Постанова
від 21.06.2013 по справі 826/4754/13-а
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 червня 2013 року 13:40 справа №826/4754/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомКиївського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів доТовариства з обмеженою відповідальністю "НЕТКРЕКЕР" простягнення адміністративного-господарських (штрафних) санкцій ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04 квітня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТКРЕКЕР" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "НЕТКРЕКЕР"), в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2009, 2010, 2011 роки та пені, всього у розмірі 3 099 597,27 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №826/4754/13-а та зобов'язано позивача надати суду: власне письмове підтвердження того, що у провадженні адміністративних судів або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Крім того, відповідачу запропоновано у десятиденний строк з дня одержання ухвали подати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

13 травня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) відповідач подав заперечення на адміністративний позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2013 року адміністративну справу 826/4754/13-а призначено до судового розгляду на 03 червня 2013 року.

В судовому засіданні 03 червня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів на підставі частини восьмої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" проведено планову виїзну перевірку ТОВ "НЕТКРЕКЕР", за результатами складено акт перевірки ТОВ "НЕТКРЕКЕР" щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, реєстрації у відділенні Фонду, подання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, своєчасного та повного надходження адміністративно-господарських санкцій до Державного бюджету України від 11 жовтня 2012 року №55-П12 (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновках акта перевірки встановлено наступні порушення: невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; неподання звіту форми №10-ПІ "Звіт про зайнятість працевлаштування інвалідів" за 2009 - 2011 роки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в силу вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", повинен був створити та працевлаштувати відповідну кількість інвалідів, однак відповідачем не створено необхідну кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені всього у розмірі 3 100 578,27 грн.

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними з мотивів, викладених в письмовому запереченні, а саме: докази на підтвердження факту недодержання ТОВ "НЕТКРЕКЕР" нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2009, 2010 та 2011 роки відсутні; за спірні періоди відповідачем подано до центру зайнятості за місцем реєстрації звіти про наявність на підприємстві вакансій (форма 3-ПН), згідно з якими уточнювалась наявність вакансій, на яких може бути застосовано працю інвалідів; вжито ряд додаткових заходів, які сприяли працевлаштуванню інвалідів, а саме пошук працівників на заміщення вакантних посад через інтернет-ресурси, а тому підприємством були вжиті всі можливі заходи по створенню та забезпеченню робочих місць для працевлаштування інвалідів. Крім того, позивачем не надано доказів, що відповідач відмовив інвалідам у працевлаштуванні та доказів направлення фондом соціального захисту інвалідів чи центром зайнятості населення до підприємства інвалідів, які не були працевлаштовані.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Законом, що визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Відповідно до статті 17 цього Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

За вимогами статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлює, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу, визнаються безробітними.

Згідно з частиною п'ятою пункту 1 статті 7 зазначеного Закону працевлаштування інвалідів здійснюється відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації і знань, з урахуванням його побажань.

Абзацом четвертим пункту 2 статті 19 Закону України "Про зайнятість населення" визначено право державної служби зайнятості направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) інвалідів, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки та рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що обов'язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців так і на державну службу зайнятості.

Відповідно до рекомендацій президії Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2008 року №07.2-10/2 "Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування" при розгляді зазначеної категорії справ адміністративним судам потрібно встановлювати такі обставини:

- створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу;

- інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад);

- спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування;

- причини непрацевлаштування роботодавцями інвалідів.

Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів встановлюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правила подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) передбачено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 01 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів".

Суд звертає увагу на те, що доказів на спростування висновків акта перевірки щодо неподання ТОВ "НЕТКРЕКЕР" звітів №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за спірні періоди відповідачем до суду не надано, незважаючи на те, що судом витребовувались зазначені докази.

Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність за формою №3-ПН.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), шляхом подачі звіту за формою №3-ПН.

Разом з тим, факт повідомлення відповідачем центру зайнятості про наявність вільних робочих місць та подання звітності про наявність вакансій за формою №3-ПН документально не підтверджують факт створення відповідачем робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості відповідно до нормативу робочих місць, з огляду на наступне.

Згідно копій зазначених звітів, поданих до Печерського районного центру зайнятості в місті Києві від 02 квітня 2010 року, 18 червня 2010 року, 19 липня 2010 року, 09 серпня 2010 року та 23 березня 2011 року, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що позивачем визначено по одній вакансії відповідно, в яких розглядаються претенденти на посади також з групами інвалідностей.

