1-кп/248/160/2013
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2013р. Харцизький міський суд Донецької області у складі:
Головуючого судді - Труханової Л.М.
При секретарі - Чикаленковій Я.А.
За участю прокурора - Жила О.Б.
Розглянув у відкритому чи підготовчому судовому засіданні в м.Харцизьку Донецької області кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 30.01.2013р. за № 12013050000000164, відносно
ОСОБА_1 , 23.11.1964р.н., ур. м.Красний Лиман Донецької обл.., громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одружений, не працює, раніше судимий 21.06.2012р. Харцизьким міським судом за ст. 190 ч 1 КК України до штрафу в розмірі 850,00грн., зареєстрований та мешкає м.Іловаськ Донецької обл.., вул.. Комарова,115/122
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч 2, ст.353 ч 1 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні наступних кримінальних правопорушень.
Так, 15.03.2010 згідно наказу Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України за № 221 від 10.03.2010 ОСОБА_1 призначений на посаду державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції, з присвоєнням 15 рангу 7 категорії посади державних службовців, а з 15.03.2012 ОСОБА_1 присвоєно черговий 14 ранг 7 категорії посади державних службовців.
Постановою Харцизького міського суду Донецької області від 04.04.2011 по справі № 2-334/2011 прийнято рішення о стягненні з громадянина ОСОБА_2 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» Філія - Харцизьке відділення №5373, заборгованості за кредитним договором №192/221 від 10.08.2007 у сумі 34885 грн., витрат сплаті судового збору у сумі 348,85 грн. та витрат на інформаційна - технічне зпечення розгляду справи у сумі 120 грн. Відповідно до вказаного рішення суду, 04.01.2012р. державним виконавцем державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 відкрите виконавче провадження за № 1192.
Постановою від 12.10.2012 ОСОБА_1 відповідно до свої посадових обов'язків з метою стягнення заборгованості на користь ВАТ «Державний ощадний банк України», наклав арешт на майно ОСОБА_2, а саме на однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, мікрорайон МеталургівАДРЕСА_1, яка згідно іпотечного договору № 5974 від 10.08.2007, є предметом іпотеки за договором про іпотечний кредит №192/221 від 10.08.2007.
30.10.2012 згідно доручення державної виконавчої служби фізичною особою підприємцем ОСОБА_3, проведена оцінка вказаної однокімнатної квартири, розташованої за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, мікрорайон МеталургівАДРЕСА_2, та визначена її вартість у розмірі 55900,28 грн. При цьому прилюдні торги щодо реалізації вищевказаної арештованої квартири доручені Донецькій філієї ТОВ «Укрспецторг груп» (ЄДРПОУ 38004499) і призначені на 18.02.2013 о 12 год. 00 хвил., за адресою: Донецька область, м. Харцизьк, вул. Постишева, б. 228.
Після отримання повідомлення про проведення прилюдних торгів з реалізації квартири 25.01.2013, о 13 год. 20 хв., ОСОБА_4, діючи з відома свого чоловіка ОСОБА_2, прибувши до Харцизького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області за адресою: м. Харцизьк, вул. Постишева, б.228, у кабінеті №5 звернулася до раніше знайомого їй, у зв'язку із виконання професійних обов'язків щодо стягнення заборгованості по кредиту, державного виконавця державної виконавчої служби ОСОБА_1 Під час розмови ОСОБА_4 звернулась до ОСОБА_1 із проханням прийняття законного рішення в рамках виконавчого провадження про відстрочення термінів прилюдних торгів з реалізації їх квартири і надання їй можливості у добровільному порядку погасити заборгованість.
