Рішення

від 17.06.2013 по справі 757/11541/13-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11541/13-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С.В.,

при секретарі - Горова Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ларікс" ЛТД, ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Полі-Про" про визнання договору недійсним та звернення стягнення на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2013 р. позивач ПАТ Банк «Контракт» звернувся до суду з наступними вимогами до відповідачів ОСОБА_1, ТОВ «Фірма «Ларікс» ЛТД, ОСОБА_2, третя особа ТОВ «Полі-Про», про визнання недійсним договору купівлі - продажу від 16.11.2012 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстраційним № 1500, укладеного між відповідачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2, а також звернення стягнення на нерухоме майно, розташоване у нежитловій будівлі під літ. АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Полі-Про» по Договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22/06 від 20.03.2006 р. перед ПАТ Банк «Контракт».

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.03.2006 р. між ВАТ ТФБ «Контракт», правонаступником якого є ПАТ Банк «Контракт», та третьою особою ТОВ «Полі-Про», як позичальником, було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 22/06, відповідно до умов якого та додаткових угод до нього, третій особі було відкрито невідновлювальну відкличну кредитну лінію з максимальним лімітом в розмірі 335 000,00 дол. США з терміном погашення до 23.05.2013 р.

Також, 20.03.2006 р. між ВАТ ТФБ «Контракт», правонаступником якого є позивач, та відповідачем ТОВ «Фірма «Ларікс» ЛТД, як поручителем, було укладено договір поруки № 22/06-11, згідно якого поручитель зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих комісій, штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором про відкриття кредитної лінії № 22/06 від 20.03.2006 р.

У свою чергу, відповідачу ТОВ «Фірма «Ларікс» ЛТД станом на момент видачі кредитних коштів та укладення договору поруки на праві власності належало нерухоме майно, розташоване у нежитловій будівлі під літ. АДРЕСА_1 Відповідач ТОВ «Фірма «Ларікс» ЛТД достеменно знаючи про невиконання позичальником умов Договору про відкриття кредитної лінії № 22/06 від 20.03.2006 р., про що він повідомлявся позивачем, було укладено з ОСОБА_2 попередній договір купівлі - продажу вказаного нерухомого майна, право власності на яке в подальшому було визнано за ОСОБА_2 згідно рішення Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2011 р. в справі № 2- 5273, яке було скасовано рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07.02.2013. Проте, ще до винесення Апеляційним судом міста Києва рішення від 07.02.2013, яким було встановлено, що ОСОБА_2 не набула права власності на нерухоме майно, розташоване у нежитловій будівлі під літ. АДРЕСА_1, ОСОБА_2 було укладено з ОСОБА_1 договір купівлі - продажу від 16.11.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом КМНО за реєстраційним № 1500, згідно умов якого відповідачем ОСОБА_2 було продано, а відповідачем ОСОБА_1 придбано спірне нерухоме майно.

Позивач вважає, що оскільки за оспорюваним договором купівлі - продажу відповідач ОСОБА_2 відчужила на користь відповідача ОСОБА_1 нерухоме майно, не маючи на нього будь-яких майнових прав власника, і не набувши вказаних прав власника, що зокрема встановлено і рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07.02.2013 р., а тому договір купівлі - продажу на момент його укладення суперечив вимогам закону, зокрема ст. 317 ч. 1, ст. 319 ч. 1, 2, 7 ЦК України, що є підставами для визнання його недійсним в силу приписів ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Також, позивач у позові наголошував і на необхідності застосування до оспорюваного договору ст. 234 ЦК України, оскільки договір купівлі - продажу містить ознаки фіктивності.

До того ж, оскільки у ТОВ «Полі-Про» наявна прострочена заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 22/06 від 20.03.2006 р., за виконання ним своїх обов'язків за вказаним договором поручилось ТОВ «Фірма «Ларікс» ЛТД належним майном, зокрема і спірним, а тому у позивача наявні всі підстави п. 3.4.1 договору поруки № 22/06-01 від 20.03.2006 р. та ст.ст. 553, 554 ЦК України звернути стягнення на нерухоме майно, розташоване у нежитловій будівлі під літ. АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Полі-Про» по Договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22/06 від 20.03.2006 р. перед ПАТ Банк «Контракт».

Представник відповідача ОСОБА_1 проти вимог позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень посилався на те, що застосування до оспорюваного договору статті 234 ЦК України - відсутні, оскільки оспорюваний позивачем договір купівлі - продажу не містить ознак фіктивності, він виконаний обома сторонами.

Представник відповідача ТОВ «Фірма «Ларікс» ЛТД та ОСОБА_2 проти вимог позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити, посилався на те, що позивач не є стороною оспорюваного правочину, а тому і не може оскаржувати укладений між відповідачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 договір купівлі - продажу від 16.11.2012 р., посвідчений приватним нотаріусом КМНО за реєстраційним № 1500, вказаний договір виконаний сторонами у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

20.03.2006 р. між ВАТ ТФБ «Контракт», правонаступником якого є ПАТ Банк «Контракт», та ТОВ «Полі-Про», як позичальником було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №22/06, відповідно до умов якого, з урахуванням додаткових угод № 1 від 23.08.2007 р., № 2 від 19.03.2008 р. № 3 від 10.11.2008 р., № 4 від 04.03.2009 р. № 5 від 04.03.2009 р., № 6 від 31.09.2009 р., № 7 від 30.09.2009 р., № 8 від 16.03.2010 р., № 9 від 31.03.2011 р., № 10 від 07.05.2012 р., банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії з максимальним лімітом в розмірі 335 000,00 доларів США та терміном погашення до 30.03.2013 р., а позичальник зобов'язався повернути суму кредиту, сплатити відсотки за його користування, а також можливі комісії, штрафні санкції, у розмірі та у випадках, передбачених договором.

