Ухвала

від 04.02.2009 по справі а37/389/07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ

СУД

   Справа  №А37/389-07                                                                                                                 головуючий

суддя у 1-й 

категорія статобліку - 6.6.2                                                                                                      інстанції

- Кеся Н.Б.

УХВАЛА

            ІМЕНЕМ        

УКРАЇНИ

04 лютого 2009 року

                                                                                                  м.

Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого     

Коршуна А.О. (доповідач)

суддів при секретарі: 

за участю: прокурора -   представника позивача - 

Юхименко О.В., Добродняк І.Ю. Гулая О.Г.       Власенко Т.В.,

посвідчення №168  Діденко І.М.,

довіреність №49277/10/10/10-42 від 11.12.2008р. 

 розглянула у

відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  

 Державної

податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська

на постанову Господарського суду

Дніпропетровської області від 11.12.2007 року у справі № А37/389-07

 за  позовом:

 Прокурора Амур-Нижньодніпровського району

м. Дніпропетровська в інтересах держави у особі Державної податкової

інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська  

до:   про:

Приватного підприємства «Сиріус Лтд Плюс», м.

Дніпропетровськ    визнання недійсними установчих (статутних)

документів, припинення юридичної особи 

В С Т А Н О В И Л А

:

                28.09.2007р. Прокурор

Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська (далі Прокурор АНД району

м. Дніпропетровська) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області

в інтересах держави у особі Державної податкової інспекції у

Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ( далі ДПІ у АНД районі м.

Дніпропетровська) з позовом до Приватного підприємства «Сиріус ЛТД Плюс» (далі

ПП «Сиріус ЛТД Плюс») про визнання

недійсними установчих (статутних) документів, припинення юридичної особи /

а.с. 2-5/.

                Ухвалою Господарського суду

Дніпропетровської області від 01.10.2007р. відкрито провадження в

адміністративній справі №А37/389-07 за вищезазначеною позовною заявою та справа

призначена до судового розгляду / а.с. 1/.

                Посилаючись у позовній заяві на

те, що відповідача було зареєстровано 02.09.2004р. , засновником підприємства є

Ванжа С.М., 28.10.2004р. засновник підприємства передав право власності на це

підприємство Сень Р.В., у подальшому було з'ясовано, що Сень Р.В. документи на

реєстрацію підприємства не підписував, не мав наміру та бажання здійснювати

підприємницьку діяльність, доходів від діяльності ПП «Сиріус ЛТД Плюс» не

отримував, реєстрація відповідача здійснена на підставну особу і відбулась з

порушенням закону,  просить визнати

недійсними статут та свідоцтво про державну реєстрацію ПП «Сиріус ЛТД Плюс»,

свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Сиріус ЛТД Плюс» з моменту

реєстрації, визнати недійсними фінансово-господарські та первинні документи ПП

«Сиріус ЛТД Плюс» з моменту його реєстрації, припинити ПП «Сиріус ЛТД Плюс»

                Постановою Господарського суду

Дніпропетровської області від 11.12.2007р. у справі №А37/389-07 Прокурору АНД

району м. Дніпропетровська  відмовлено у

задоволені позовних вимог заявлених в інтересах держави у особі ДПІ у АНД

районі м. Дніпропетровська до ПП «Сиріус ЛТД Плюс» про визнання недійсними установчих (статутних) документів, припинення

юридичної особи /а.с.63-64/.

Позивач - ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська , не

погодившись з постановою суду першої інстанції від 11.12.2007р. у даній

адміністративній справі,  подав

апеляційну скаргу / а.с. 71-75/.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої

інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зроблено висновки, які

суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення рішення у

справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить

скасувати постанову суду першої інстанції від 11.12.2007р. у даній

адміністративній справі та ухвалити нове рішення , яким задовольнити позовні

вимоги у повному обсязі.

Представник позивача та прокурор у судовому засіданні

підтримали доводи викладені у апеляційній скарзі ДПІ у АНД районі м.

Дніпропетровська та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду

першої інстанції від 11.12.2007р. у даній адміністративній справі скасувати та

ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача у

повному обсязі.

Відповідач - ПП «Сиріус ЛТД Плюс» у судове засідання не

з'явився. Про день, годину та місце розгляду даної справи повідомлявся судом за

відомою суду адресою місцезнаходження - м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова 3 /

а.с. 78/, яка зазначена у позовній заяві та статутних документах відповідача /

а.с. 2-5,6-13,15/, але повідомити відповідача про день, годину та місце

розгляду даної справи за цією адресою виявилось не можливим у зв'язку з

відсутністю відповідача за цією адресою / а.с. 81/. Враховуючи вищезазначене та

приймаючи до уваги те, що відповідач про зміну свого місцезнаходження суд в

установленому чинним процесуальним законодавством порядку не повідомив, колегія

суддів вважає можливим розглянути дану адміністративну справу у відсутність

представника відповідача - ПП «Сиріус ЛТД Плюс».

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача,

прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія

суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних

підстав.

ПП «Сиріус ЛТД Плюс» 02.09.2004р. зареєстровано

виконавчим комітетом Дніпропетровської 

міської ради Дніпропетровської області та 07.09.2004р. включено до

Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код ЄДРПОУ

33117056, місцезнаходження підприємства - м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова,

буд. 3, зазначені обставини підтверджуються ксерокопіями наданих суду свідоцтва

про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру

підприємств та організацій України / а.с.15-16/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії статуту ПП

«Сиріус ЛТД Плюс» засновником підприємства є Ванжа Сергій Миколайович,

місцезнаходження підприємства м. Дніпропетровськ, пр. Воронцова буд. 3 ( п.