У свою чергу ОСОБА_1, достовірно знаючи, що 29.12.2012 згідно наказу Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України № 3195 від 19.12.2012, його за власним бажанням звільнено з займаної посади, а 02.01.2013 згідно іншого наказу Головного управління юстиції у Донецькій області Міністерства юстиції України № 9/1 від 02.01.2013 прийнято на посаду водія легкового автомобіля відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції, не повідомив ОСОБА_4, що вже не має будь-яких повноважень щодо стягнення заборгованості. Навпаки, у зв'язку із виконанням раніше своїх повноважень державного виконавця, достовірно знаючи про матеріальне становище подружжя ОСОБА_4, та відсутність усієї необхідної суми коштів на сплату заборгованості та участі в прилюдних торгах з реалізації їх майна, розуміючи, що у разі продажу квартири, вони фактично залишаються без житла, діючи умисно, повторно, з корисних мотивів, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, прийняв рішення про скоєння злочину відносно ОСОБА_4
Так, ОСОБА_1, використовуючи те, що ОСОБА_4, не була усвідомлена про те що, він не працює на посаді державного виконавця і в даний час не має службових повноважень щодо прийняття будь-яких рішень у виконавчому провадженні відносно ОСОБА_2, користуючись безвихідним, скрутним положення подружжя ОСОБА_2, зловживаючи довірою, вирішив заволодіти грошовими коштами ОСОБА_4
ОСОБА_1, 25.01.2013 близько 13 год. 20 хв., знаходячись у кабінеті №5 Харцизького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області за адресою: м. Харцизьк, вул. Постишева, б.228, з метою заволодіння чужим майном, не будучи на той час представником влади - державним виконавцем державної виконавчої служби, а лише самовільно присвоюючи собі владі повноваження державного виконавця відділу державної виконавчої служби Харцизького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області, шляхом обману повідомив ОСОБА_4 про можливість ним за матеріальну винагороду у розмірі 500 доларів банку США, направити до адреси ТОВ «Укрспецторг груп», постанову про припинення виконавчого провадження та відстрочки термінів прилюдних торгів з реалізації їх квартири.
Після чого, 14.02.2013, о 11 год. 20 хв., ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні кабінету №5 Харцизького міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області за адресою: м. Харцизьк, вул. Постишева, б.228, зловживаючи довірою ОСОБА_4, яка сумлінно сподівалась на службові повноваження ОСОБА_1 щодо можливості відстрочити термін прилюдних торгів, заволодів грошовими коштами ОСОБА_4 у сумі 4100 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями скоїв шахрайство, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, та самовільне привласнення владних повноважень та звання посадової особи, поєднане із вчиненням суспільно-небезпечного діяння - шахрайства, тобто кримінального правопорушення, передбачене ч .1 ст. 353 КК України.
22.04.2013р. до суду з прокуратури Донецької області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 з угодою про примирення між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_4 від 04.04.2013р.
Згідно з угодою про примирення сторони дійшли згоди, що ОСОБА_1 повністю визнає себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч 1 ст. 353 КК України, повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток, остання яких-небудь матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_1 немає. Між потерпілою ОСОБА_4 і підозрюваним ОСОБА_1, відповідно ст. 471 ІК України узгоджене покарання для підозрюваного ОСОБА_1 у вигляді штрафу в
розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Потерпіла ОСОБА_4 відповідно до ст. 473 ч. 2 КПК України - має обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. Для ОСОБА_1 відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення
та затвердження угоди є обмеження права на оскарження вироку.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_5 просять задовольнити вказану угоду про примирення.
Суд, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в підозрюваного повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили його погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого щодо нього обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, а також роз’яснивши та з’ясувавши у потерпілої повне розуміння нею наслідків укладання угоди про примирення, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення, ухваливши вирок на підставі угоди з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
При цьому суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч 1 ст. 353 КК України, повністю визнав свою вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри і обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні вказаних правопорушень, а тому визнання ним винуватості є цілком виправданим.
Кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 190 та ч.1 ст. 353 КПК України, згідно з ст.12 КК України є відповідно злочинами середньої та невеликої тяжкості, тому укладання угоди між потерпілим та підозрюваним з їх ініціативи узгоджується з положеннями ч.1, 3 ст.469 КПК України і за своїм змістом вона відповідає вимогам ст. 471 вказаного Кодексу , в тому числі, стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України , наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України , характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також судом з’ясовано, що потерпіла ОСОБА_4 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України.
Суд переконався в тому, що угоду сторонами підписано свідомо, добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови укладеної угоди відповідають вимогам закону, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод чи інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.
За таких обставин суд приходить до переконання, що угода про примирення підлягає затвердженню шляхом постановлення вироку з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. 314,370,374,469, 471,473,474,475 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про примирення від 04.04.2013р. між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_4.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 353 КК України.
Призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання - штраф в розмірі 1700,00грн.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.
Роз'яснити, що у разі невиконання угоди про примирення потерпілий відповідно до ст.476 КПК України має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.
Вирок суду на підставі угоди про примирення може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення відповідно до ч.3 ст. 394 КПК України
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною 5-7 ст.474 КПК України , в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладання угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами 6-7 ст.474 КПК України ;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з ч.3 ст. 469 цього кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя:
Суд | Харцизький міський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2013 |
Оприлюднено | 20.01.2014 |
Номер документу | 32085705 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Харцизький міський суд Донецької області
Труханова Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні