Ухвала

від 17.12.2008 по справі 22а-2902/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД        

Справа №

22а-2902/08                                                                                                                        Головуючий

суддя у 1-ій

Категорія

стат. обліку -36                                                                                                                 інстанції

- Гончаренко С.А.

справа № 11/633/06-АП

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

            17 грудня 2008 року                                                            м.

Дніпропетровськ

            Колегія суддів

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого   -

Проценко О.А.(доповідач),

суддів              - Добродняк І.Ю.,

Туркіної Л.П.,

при секретарі - Гулій О.Г.,

за участю представників:

позивача        - Касьяненко М.І.

довіреність від 18.11.2008 року,

відповідача     -  Козик А.І. довіреність №16442 від 26.06.2007

року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької

області від 12.11.2007 року у справі №11/633/06-АП

за позовом: 

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіль», с.Новобогдановка

Мелітопольського району Запорізької області

до Мелітопольської об'єднаної державної

податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкового

повідомлення-рішення,

в с т а н о в и л а:

В липні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю

«Мобіль» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про

скасування податкового повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної

державної податкової інспекції Запорізької області 13.02.2006 року

№0000502302/0, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання за платежем -

податок на додану вартість у сумі 52427,88грн. та застосовано штрафні санкції у

розмірі 26213,94грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що дане

податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем з порушенням чинного

законодавства. Позивач вважає, що відповідач

безпідставно дійшов висновку про порушення з боку позивача пп.7.4.5 п.7.4 ст.7

Закону України «Про податок на доданку вартість», оскільки неправомірного

включення до складу податкового кредиту сум, не підтверджених податковими

накладними, та у зв'язку з цим заниження податку на додану вартість у сумі

52427,88грн. не відбулося. Спірне податкове повідомлення-рішення винесено на

підставі акту перевірки від 13.02.2006 року №99/23/22130134, висновки якого не

відповідають фактичним обставинам. Крім того, позивач вважає, що відповідно до

акту №570/29/32889676 від 20.12.2005року свідоцтво про реєстрацію платника

податку на додану вартість, видане 11.03.2004 року, анульовано 20.12.2005року.

Посилаючись на п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»,

позивач вказує, що оскільки реєстрація в якості платника податку на додану

вартість діє до дати її анулювання, то продавець мав усі підстави для видачі

податкових накладних до 20.12.2005р., а позивач, у зв'язку з цим, - на

відповідний податковий кредит.

           Постановою

від 12.11.2007 року господарський суд Запорізької області задовольнив позов Товариства

з обмеженою відповідальністю «Мобіль». При цьому суд вказав, що право позивача

на податковий кредит безпосередньо  в

даному випадку залежить від того, чи мало право ПП «Універсал-Люкс» нараховувати

податок на додану вартість, складати і видавати податкові накладні. Посилаючись

на пп.«б» п.9,8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» суд

зазначив, що відповідно до акту державної податкової інспекції від 20.12.2005

року №570/29/32889676, яким визнано недійсною реєстрації в якості платника

податку на додану вартість від 11.03.2004 року, ПП «Універсал-Люкс»  був зареєстрований як платник податку на

додану вартість до 20.12.2005 року і на час здійснення  господарських операцій з позивачем по справі

перебував на податковому обліку як платник податку на додану вартість. Разом з

тим суд вказав, що ухвалою від 14.11.2006 року Апеляційний суд Запорізької

області скасував рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від

20.10.2005 року про визнання недійсними установчих документів та анулювання

свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Універсал-Люкс», на підставі

якого відповідач робіть свої висновки. 

Не погодившись з

висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує дану постанову в

апеляційному порядку, просить її скасувати та винести нове рішення, яким

відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач

зазначає, що при винесені постанови судом першої інстанції невірно застосовані

норми матеріального і процесуального права. Відповідач вказує, що суд першої

інстанції не врахував, що:

по-перше, - на

дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 13.02.2006 року

було чинним рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від

20.10.2005 року, яким визнані недійсними статутні документи ПП «Універсал-Люкс»

від часу запису в журналі реєстраційних справ, тобто з 25.05.2004 року,

оскільки складені і підписані особою, що не має відношення до діяльності цього

підприємства;

по-друге, -

наявність постанови Запорізького апеляційного господарського суду від

21.02.2007 року у справі №11/632/06-АП за позовом ТОВ «Мобіль» до

Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2006 року

№0000492302/0, якою задоволено апеляційну скаргу податкової інспекції і

скасовано постанову господарського суду Запорізької області від 06.07.2006 року

у справі №18/220/06-АП, якою визнано недійсним господарське зобов'язання, оформлене

договором поставки №3 від 03.03.2004 року, укладеного між ТОВ «Мобіль» та  ПП «Універсал-Люкс».

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду

в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

вважає, що апеляційна скарга Мелітопольської об'єднаної державної податкової

інспекції Запорізької області не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи

встановлено, що 13.02.2006 року за результатами позапланової виїзної перевірки

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіль» щодо дотримання вимог

податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2004 року по 31.122005

року відповідачем складено акт №99/23/22130134. На підставі вказаного акту

перевірки Мелітопольською об'єднаною

державною податковою інспекцією Запорізької області прийняте податкове повідомлення-рішення

№0000502302/0 від 13.02.2006р., яким позивачу визначено суму податкового

зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 78641,82грн., де

52427,88грн. - основний платіж та 26213,94 - штрафна (фінансова) санкція.

