Рішення

від 26.06.2013 по справі 913/1507/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 червня 2013 року Справа № 913/1507/13

Провадження №18пд/913/1507/13

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «АКВА», м. Луганськ

про внесення змін до договору оренди землі

за участю представників:

від заявника: Трофіменко П.В., посвідчення № 008305 від 09.10.2012;

від позивача: Кім Д.І., за дов. № И01/03-30/7227/0/2-11 від 11.11.2011;

від відповідача: представник не прибув .

Суть спору : прокурором заявлена вимога про внесення змін до договору оренди землі від 17.05.2006 (державна реєстрація від 21.06.2006 за № 040640200114 ), який укладений з відповідачем, відносно земельної ділянки площею 0,2639 га, під розміщену нежитлову будівлю та будівництво та розміщення будівлі складу, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Руднєва, 56-В, а саме:

- пункт 8 розділу «Орендна плата» вказаного договору викласти в новій редакції:

« 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3».

Відповідач відзив на позовну заяву від 20.06.2013 б/н позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників прокурора та позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

17.05.2006 між сторонами за позовом укладено договір оренди землі (державна реєстрація від 21.06.2006 за № 040640200114 ) згідно якому, позивач передав відповідачу в оренду строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,2639 га, під розміщену нежитлову будівлю та будівництво та розміщення будівлі складу, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Руднєва, 56-В.

В зв'язку із законодавчою зміною річного розміру орендної плати за землю, з метою приведення вказаного договору у відповідність до вимог чинного законодавства, за клопотанням самого відповідача, Луганською міською радою було прийнято рішення від 31.10.2011 № 15/85 про внесення змін у вищевказаний договір оренди землі, а саме:

- про викладення пункту 8 розділу «Орендна плата» договору в новій редакції:

« 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3».

Пунктом 2 зазначеного рішення відповідача було зобов'язано в місячний термін з моменту прийняття вказаного рішення звернутись до управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів для укладання у встановленому порядку договорів про внесення змін до договорів оренди землі, в тому числі і до договору відносно якого заявлено позовні вимоги (від 17.05.2006, державна реєстрація від 21.06.2006 за № 040640200114 ).

Однак, відповідач до теперішнього часу для оформлення змін до договору оренди до уповноваженого органу не звертався.

На підставі викладеного, прокурор пред'явив до відповідача позов з вимогами про внесення змін у договір оренди землі у судовому порядку, зокрема:

- про викладення пункту 8 розділу «Орендна плата» договору в новій редакції:

« 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3».

Відповідач відзив на позовну заяву від 20.06.2013 б/н позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників прокурора та сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 № 309-УІ, внесені зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі», а саме, було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки .

Попередня редакція наведеної статті Закону визначала, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку , що встановлюється Законом України «Про плату за землю», та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки .

Згідно п. 12 договору оренди щодо якого заявлено позовні вимоги розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін , тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України «Про оренду землі» направлено саме на підвищення цін на оренду землі (мінімальна орендна плата була у розмірі однократного земельного податку, а стала не меншою трикратного розміру земельного податку; розмір максимальної орендної плати збільшився до 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки ).

З 01.01.2011 зазначені частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі» виключені в зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України (Закон України від 02.12.2010 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України ), який діє з 01.01.2011 і має аналогічні положення закріплені у ст. 288 Податкового кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади , органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування , обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту .

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 1, ч. 2 ст. 632 ЦК України).

Таким чином, враховуючи, що договором (п. 12) була передбачена можливість зміни розміру орендної плати у разі підвищення цін (а законом було підвищено ціну на орендну плату ), позивач вправі вимагати від відповідача внесення відповідних змін до договору оренди.

Зміст договору, укладеного на підставі закону, має відповідати цьому закону (ч. 1 ст. 648 ЦК України), тобто, якщо розмір орендної плати визначено законом, а встановлений договором розмір орендної плати не відповідає цьому закону, - договір підлягає приведенню у відповідність до закону.

Таким чином, і законом (а не лише договором) передбачена можливість зміни розміру орендної плати.

Аналогічні висновки містяться і в абзаці 5 пункту 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Пунктом 2.19 (абз. 4) постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» встановлено, що оскільки відповідно до частини першої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (абз. 5 п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 ).

Таким чином, пункт 8 вказаного договору оренди згідно якому, річна орендна плату встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях збільшеного на коефіцієнт 2,5 , не відповідає вимогам вищевказаного законодавства, так як річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку .

За таких обставин, позовні вимоги про викладення пункту 8 договору в наступній редакції:

« 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3», підлягають задоволенню в зв'язку з їх законністю та обґрунтованістю.

На підставі викладеного, вимоги про внесення змін до договору оренди землі від 17.05.2006 (державна реєстрація від 21.06.2006 за № 040640200114 ), підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати (судовий збір) в сумі 1147 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 17.05.2006 (державна реєстрація від 21.06.2006 за № 040640200114 ), який укладено між Луганською міською радою (м. Луганськ) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «АКВА» (м. Луганськ), зокрема:

- викласти пункт 8 розділу «Орендна плата» договору в новій редакції:

« 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3».

3. Стягнути з товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «АКВА» , м. Луганськ, вул. Руднєва, 56-В, ідентифікаційний код 20158909, на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, рахунок № 31214206783006 в ГУДКУС у Луганській області, МФО 804013, ККД 22030001, символ 206) судовий збір в сумі 1147 грн. , наказ видати ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Головного управління Міндоходів .

26 червня 2013 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 01 липня 2013 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко