Рішення

від 27.06.2013 по справі 638/3437/13-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/3437/13-ц

2/638/2639/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 червня 2013 року. Дзержинський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого судді - Федосенко В. В.

при секретарі - Прядко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Край» та третя особа відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Сімферопольської міської ради про визнання правочину недійсним

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що вона з 1994 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 Під час перебування у зареєстрованому шлюбі 12 жовтня 2009 року

ОСОБА_2 вступив до складу учасників ТОВ «Край», набувши при цьому у власність частку статутного капіталу у розмірі 100 % від його загального розміру. 23 лютого 2010 року ОСОБА_2 без отримання ії, як дружини, згоди відчужив на користь ОСОБА_3 частину частки у статутному капіталі ТОВ «Край» у розмірі 100 % на суму 1 860 000 грн., про що вона дізналася у лютому 2013 року. Оскільки частка у статутному капіталі була придбана її чоловіком ОСОБА_2 за спільні кошти подружжя, то її відчуження без її згоди є порушенням вимог ЦК України і СК України, тому просила позов задовольнити та визнати недійсним правочин з (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Край».

Представник позивача в судове засідання не з’явився та просив розглядати справу за його відсутності, позов підтримує, про що надав суду письмову заяву.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився та просив розглядати справу за його відсутності позов визнає, про що подав до суду письмову заяву.

Відповідач ОСОБА_3 та він же як представник ТОВ «Край» у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просить розглядати справу за його відсутності, проти позову не заперечує.

Третя особа відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Сімферопольської міської ради у судове засідання не з'явився та просив розглядати справу за його відсутності, про що подав письмову заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі згідно з свідоцтвом про одруження серії І-ВЛ № 255244 від 12.08.1994 року (а.с.26).

Статус особи як учасника господарського товариства визначається сукупністю як немайнових (право на участь в управлінні товариством), так і майнових (право отримання дивідендів за результатами діяльності товариства, а також інші речові права) прав.

Згідно зі ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права визнаються речовими правами.

Право на частку у статутному капіталі господарського товариства є наслідком внесення особою вкладу у статутний капітал цього товариства та відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про господарські товариства» підлягає грошовій оцінці. Вартість частки у статутному капіталі товариства може не відповідати вартості здійсненого учасником вкладу у статутний капітал товариства на момент його формування або зміни.

Власністю господарського товариства є майно, передане йому учасником (засновником) як вклад до статутного капіталу. Частка у статутному капіталі товариства не є власністю товариства, а є виключно власністю його учасника.

Зазначене підтверджується тим, що згідно зі ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 147 ЦК України саме учасник товариства, а не товариство, тобто як власник, має право продати свою частку (її частину) у статутному капіталі. Зазначене кореспондує положенням ст. ст. 317, 319 ЦК України.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦК України); частка у статутному капіталі може бути предметом договорів про відчуження, а тому на них повинні поширюватись загальні положення про правочини.

Вихід ОСОБА_2 зі складу ТОВ з передачею належної йому частки у статутному капіталі товариства ОСОБА_3 за своєю правовою природою є відчуженням належних ОСОБА_2 вкладів у вигляді грошових коштів. Такі дії відповідачів є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя чітко визначені ст. 60 СК України. Так, кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути грошові кошти, акції та інші цінні папери.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Зазначене відповідає роз'ясненням, що містяться у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 2011 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про право на шлюб, на розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

Відповідно до положень ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити вказаному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Як встановлено у судовому засіданні і визнається сторонами, спірний договір відповідачами укладений за відсутності згоди позивачки.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про порушення відповідачами під час укладення спірного правочину положень ст. 65 СК України, положень ЦК України, що є підставою для визнання вказаного правочину недійсним.

Згідно з положеннями ч.3 ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави, так як позивач, на користь якого ухвалено рішення, звільнений від сплати судового збору.

На підставі ст.ст. 60, 63, 65 СК України, ст. 202, ч. ч. 1, 3, 4, 5, 6 ст. 203, ст. 215 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 174, 209, 212, 214-215, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати правочин спрямований на відчуження (відступлення) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Край», ідентифікаційний код юридичної особи 32169826, укладений 23 лютого 2010 року між громадянином ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та громадянином ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) недійсним.

Застосувати наслідки недійсності правочину у вигляді приведення сторін у первісний стан та:

- Повернути у власність громадянину ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Край», ідентифікаційний код юридичної особи 32169826 у розмірі 100 % від статутного капіталу, що становить 1 860 000,00 грн.

- Скасувати право власності громадянина ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Край», ідентифікаційний код юридичної особи 32169826 у розмірі 100 % від статутного капіталу, що становить 1 860 000,00 грн.

Визнати недійсним і скасувати рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Край» (адреса: 95040, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Трансформаторна, буд. 4, код - 32169826) від 23 лютого 2010 року № 9 про внесення змін до установчих документів ТОВ «Край» шляхом затвердження статуту ТОВ «Край» у новій редакції.

Визнати повністю недійсними і скасувати зміни до статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Край» (адреса: 95040, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Трансформаторна, буд. 4, код - 32169826), що зареєстровані 26 лютого 2010 року державним реєстратором виконавчого комітету Сімферопольської міської ради в АР Крим на підставі рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Край» від 23 лютого 2010 року № 9;

Скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю «Край», ідентифікаційний код юридичної особи 32169826, що проведено 26 лютого 2010 року державним реєстратором виконавчого комітету Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим (запис про реєстрацію № 18821050015012365) на підставі рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Край» від 23 лютого 2010 року № 9;

Визнати недійсними наступні реєстраційні дії:

від 26.02.2010р. № 18821050013012365, Внесення змін до установчих документів юридичної особи; зміна видів діяльності, зміна складу або інформації про засновників;

від 26.02.2010р. № 18821070014012365, Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов’язані зі змінами в установчих документах; зміна відомостей про керівника юридичної особи, зміна відомостей про підписантів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Федосенко В.В.