1.2, п 1.3 статуту) / а.с. 6-13/.

Крім цього відповідача, як платника податків,

10.09.2004р. взято на облік у ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська  та 23.09.2004р. відповідачу у справі видано

свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №03925004 / а.с.

23-25/.

Також під час розгляду даної адміністративної справи

судом встановлено, що 09.11.2004р. засновником відповідача - Ванжа С.М.,

прийнято рішення про передачу його майнових прав по володінню,

користуванню  та розпорядження ПП «Сиріус

ЛТД Плюс» Сень Роману Володимировичу, підпис Ванжи С.М. засвідчено приватним

нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Заря Н.Г. / а.с.

27/.

Як вбачається з позовної заяви / а.с. 2-5/  висновок про те, що ПП «Сиріус ЛТД Плюс»

зареєстровано на підставну особу, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку

діяльність, та висновок про те, що установчі документи відповідача не

відповідають вимогам діючого законодавства зроблено податковим органом на

підставі того, що засновник підприємства - Сень Р.В. стосовно реєстрації

підприємства відповідача надав наступні пояснення : «.. 15.09.2004р. він

загубив паспорт, зникнення паспорту помітив через деякий час, але у зв'язку з

тим, що він дуже часто знаходився на присадибній ділянці за межами міста з

заявою про втрату паспорту він звернувся лише у лютому 2005р. Про те, що він є

директором та засновником ПП «Сиріус ЛТД Плюс» він ніколи не знав, ніяких

документів щодо регистрації цього підприємства не підписував, до установ

банків, податкової інспекції не ходив, свідоцтв не отримував до нотаріуса не

ходив, не має ніякого відношення до фінансово - господарської діяльності цього

підприємства….» / а.с. 37/.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити,

що вищезазначені пояснення  Сень Р.В. не

можуть бути визнані належними доказами, оскільки  підпис Сень Р.В. належним чином не

посвідчена, у поясненнях відсутня дата, яка б свідчила коли саме Сень Р.В.

надав такі пояснення.

Але під час розгляду даної адміністративної справи

позивачем, у порушення вимог ст. 71 КАС України,  не було надано суду належних письмових

доказів стосовно того, що засновником підприємства - відповідача у даній справі

є саме Сень Р.В, а навпаки надані та досліджені судом у судовому засіданні

письмові докази свідчать про те, що засновником підприємства-відповідача є

Ванжа С.М., який у своїх письмових поясненнях зазначив, що ПП «Сиріус ЛТД Плюс»

було зареєстровано ним особисто, оскільки він мав намір займатись

підприємницькою діяльністю / а.с. 31/.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позивачем під

час розгляду даної адміністративної справи не було доведено, що державна

реєстрація підприємства відповідача, яка мала місце 02.09.2004р.,  була здійснена на підставну особу, або

відбулась з порушенням закону.

Частина 4

ст. 50 КАС України встановлює, що громадяни України, іноземці чи особи без

громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних

повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом

суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або

всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання

громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без

громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання

(збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

               5) в інших випадках,

встановлених законом.

                Як передбачено ч. 1 п. 4 ст. 10

Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові

інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні

та об'єднанні державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень

контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення

готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за

наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької

діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що

підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів

про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових

патентів.

                Права органів державної

податкової інспекції закріплені ст. 11 Закону України «Про державну податкову

службу в Україні», зокрема, п. 17 ч. 1 ст. 11 встановлює право органів

державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до

судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації

суб'єкта підприємницької діяльності.

                За вимогами ч. 2 ст. 19

Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,

їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

                Відповідний

обов'язок закріплює і ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу

в Україні», відповідно до якої посадові особи органів державної податкової

служби зобов'язані дотримувати Конституції <nau://254к/96-ВР/> і законів

України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів

громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених

на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати

надані їм права.

Частина 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначає підстави для

постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано

з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

·      визнання

недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону,

допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

·      провадження нею

діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена

законом;

·      невідповідність

мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

·      неподання протягом

року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів

фінансової звітності відповідно до закону;

·      наявність в

Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним

її місцезнаходженням.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що

чинним законодавством не передбачено право органів державної податкової служби

на звернення до суду з вимогами про визнання недійсними установчих документів

юридичної особи  (статуту, свідоцтва про

державну реєстрацію, довідки про включення до Єдиного державного реєстру,  визнання недійсним реєстрації платника

податку на додану вартість,  анулювання

свідоцтва платника податку на додану вартість, 

визнання недійсними всіх бухгалтерських документів та інших

фінансово-господарських документів з моменту їх складення та реєстрації).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд

першої інстанції зробив обґрунтований висновок стосовно того, що заявлені

позивачем у даній адміністративній справі позовні вимоги безпідставні, не

ґрунтуються на законі, та заявлені позивачем з перевищенням власних

повноважень, які надані йому чинним законодавством.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного

законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції

під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини,

які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну

оцінку, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі норми

права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалив законне та обґрунтоване

рішення про відмову у задоволені заявлених у даній адміністративній справі

позовних вимог без порушень норм чинного матеріального та процесуального права,

а тому постанову суду першої інстанції від 11.12.2007р. у даній

адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу  позивача залишити без задоволення, оскільки

доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не

можуть бути підставою для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст.196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

                Апеляційну

скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.

Дніпропетровська - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області

від 11.12.2007р. у справі №А37/389-07- залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та

може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України

шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено - 09.02.2009р.

Головуючий:                                                                                                  А.О.

Коршун

Судді:                                                                                                                О.В.

Юхименко

                                                                                                                             І.Ю.

Добродняк