Рішення

від 25.06.2013 по справі 243/3272/13-ц

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

243/3272/13-ц

справа № 2/243/1430/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Профатило П.І.

при секретарі Савчук Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Контраст» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулася позивач з позовом до ПП«Контраст» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона працювала у відповідача на посаді фармацевта. 02.112012 року її наказом №31 від 02.11.2012 року було звільнено з займаної посаді на підставі п.4 ст.4 КЗпП України за прогули. Рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 13.03.2013 року № 2/243/138/2013 наказ про її звільнення скасовано як незаконний та поновлено її на роботі в ПП «Контраст» на посаду фармацевта. Рішення в даній частині підлягає негайному виконанню. Про прийняте рішення відповідачу було відомо, оскільки його представник був присутнім при розгляді справи та при оголошенні рішення, однак відповідач поновив її на роботі лише 03.04.2013 року. Тому вона просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виконання рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області № 2/243/138/2013 від 13.03.2013 року в частині негайного поновлення на роботі, у сумі 745,92 грн., моральну шкоду у розмірі 500 грн., оскільки з-за протиправних дій відповідача вона зазнала сильні душевні страждання, перенесла стрес, погіршився її сон, а також витрати на правову допомогу у сумі 1000 грн., оскільки дані витрати вона понесла з вини відповідача.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, також зазначила, що вона разом зі своїм представником, ОСОБА_2, в день постановлення рішення по справі про поновлення її на роботі, а саме 13.03.2013 року, приходили до відповідача на підприємство, однак їм повідомили, що директор підприємства зайнята та не зможе їх прийняти. Вона приходила ще декілька разів, однак їй також було відмовлено у зустрічі з директором, та поновлено її на роботі лише 03.04.2013 року.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позивача підтримав, просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 вимоги позивача не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що він не повідомляв директора підприємства про прийняте судом рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі, а судове рішення по справі, судом на адресу підприємства не надходило.

В судовому засіданні директор ПП «Контраст» ОСОБА_4 вимоги позивача не визнала, просила суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що вона не відмовлялася виконувати рішення суду, а коли до неї приходила ОСОБА_1 вона була дуже зайнятою та не могла її прийняти, а позивачка не стала її очікувати, а тому їй не відомо з якою метою до неї приходила ОСОБА_1 Про винесене рішення суду про поновлення ОСОБА_1 вона не знала, оскільки ОСОБА_5 її про прийняте по справі рішення не повідомляв. Крім того позивачка не зверталася до виконавчої служби з виконавчим листом на її поновлення на роботі.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона працює бухгалтером в ПП «Контраст». 03 квітня 2013 року на підприємство прийшла ОСОБА_1, вона з нею провела остаточний розрахунок та здійснила запис в трудовій книзі про її поновлення на роботі.

Свідок ОСОБА_7, суду пояснила, що вона працює фармацевтом в ПП «Контраст» та була напарницею позивача. Зі слів бухгалтера їй відомо, що ОСОБА_1 має намір працювати далі в аптеці. Не бачила як ОСОБА_1 та її представник приходили в аптеку для зустрічі з директором.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 13.03.2013 року № 2/243/138/2013, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП «Контраст», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, директора ПП «Контраст» ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу, задоволені частково. Зазначено, що рішення суду в частині поновлення на попередній роботі незаконно звільненої ОСОБА_1 допустити до негайного виконання. Рішення набуло законної чинності 25.03.2013 року (а.с. 6-9).

З копії трудової книги серія АХ №503658, належній ОСОБА_1, вбачається, що наказом №11 від 03.04.2013 року ОСОБА_1 поновлена на роботі фармацевтом з 03.04.2013 року (а.с. 5).

З матеріалів цивільної справи № 2/243/138/2013 за позовом ОСОБА_1 до ПП «Контраст», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, директора ПП «Контраст» ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу, вбачається, що при постановленні рішення по даній справі представник ПП «Контраст», ОСОБА_3 був присутнім та отримав копію вступної та резолютивної частини рішення суду особисто в суді 13.03.2013 року (а.с. 122, 123-124, 126).

Тому суд не приймає до уваги пояснення директора ПП «Контраст», ОСОБА_4, на ті обставини, що їй не було відомо про прийняте рішення суду по справі про поновлення ОСОБА_1 на роботі, оскільки представник ПП «Контраст», ОСОБА_3, який діяв на підставі укладеного договору між директором ПП «Контраст», ОСОБА_4 та адвокатом ОСОБА_3 (а.с.74-77, матеріали ц/с 2/243/138/2013), отримав копію рішення суду, а тому ПП «Контраст» вважається таким, що отримав рішення суду.