20.03.2006 р. між ВАТ ТФБ «Контракт», та відповідачем ТОВ «Фірма «Ларікс» ЛТД, як поручителем, було укладено договір поруки № 22/06-11, згідно якого поручитель зобов'язався перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих комісій, штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором про відкриття кредитної лінії № 22/06 від 20.03.2006 р.

Відповідно до довідки позивача, наданої до матеріалів позову, станом на 23.05.2013 р. ТОВ «Полі-Про» не виконано зобов'язання по Договору про відкриття кредитної лінії №22/06 від 20.03.2006 р. а саме не погашено: суму відсотків за користування кредитною лінією в сумі 29 620,85 доларів США; суму пені за порушення боржником зобов'язань зі своєчасної відсотків за користування кредитною лінією у розмірі 14 307,55 грн.; суму основного боргу, яка складає 305 000,00 доларів США (а. с. 30).

Як встановлено судом, відповідачу ТОВ «Фірма «Ларікс» ЛТД станом на момент видачі кредитних коштів та укладення договору поруки на праві власності належало нерухоме майно, розташоване у нежитловій будівлі під літ. АДРЕСА_1

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2011 р. в справі № 2-5273/11 задоволено позов ОСОБА_2 до ТОВ «Фірма «Ларікс» ЛТД про визнання за ОСОБА_2 права власності на вбудоване приміщення, розташоване у нежитловій будівлі під літ. АДРЕСА_1

Вказане рішення Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2011 р. в справі № 2-5273/11 було зареєстровано 22.02.2012 р. в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», номер запису 890-П в книзі д.6п-105, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 22.02.2012 р.

16.11.2012 р. між відповідачем ОСОБА_2, як продавцем, та відповідачем ОСОБА_1, як покупцем, було укладено договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстраційним № 1500, згідно умов якого відповідачем ОСОБА_2 було продано, а відповідачем ОСОБА_1 придбано вбудоване приміщення, розташоване у нежитловій будівлі підліт. АДРЕСА_1

Як зазначав позивач у позові, в листопаді 2012 року він дізнався про відчуження «Фірма «Ларікс» ЛТД, яке є поручителем боржника по Договору про відкриття кредитної лінії №22/06 від 20.03.2006 р., спірного нерухомого майна і про наявність рішення Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2011 р. в справі № 2-5273/11, з яким не погодився і звернувся до Апеляційного суду м. Києва з відповідною апеляційною скаргою.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07.02.2013 р. (справа № 22/796/1725/2013) було скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 08.12.2011 р. в справі № 2-5273/11 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на вбудоване приміщення, розташоване у нежитловій будівлі під літ. АДРЕСА_1

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 07.02.2013 р. (справа № 22/796/1725/2013) мотивовано тим, що ОСОБА_2 не набула права власності на вбудоване приміщення, розташоване у нежитловій будівлі під літ. АДРЕСА_1, а також тим, що спірні правовідносини у даній справі порушують права та охоронювані законом інтереси ПАТ Банк «Контракт», оскільки останнім згода на відчуження ТОВ «Фірма «Ларікс» ЛТД спірного нерухомого майна - не надавалась.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Частиною 2 вказаної статті визначено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Частина 7 наведеної статті наголошує, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Вимогами ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки за оспорюваним договором купівлі - продажу відповідач ОСОБА_2 відчужила на користь відповідача ОСОБА_1 нерухоме майно - приміщення, розташоване у нежитловій будівлі під літ. «АДРЕСА_1, не маючи на нього будь-яких майнових прав власника, і не набувши прав власника, що зокрема встановлено і рішенням Апеляційного суду м. Києва від 07.02.2013 р., а тому договір купівлі - продажу на момент його укладення суперечив вимогам закону, зокрема ст. 317 ч. 1, ст. 319 ч. 1, 2, 7 ЦК України, і, відповідно, є недійсним в силу приписів ст. ст. 203, 215 ЦК України, оскільки на момент його укладення він суперечив саме вимогам закону.

Відповідно до п. 3.4.1 договору поруки № 22/06-01 від 20.03.2006 р., кредитор має право у разі невиконання позичальником та/або поручителем забезпеченого порукою зобов'язання звернути стягнення на все майно поручителя ТОВ Фірма «Ларікс» ЛТД та/або позичальника ТОВ «Полі-Про» як солідарних боржників, згідно з чинним законодавством України.

Отже, підлягає задоволенню вимога банку про звернення стягнення на нерухоме майно, розташоване у нежитловій будівлі під літ. АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Полі-Про» по Договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22/06 від 20.03.2006 р. перед ПАТ Банк «Контракт».

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» (код ЄДРПОУ 19361746) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ларікс» ЛТД (код ЄДРПОУ 21491019), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Полі-Про» (код ЄДРПОУ 31512827) про визнання договору недійсним та звернення стягнення на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу від 16.11.2012, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, недійсним.

Звернути стягнення на нерухоме майно, розташоване у нежитловій будівлі під літерою АДРЕСА_1 у рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-Про» у сумі 335 000,00 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 17.06.2013 становить суму у розмірі 2676650,00 грн., по Договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 22/06 від 20.03.2006 перед Публічним акціонерним товариством Банк «Контракт».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя С.В.Вовк