Ухвала

від 28.01.2009 по справі а23/448/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ

СУД

   Справа  №А23/448                                                                                                                      головуючий

суддя у 1-й 

категорія статобліку - 6.6.2                                                                                                 інстанції -

Добродняк І.Ю.

УХВАЛА

            ІМЕНЕМ        

УКРАЇНИ

28 січня 2009 року                                                                            м.

Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого     

Коршуна А.О. (доповідач)

суддів при секретарі:

Юхименко О.В., Баранник Н.П. Гулая О.Г.     

 розглянула у

відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  

 Західно-Донбаської об'єднаної державної

податкової інспекції 

на постанову Господарського суду

Дніпропетровської області від 30.10.2007 року у справі № А23/448

 за  позовом:

 Західно-Донбаської об'єднаної державної

податкової інспекції, м. Павлоград 

до:  третя

особа:   про:

Приватного підприємства «Астерикс», м. Павлоград   Виконавчий комітет Павлоградської міської

ради, м. Павлоград   визнання недійсними установчих (статутних)

документів, припинення юридичної особи 

В С Т А Н О В И Л А

:

            06.09.2007р. Західно-Донбаська

об'єднана державна податкова інспекція (далі Західно-Донбаська ОДПІ) звернулась

до Господарського суду Дніпропетровської області  з позовом до Приватного підприємства

«Астерикс» (далі ПП «Астерикс»), третя особа 

Виконавчий комітет Павлоградської міської ради, про визнання недійсними установчих (статутних)

документів, припинення юридичної особи / а.с. 3-5/.

            Ухвалою Господарського суду

Дніпропетровської області від 07.09.2007р. відкрито провадження в

адміністративній справі №А23/448 за вищезазначеною позовною заявою та справа

призначена до судового розгляду / а.с. 1/.

            Посилаючись у позовній заяві на те,

що документи на реєстрацію підприємства підготовлені  невідомими особами, вказаний у статуті ПП

«Астерикс» засновник документи на реєстрацію підприємства не підписував, кошти

до статутного фонду підприємства не вносив, не мав наміру та бажання

здійснювати підприємницьку діяльність, доходів від діяльності ПП «Астерикс» не

отримував, реєстрація ПП «Астерикс» здійснена на підставну особу і реєстрація

ПП «Астерикс» відбулась з порушенням закону, 

просить визнати недійсним статут ПП «Астерикс» з моменту реєстрації,

визнати недійсним свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи  з моменту реєстрації, визнати недійсним

свідоцтво платника податку на додану вартість з моменту видачі, припинити

юридичну особу - ПП «Астерикс».

            Постановою Господарського суду

Дніпропетровської області від 30.10.2007р. у справі №А23/448 Західно-Донбаській

ОДПІ відмовлено у задоволені позовних вимог до ПП «Астерикс», третя особа

Виконавчий комітет Павлоградської міської ради, про визнання недійсними установчих (статутних) документів, припинення

юридичної особи /а.с.27-28/.

Позивач - Західно-Донбаська ОДПІ, не погодившись з

постановою суду першої інстанції від 30.10.2007р. у даній адміністративній

справі,  подав апеляційну скаргу / а.с.

33-35/.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої

інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зроблено висновки, які

суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення рішення у

справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить

скасувати постанову суду першої інстанції від 30.10.2007р. у даній адміністративній

справі та ухвалити нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги у повному

обсязі.

Представники осіб, які беруть участь у розгляді даної

адміністративної справи, у судове засідання не з'явились.

Позивач про день, годину та місце розгляду даної

адміністративної справи повідомлений судом належним чином / а.с. 60,63,64/,

надав суду клопотання у якому просить суд розглянути дану справу у відсутність

його представника / а.с. 65-66/. За таких обставин колегія суддів вважає

можливим розглянути дану адміністративну справу у відсутність представника

позивача.

Представник відповідача, представник третьої особи у

судове засідання не з'явились.

 Відповідач - ПП

«Астерикс», третя особа - виконавчий комітет Павлоградської міської ради,  про день, годину та місце розгляду даної

адміністративної справи повідомлений судом належним чином /а.с. 60, 62/, про

поважність причин не явки представника у судове засідання суд у встановленому

законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим

розглянути дану адміністративну справу у відсутність представників відповідача

та третьої особи.

Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної

скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не

підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство «Астерикс» зареєстровано

20.07.2006р. виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської

області та 26.07.2006р. внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та

організацій України, код ЄДРПОУ 34433015, місцезнаходження підприємства -

Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Паркова буд. 10 кв. 74, зазначені

обставини підтверджуються наданими суду копіями свідоцтва про державну

реєстрацію юридичної особи та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств

та організацій України / а.с. 8-9/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії статуту ПП

«Астерикс» засновником підприємства є Киричук Микола Павлович  / а.с. 6-7/.

Крім цього відповідача, як платника податків,

21.07.2006р. взято на облік у Західно-Донбаській ОДПІ  та 31.07.2006р. відповідачу у справі видано

свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №03479330 / а.с.

11,12/.

Під час розгляду даної справи встановлено, що на момент

звернення до суду з позовом відповідачем у справі до податкового органу  надано декларацію по податку на прибуток

підприємства з додатками за 2006р., 

податкову декларацію по податку на додану вартість за січень 2007р.,

розрахунок комунального податку за  4

квартал 2006р., зазначені обставини підтверджуються актом Західно-Донбаської

ОДПІ №116/19-208 від 11.06.2007р.  / а.с.

17/.

Як вбачається з позовної заяви / а.с. 3-5/  висновок про те, що ПП «Астерикс»

зареєстровано на підставну особу, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку

діяльність, та висновок про те, що установчі документи відповідача не

відповідають вимогам діючого законодавства зроблено податковим органом на

підставі того, що засновник ПП «Астерикс» - Киричук М.П. стосовно реєстрації

підприємства відповідача надав наступні пояснення : «.. приблизно в червні

2006р. до нього звернувся не знайомий раніше молодий чоловік, який запропонував

за грошову винагороду у розмірі 300 грн. підписати в Павлоградському виконкому

якісь документи для реєстрації фірми… я надав йому свій паспорт ….. через декілька

днів ми з ним їздили до нотаріуса де я підписав якісь документи та до виконкому

де я також підписав документи… про те що я засновник ПП «Астерикс» я дізнався

лише з листів різних організацій, які стали надходити на мою адресу ….. в

травні, червні 2006р. Ніяких договорів від імені цього підприємства я не

укладав, печатки у мене не було, грошові кошти з рахунків підприємства я не

знімав….» / а.с. 13/ та на підставі акту Західно-Донбаської ОДПІ від

04.05.2007р. про відсутність ПП «Астерикс» за адресою місцезнаходження

підприємства, яка зазначена у його установчих документах - м. Павлоград, вул.

Паркова 10/74 / а.с. 16/.

Але колегія суддів вважає, що пояснення засновника

підприємства відповідача не можуть бути єдиним та достатнім доказом

обґрунтованості заявлених позовних вимог, та ці пояснення не можуть бути

визнані належними доказами у розумінні ст. 70 КАС України, оскільки позивачем у

справі не надано суду доказів стосовно того при яких обставинах Киричук М.П.

було надано такі пояснення  та підпис

засновника підприємства відповідача на цих поясненнях не посвідчена. /а.с. 13/

Частина 4

ст. 50 КАС України встановлює, що громадяни України, іноземці чи особи без

громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних

повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом

суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або

всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання

громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без

громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання

(збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

               5) в інших випадках,

встановлених законом.

            Як передбачено ч. 1 п. 4 ст. 10

Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові

інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні

та об'єднанні державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень

контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення

готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за

наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької

діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають

ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про

виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових

патентів.

            Права органів державної податкової

інспекції закріплені ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в

Україні», зокрема, п. 17 ч. 1 ст. 11 встановлює право органів державної

податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до судових органів

із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта

підприємницької діяльності.

            За вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції

України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові

особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

            Відповідний

обов'язок закріплює і ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу

в Україні», відповідно до якої посадові особи органів державної податкової

служби зобов'язані дотримувати Конституції <nau://254к/96-ВР/> і законів

України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів

громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених

на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати

надані їм права.

