Рішення

від 18.06.2013 по справі 922/1738/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р.Справа № 922/1738/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків до Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області, м. Дергачі про стягнення 25 605,20 грн. за участю представників:

позивача - Квіцінська А.І., довіреність №№01-62юр/4078 від 16.05.2013 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернулася до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області (відповідача) заборгованість за договором про постачання електричної енергії №53368 від 28.05.2004 року в розмірі 25 605,20 грн., з яких: заборгованість за електричну енергію в розмірі 23 790,28 грн. (де: 19 825,25 грн. тарифна складова та 3 965,03 грн. ПДВ 20%), заборгованість з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 1126,58 грн. (де: 938,82 грн. тарифна складова за КРЕ та 187,76 грн. ПДВ 20%), пеня в розмірі 527,07 грн., 3% річних в розмірі 10,55 грн. та інфляційні втрати в розмірі 55,72 грн. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

18.06.2013 р. від позивача надійшла заява (вх.№22533) про припинення провадження у справі в частині заборгованості за електричну енергію в розмірі 23 790,28 грн. (де: 19 825,25 грн. тарифна складова та 3 965,03 грн. ПДВ 20%) та заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 1126,58 грн. (де: 938,82 грн. тарифна складова за КРЕ та 187,76 грн. ПДВ 20%) у зв'язку зі сплатою зазначених сум відповідачем на користь позивача. На підтвердження сплати зазначених сум позивач надав копії платіжних доручень №U580905 від 29.03.2013 р., №U742587 від 24.04.2013 р. та №U946345 від 24.05.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав подану заяву та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 527,07 грн., 3% річних в розмірі 105,55 грн., інфляційні втрати в розмірі 55,72 грн. та судовий збір.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду подав клопотання (вх.№22167), в якому повідомив суд про сплату на користь позивача заборгованості за електричну енергію в розмірі 23 790,28 грн. (де: 19 825,25 грн. тарифна складова та 3 965,03 грн. ПДВ 20%) та заборгованості з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 1 126,58 грн. (де: 938,82 грн. тарифна складова за КРЕ та 187,76 грн. ПДВ 20%), а також заявив клопотання про розгляд справи за наявними у справі матеріалами за відсутності його представника.

Окрім того, відповідач подав до суду клопотання (вх.№19907) про зменшення розміру пені та 3% річних на 90%.

Представник позивача заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені та 3% річних.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

28.05.2004 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір №53368 про постачання електричної енергії (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами, із змінами, внесеними додатковою угодою від 14.09.2005 р. до договору, яка є його невід'ємною частиною.

На підставі п.9.11. договір пролонгований на 2013 рік.

Пунктом 2.1.2. договору передбачено, що постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 договору, з урахуванням умов розділів 6, 7 договору, відповідно до Додатку № 1 "Договірні величини споживання" та Додатку № 2 "Порядок розрахунків".

В п. 2.2.5. договору сторони домовилися про те, що відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати позивачеві вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування з урахуванням Додатку №2 "Порядок розрахунків".

Згідно із п. 5 Додатку № 2 споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Розрахунковим вважається період з 01 числа місяця до також числа наступного місяця (п.1 Додатку №2 до договору).

Визначення вартості спожитої електричної енергії проводиться відповідно до чинних тарифів та згідно звітів про спожиту електричну енергію. В суму заборгованості за вартість спожитої електричної енергії включений податок на додану вартість, який нараховується відповідно до Розділу 5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, із наступними змінами та доповненнями.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та належним чином, здійснив відпуск електричної енергії відповідачеві. Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з електричної енергії, яка станом на 01.04.2013 р. становить 23 790,28 грн. (де: 19 825,25 грн. тарифна складова та 3 965,03 грн. ПДВ 20%).

Судом також встановлено, що згідно з п.2.2.7. договору відповідач повинен здійснювати оплату за перетікання реактивної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно вимог ПКЕЕ та додатком №4а "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії". При укладанні Договору сторони дійшли згоди та підписали додаток № 4а (Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії).

Відповідно до п.6.33 Правил користування електричною енергією величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2001 р. № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за № 93/6381 та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01.04.2013 р. борг відповідача з компенсації перетікання реактивної енергії (КРЕ) становить 1126,58 грн. (де: 938,82 грн. тарифна складова за КРЕ та 187,76 грн. ПДВ 20%).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що відповідач сплатив на користь позивача заборгованість за електричну енергію в розмірі 11 918,40 грн. 29.03.2013 р. (копія платіжного доручення №U580905 від 29.03.2013 р.), тобто до звернення позивача до суду, суд дійшов висновку про те, що у позивача були відсутні правові підстави для звернення до суду із позовом в частині стягнення даної грошової суми, тому в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.

Крім того, як свідчать надані позивачем до матеріалів справи докази (копія платіжних доручень №U742587 від 24.04.2013 р. та №U946345 від 24.05.2013 р.), відповідач погасив залишок існуючої заборгованості за електричну енергію в розмірі 11 871,88 грн. та заборгованість з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 1 126,58 грн. після звернення позивача до суду з даним позовом. З огляду на цей факт суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню за відсутністю предмету спору у відповідності до вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Окрім того, пунктом 4.2.1. договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктом 2.3.3.-2.3.4. договору, з порушенням термінів, визначених додатком №2 "Порядок розрахунків", відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування пені в розмірі 527,07грн., 3% річних в розмірі 105,55 грн. та інфляційних втрат в розмірі 55,72 грн. за період з січня 2013 р. по березень 2013 р., суд дійшов висновку про те, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України та відповідають наданим розрахункам.

Разом з тим, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені та 3% річних на 90%. В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що фінансування відповідача здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а тому не має можливості своєчасно сплачувати грошові кошти за договором.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені та 3% річних на 90%, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пред'явленої позивачем до стягнення пені на 50%. Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 263,53 грн. В частині клопотання відповідача щодо зменшення розміру 3% річних на 90% слід відмовити.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 105,55 грн. та інфляційних втрат в розмірі 55,72 грн. за період з січня 2013 р. по березень 2013 р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 233 ГК України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 32-33, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дергачівського РВ ГУМВС України в Харківській області (62300, Харківська область, м. Дергачі, вул. 1-го Травня, п/р 35217001000190 у ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 08675890) на користь Акціонерної компанії „Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, код ЄДРПОУ 00131954, п/р 26003010050912 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931) пеню в розмірі 263,53 грн., 3% річних в розмірі 105,55 грн., інфляційні втрати в розмірі 55,72 грн. та 847,08 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за електричну енергію в розмірі 11 918,40 грн. провадження у справі припинити.

В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 25.06.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.