Крім того суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_7, оскільки про обставини справи, їй відомо зі слів бухгалтера ОСОБА_6, та вона не бачила чи приходила ОСОБА_1 зі своїм представником до директора.

Також суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_6 в тій частині, що ОСОБА_1 приходила на підприємство лише один раз при здійсненні з нею розрахунку, оскільки дані пояснення свідка ОСОБА_8 спростовуються поясненнями директора ПП «Контраст», ОСОБА_4, які вона давала в суді, в яких вказала, що ОСОБА_1 дійсно приходила 13.03.2013 року на підприємство, однак не дочекалася її та пішла.

Так, відповідно до п.4 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Доводи представника відповідача ОСОБА_3 щодо відсутності вини підприємства у невиконані рішення про поновлення на роботі у зв’язку з тим, що позивач не зверталася до виконавчої служби з виконавчим листом про поновленні її на роботі, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вимог позивача, оскільки положення ст. 236 КЗпП України не передбачають при невиконання рішення про поновлення на роботі врахування вини будь якої особи за його невиконання.

Стадія виконання судового рішення за справами про вирішення індивідуальних трудових спорів означає, що сторона, яка за ним є уповноваженою, має виконати його. Так, якщо суд поновлює працівника на роботі, роботодавець має видати відповідний наказ. І, якщо сторона буде зволікати, то час невиконання рішення суду може трактуватись як вимушений прогул (ст. 236 КЗпП) а, відтак, роботодавець у подальшому буде змушений його оплатити, водночас, стягнувши її з працівника (службової особи), яка винна у незаконному звільненні (ст. 237 КЗпП).

Таким чином в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що з 13.03.2013 року по 03.042013 року рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 не було виконано, а тому до даних правовідносин слід застосувати наслідки передбачені ст. 236 КЗпП України.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, з рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 13.03.2013 року № 2/243/138/2013 за позовом ОСОБА_1 до ПП «Контраст», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, директора ПП «Контраст» ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу, вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1, розрахована відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, складає 53,28 грн. (а.с. 8).

Строк невиконання рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 13.03.2013 року № 2/243/138/2013 з 13.03.2013 року по 03.04.2013 року складає 14 робочих днів.

Середній заробіток за час затримки виконання рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 13.03.2013 року № 2/243/138/2013, складає 745,92 грн. (53,28 грн. *14 робочих днів).

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у сумі 745,92 грн.

Стаття 23 та 1167 ЦК передбачають можливість компенсації моральної шкоди, завданої фізичній особі, які вона зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Позивач просить стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду, однак не надає суду жодних підтверджень про наявність такої шкоди, оскільки не додала суду жодного доказу того, що вона дійсно страждала на головні болі, безсоння та погіршився стан її здоров’я. Оцінюючи заподіяну моральну шкоду в грошовій сумі 500 грн. не зазначила з чого вона при цьому виходить. Отже, в зв'язку з недоведеністю позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди суд вважає необхідним в задоволенні цієї частини позову - відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином , відповідно до Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп., оскільки позивача від сплати судового збору звільнено.

Крім того, з ПП «Контраст» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 1000 грн., оскільки дані витрати вона понесла з вини дій відповідача, а саме зверталася до послуг адвоката по складанню позовної заяви, а також укладала договір про надання юридичної допомоги в суді (а.с. 10, 13, 14).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 116, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 10, 11, 88, 131, 169, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Контраст» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Контраст», ЄДРПОУ 22004582, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Чубаря,1/63, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки виконання рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області № 2/243/138/2013 від 13.03.2013 року в частині негайного поновлення на роботі, у сумі 745 (сімсот сорок п’ять) грн.. 92 коп., а також витрати на правову допомогу у сумі 1000 ( одна тисяча) грн.

Стягнути з приватного підприємства «Контраст», ЄДРПОУ 22004582, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Чубаря,1/63 судовий збір на користь держави у розмірі 229 грн. 40 коп. на р/р 31210206700075, отримувач коштів - Слов’янське УК/Слов’янськ/2203001, код отримувача (ЄДРПОУ)-37803368, банк отримувача - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО - 834016, код класифікації доходів бюджету - 22030001.

У задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_9