Частина 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначає підстави для

постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано

з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

·     визнання

недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону,

допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

·     провадження нею

діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена

законом;

·     невідповідність

мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

·     неподання протягом

року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів

фінансової звітності відповідно до закону;

·     наявність в

Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним

її місцезнаходженням.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що

чинним законодавством не передбачено право органів державної податкової служби

на звернення до суду з вимогами про визнання недійсними установчих документів

юридичної особи  (статуту, свідоцтва про

державну реєстрацію, довідки про включення до Єдиного державного реєстру,  визнання недійсним реєстрації платника

податку на додану вартість,  анулювання

свідоцтва платника податку на додану вартість, 

визнання недійсними всіх бухгалтерських документів та інших

фінансово-господарських документів з моменту їх складення та реєстрації).

Крім цього, під час розгляду даної справи судом

встановлено, що податковий орган в обґрунтування вимог про припинення юридичної

особи ПП «Астерикс» посилається на те, що підставою для припинення юридичної

особи - ПП «Астерикс» є недійсність запису про проведення державної реєстрації

через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, які не можна

усунути.

Але такі висновки податкового органу безпідставні та не

ґрунтуються на законі з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 110 Цивільного кодексу України

передбачено, що юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи,

уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із

закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для

якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими

документами;

2) за рішенням суду про визнання судом недійсною

державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення,

які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

А частиною

2 цієї статті передбачено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на

підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути

пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником

юридичної особи.

Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що підставами для

відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є:

·     невідповідність

відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної

реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для

проведення державної реєстрації юридичної особи;

·     невідповідність

установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;

·     порушення порядку

створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:

                                - наявність

обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо  осіб, які зазначені як посадові особи органу

управління юридичної особи;

                                 -

невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи  відомостям щодо них, які містяться в Єдиному

державному реєстрі;

- наявність обмежень щодо вчинення засновниками

(учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які

встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі найменування,

яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;

- використання у найменуванні юридичної особи приватного

права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу

місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного

державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів

України.

Частиною 2

цієї статті передбачено, що відмова у проведенні державної реєстрації юридичної

особи з інших підстав не допускається.

Проаналізувавши вищенаведені правові норми, колегія

суддів приходить до висновку, що перелік підстав для відмови у проведенні

державної реєстрації юридичної особи є вичерпним та розширеному тлумаченню не

підлягає і чинним законодавством не встановлено будь-якого обов'язку державного

реєстратора засвідчуватися у справжності наміру засновників підприємства

займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки . Запис про

проведення державної реєстрації (перереєстрації) юридичної особи може бути

визнаний недійсним у випадках наступного з'ясування обставин, що згідно зі ст.

27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб-підприємців» були підставою для відмови у державній реєстрації, тобто

підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.

Під час розгляду даної адміністративної справи

встановлено, що у зв'язку з наявністю необхідного пакету документів при

реєстрації відповідача 20.07.2006р. у державного реєстратора не було підстав

для відмови у державній реєстрації відповідача і позивачем під час розгляду

даної адміністративної справи не було надано суду доказів щодо порушення норм

чинного законодавства державним реєстратором під час державної реєстрації

20.07.2006р. юридичної особи - відповідача.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд

першої інстанції зробив обґрунтований висновок стосовно того, що заявлені

позивачем у даній адміністративній справі позовні вимоги безпідставні, не

ґрунтуються на законі, і  тому у

задоволені заявлених позовних вимог необхідно відмовити.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного

законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції

під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини,

які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну

оцінку, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі норми

права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалив законне та обґрунтоване

рішення без порушень норм матеріального та процесуального права,  тому постанову суду від 30.10.2007р.  у даній справі необхідно залишити без змін, а

апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи

апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть

бути підставою для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст.196,198,200,205,206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

            Апеляційну

скаргу Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити

без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області

від 30.10.2007р. у справі №А23/448- залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та

може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України

шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено - 02.02.2009р.

Головуючий:                                                                        А.О.

Коршун

Судді:                                                                                    О.В.

Юхименко

                                                                                              І.Ю.

Добродняк