Постанова

від 29.05.2013 по справі 810/2158/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2013 року м. Київ 810/2158/13-а

16:18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Богатов Ю.М.,

від відповідача - Прибора П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтар»

до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції

Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Рейтар» з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо зменшення задекларованих податкових зобов'язань за грудень 2012 року у сумі 459802,00 грн. і зменшення задекларованого податкового кредиту за грудень 2012 року у сумі 436228,00 грн., зобов'язання вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі Акта від 05.04.2013 № 138-22/33011171.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган за результатами невиїзної документальної позапланової перевірки підприємства дійшов помилкових і незаконних висновків щодо нереальності господарських операцій між позивачем і його контрагентом, і вніс цю інформацію до АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Вказані обставини, на думку позивача, мають безпосередній вплив на права і інтереси підприємства, оскільки така невідповідність показників податкового кредиту і податкових зобов'язань, які задекларовані у податкових деклараціях з показниками центральної бази даних податкової звітності може мати негативні наслідки, такі як погіршення ділової репутації та інше.

Під час судового розгляду представник позивача підтримав позовні вимоги і просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки дані усіх перевірок відображаються в інформаційно-аналітичних системах податкової інформації незалежно від її змісту і використовується в контрольно-перевірочній роботі. Відображення даної інформації є обов'язком податкових органів. При цьому, відповідач зазначив, що жодних записів до облікової картки платника податків ТОВ «Рейтар» за висновками Акта невиїзної документальної позапланової перевірки податковий орган не вносив, дані, які внесені підприємством до податкових декларацій з податку на додану вартість, податковим органом не коригувались, будь-яких податкових повідомлень-рішень відносно позивача не приймалось. Тим самим, будь-яких прав позивача не порушено.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2013 року посадовою особою Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на підставі наказу від 29.03.2013 № 49 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Рейтар» (код ЄДРПОУ 33011171)» і підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведено невиїзну документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Ізюмський оптико - механічний завод» і податкових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Солвіум ЛТД» за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 за результатами якої складено Акт від 05.04.2013 № 138 - 22/33011171 (далі - Акт перевірки).

Наказ від 29.03.2013 № 49 про проведення перевірки та повідомлення від 29.03.2013 № 13 надіслані позивачу засобами поштового зв'язку та вручені під розписку уповноваженій особі підприємства 01.04.2013, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0720001748850.

За результатом перевірки податковий орган склав Акт від 05.04.2013 № 138-22/33011171 в якому відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 198.1 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2, пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з встановленням в ході перевірки нереальності операцій - завищення податкового кредиту ТОВ «Рейтар» по фінансово-господарських відносинах з постачальником за грудень 2012 року і відповідно завищення податкового зобов'язання по фінансово-господарських відносинах з покупцем ТОВ «Солвіум ЛТД» за грудень 2012 року.

Судом встановлено, що дані акта перевірки внесено до автоматизованої системи АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Під час судового розгляду представник позивача зазначив, що позивач не погоджується з висновками Акта перевірки і разом із діями відповідача по зміні задекларованих підприємством показників податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2012 року вважає їх такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і порушують ділову репутацію підприємства.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, види перевірок, підстави їх проведення, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно зі статтею 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (стаття 83 Податкового кодексу України).

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки) (пункт 86.7 статті 86 Податкового кодексу України).

Як встановлено судом, позивач за результатами перевірки заперечень до Акта перевірки та доказів, що спростовують висновки посадових осіб податкового органу, викладені в акті перевірки, до податкового органу не подавав.

Суд звертає увагу, що дії податкового органу по проведенню перевірки і складанню Акта перевірки є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції, а висновки, викладені в Акті не впливають безпосередньо на права і обов'язки платника податків. Зокрема, аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 12.03.2013 К/9991/48769/12.

При цьому, позивач не оскаржував наказ на проведення перевірки від 29.03.2013 № 49.

Це означає, що дії посадових осіб Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби з приводу проведення перевірки ТОВ «Рейтар» є законними.

Крім того, під час судового розгляду встановлено, про що також у судовому засіданні зазначив представник відповідача, що жодних дій по внесенню змін до облікової картки ТОВ «Рейтар» згідно даних Акта від 05.04.2013 № 138 - 22/33011171 податковим органом не вчинено, а також будь-яких рішень про визначення підприємству податкових зобов'язань на підставі даного Акта перевірки Іванківською міжрайонною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби не приймалось.

На підтвердження цієї обставини представник відповідача надав суду належним чином засвідчену копію облікової картки ТОВ Рейтар», з якої не вбачається зменшення податковим органом податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2012 року задекларованих позивачем.

Представник позивача проти даної обставини також не заперечував.

Тобто, під час судового розгляду встановлено, що відповідач не застосовував наслідків перевірки, а його висновки щодо нереальності операцій між позивачем і контрагентом - не є юридичними фактами, які породжують для позивача юридичні наслідки у вигляді створення чи зміни юридичних прав та/чи обов'язків.

Слід зазначити, що контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин. Тому, оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 27.05.2013 К/9991/16854/12.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій податкового органу про зменшення відповідачем податкових зобов'язань за грудень 2012 року у сумі 459802,00 грн. і зменшення податкового кредиту за грудень 2012 року у сумі 436228,00 грн. ТОВ «Рейтар», є безпідставними.

Відносно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі Акта від 05.04.2013 № 138-22/33011171, слід зазначити наступне.

Згідно з приписами статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань (стаття 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 9 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація, що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, належить до службової, тому, в силу статті 6 цього Закону, є інформацією з обмеженим доступом.

Так, для здійснення податкового контролю податковими органами використовується інформація, що міститься у складі інформаційних аналітичних систем Державної податкової служби: АРМ "Пошук", АРМ "Облік платників", АРМ "Бест-Звіт", АРМ ТАХ "Облік податків та платежів", АРМ "Картка боржника", АРМ "Галузь", АРМ "Аудит", АРМ "Митниця", АРМ "Касові апарати", АРМ "Анульовані ВМД", АІС "Розширений пошук у схемах, що використовуються суб'єктами господарювання з метою мінімізації об'єктів оподаткування та ухилення від сплати податків" та інших.

З метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Згідно з пунктом 2.21 вказаних Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

З наведеного убачається, що дані усіх актів перевірок (камеральних, документальних невиїзних, планових, позапланових) або довідок без виключень, що здійснювались посадовими особами Державної податкової служби, підлягають фіксації в інформаційній аналітичній системі АС "Аудит" незалежно від їх змісту. Зміст інформації, що міститься в актах або довідках, коригується по мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань. Інформація, унесена до інформаційних систем державної податкової служби, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю.

Унесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації, незалежно від її позитивного чи негативного змісту, перевірка цієї інформації, є обов'язком податкового органу.

Суд зазначає, що автоматизована система створена для службового користування, у зв'язку з чим наявні в ній відомості не можуть порушувати прав та інтересів позивача, оскільки саме податкове-повідомлення рішення є тим рішенням, яке впливає на права платника податків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що факт порушення прав позивача в даній справі відсутній.

За наведених обставин позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 червня 2013 р.