Як зазначено в акті перевірки від 13.02.2006 року

№99/23/22130134, ТОВ «Мобіль» включено до податкового кредиту суму податку на

додану вартість за податковими накладними, які виписані

ПП «Універсал-Люкс» - не платником податку на додану вартість. Такий

висновок зроблено відповідачем на підставі того, що рішенням

Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 20.10.2005р. по справі №

2-4276/05р визнано недійсними з моменту реєстрації, тобто з 25.02.2004 року, установчі

документи, статут приватного підприємства «Універсал-люкс» (код ЄДРПОУ

32889676) та свідоцтво про державну реєстрацію

суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Універсал-Люкс» з моменту його реєстрації, довідку

№24/787 про включення до  Єдиного державного

реєстру підприємств та організацій України, як такі що суперечать чинному

законодавству. На підставі вищезазначеного судового рішення складено акт

№570/29/32889676 від 20.12.2005р. про анулювання Свідоцтва про реєстрацію

платника податку на додану вартість №11561952, ІПН 328896708262 виданого

11.03.2004 року на бланку  ф. №2р  серії 

НБ  №205737  платнику 

ПП «Універсал-Люкс».  Даний акт є

підставою для виключення платника ПДВ з Реєстру платників ПДВ.

Як встановлено рішенням Орджонікідзевського районного

суду м.Запоріжжя від 20.10.2005р. по справі №2-4276/05р., при здійсненні

реєстрації ПП "Універсал-Люкс" 

громадянина ОСОБА_1, на якого, як засновника здійснена державна

реєстрація ПП "Універсал-люкс", було введено в оману невстановленими

особами, оскільки він не мав наміру та можливості займатися підприємницькою

діяльністю та, відповідно, не мав  наміру

сплачувати до державного бюджету всі встановлені законодавством обов'язкові

податки та збори, первинні бухгалтерські документи не відповідають вимогам

чинного законодавства,  оскільки  складені 

і  підписані  особою, 

яка  не  має 

відношення до діяльності ПП «Універсал-Люкс».

За висновками відповідача, зазначеними в акті

перевірки, дані бухгалтерського та податкового обліку, пов'язані з діяльністю ПП "Універсал-люкс", не

підтверджені будь-якими юридичними 

та  документальними  доказами, докуентами на  зберігання, 

транспортування товарів від

постачальника. І, як наслідок, включена ТОВ «Мобіль» до податкового

кредиту сума ПДВ в розмірі 52427,88грн., не відповідає фактичним податковим

зобов'язанням платника податку - продавця.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини

показав наступне. Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про

податок на додану вартість»  датою  виникнення 

права  платника  податку 

на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата

списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі

розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником

податку товарів (робіт, послуг). Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 даного  Закону не підлягають включенню до складу

податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з

придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними

деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього

пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної

податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового

кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами,

платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій,

встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не

підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

 Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону

передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних

надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку,

передбаченому статтею 9 цього Закону. Підпунктом "б" пункту 9.8

статті 9 Закону передбачено, що реєстрація (платника ПДВ)  діє до дати її  анулювання.

Визнання недійсною реєстрації ПП

"Універсал-Люкс" як платника податку на додану вартість здійснено

актом №570/29/32889676 від 20.12.2005р. Тобто, відповідно до цього акту до

20.12.2005р. ПП "Універсал-Люкс" було зареєстроване як платник ПДВ і

на час здійснення господарських операцій з позивачем по справі перебував на

податковому обліку як платник ПДВ.

Крім того, обставини, на які посилався відповідач в

обґрунтування своїх висновків , зазначених в акті перевірки, змінилися. Так,

ухвалою від 14.11.06р. Апеляційний суд Запорізької області скасував рішення Орджонікідзевського районного

суду м.Запоріжжя від 20.10.05р. про визнання недійсними установчих

документів та анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ПП

"Універсал-Люкс" і закрив провадження у справі. Касаційна скарга  Державної податкової інспекції у Жовтневому

районі м.Запоріжжя на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від

14.11.2006р. відхилена Апеляційним судом Одеської області як касаційною

інстанцією.

Крім того, при розгляді справи №18/220/06-АП за позовом

Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіль» та Приватного підприємства

"Універсал-Люкс" про визнання недійсним господарського зобов'язання,

оформленого договором поставки №3 від 03.03.2004р. між ТОВ «Мобіль»  та ПП "Універсал-Люкс",

встановлено, що господарські операції здійснювались, а невиконання контрагентом

обов'язку сплати податку не впливає на права позивача та не може бути підставою

для відповідальності останнього, оскільки таке не передбачено чинним

законодавством. Враховуючи вищезазначене, наслідки, передбачені пп.7.4.4 п.7.4

ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не настали.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують

висновків суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив

обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом

першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та

підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не

підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195, 196, п.1

ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної

податкової інспекції Запорізької області на постанову господарського суду

Запорізької області від 12.11.2007 року у справі №11/633/06-АП залишити

без  задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від

12.11.2007 року у справі №11/633/06-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС

України та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                                          О.А.

Проценко

Судді:                                                                                                І.Ю

Добродняк

Л.П. Туркіна