Разом з тим, як свідчать дані звітів з праці за спірні періоди, середньооблікова кількість штатних працівників у 2009 році складає 159 осіб; у 2010 році - 261 особа; у 2011 році - 398 осіб.

З урахуванням вимог частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році складає 6 місць; у 2010 році - 10 місць; у 2011 році - 16 місць.

Як встановлено актом перевірки та не спростовано відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ "НЕТКРЕКЕР", яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність у 2009 році становила - 2 особи; у 2010 році - 4 особи; у 2011 році - 5 осіб.

Таким чином, невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році становила - 4 особи; у 2010 році - 6 осіб; у 2011 році - 11 осіб.

Судом прийнято до уваги надані відповідачем копії наказів про прийняття на роботу, пенсійних посвідчень та довідок до акта огляду МСЕК виданих на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджують факт працевлаштування інвалідів, однак на переконання суду, зазначені докази не підтверджують влаштування на роботу та створення відповідачем робочих місць для інвалідів у кількості відповідно до нормативу робочих місць.

Не підтверджують факту створення робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу і надані відповідачем в матеріали справи копії договорів про надання послуг з розміщення інформаційно-рекламних матеріалів та переліку вакансій за 2010 - 2011 роки, так як жодним чином не дають можливості встановити які саме вакансії передбачають можливість працевлаштування інвалідів, а нотаріально завірені копії скріншотів з текстом розміщених вакансій датовані 21 травня 2013 року, суд не приймає до уваги, оскільки зазначені вакансії відкрито поза межами спірного періоду.

Лист Печерського районного центру зайнятості від 29 травня 2013 року №02-3225 також не містить доказової інформації про наявність необхідної кількості вільних робочих місць для осіб з обмеженими можливостями.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач не надав суду доказів про створення ним робочих місць для інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Аналогічну позицію в частині застосування строків звернення до суду про стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", викладено президією Вищого адміністративного суду України у рекомендаціях про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування від 14 квітня 2008 року №07.2-10/2, в яких зазначається, що при розгляді справ зазначеної категорії суди мають враховувати, що з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійної і трудової реабілітації інвалідів" до спірних правовідносин потрібно застосовувати строки звернення до суду, визначені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стаття 250 Господарського кодексу України стосовно строків застосування адміністративно-господарських санкцій застосовується до правовідносин, які існували у 2003, 2004 роках.

Судом встановлено, що строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України до спірних правовідносин не застосовуються, а тому в даному випадку застосуванню підлягають строки звернення до суду, визначені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України зокрема передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Враховуючи факт неподання ТОВ "НЕТКРЕКЕР" до Київського міського відділенням Фонду соціального захисту інвалідів звітів №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за спірні періоди, суд приходить до висновку, що шестимісячний строк звернення до суду про стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" повинен обчислюватись з дня проведення перевірки відповідача під час якої встановлено невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, тобто з 11 жовтня 2012 року.

Як свідчать матеріали справи, позовну заяву про стягнення з ТОВ "НЕТКРЕКЕР" адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2009, 2010, 2011 роки подано в межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому доводи відповідача про пропуск Київським міським відділенням Фонду соціального захисту інвалідів строку звернення до суду є необґрунтованими.

При вирішенні даного спору судом також враховуються норми Господарського кодексу України, які передбачають особливості відповідальності за господарське правопорушення.

Так, відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення.

В силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому слід враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Враховуючи матеріали справи, суд встановив, що ТОВ "НЕТКРЕКЕР" не створено робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу робочих місць протягом 2009, 2010 та 2011 років, тобто не вжито заходів для недопущення господарського правопорушення, а тому нарахування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів з урахуванням пені за спірний період у розмірі 3 099 597,27 грн. на думку суду, є правомірним.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позивачем доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в свою чергу ТОВ "НЕТКРЕКЕР" не надав суду переконливі докази на підтвердження своїх заперечень, а тому адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТКРЕКЕР" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, код ЄДРПОУ 34046446) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р №31219230700001, ГУ ДКСУ м. Києва, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2009, 2010, 2011 роки у розмірі 2 867 248,99 грн. (два мільйона вісімсот шістдесят сім тисяч двісті сорок вісім гривень дев'яносто дев'ять копійок) та пені у розмірі 232 348,28 грн. (двісті тридцять дві тисячі триста сорок вісім гривень двадцять вісім копійок), всього у розмірі 3 099 597,27 грн. (три мільйона дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто сім гривень двадцять сім копійок), у тому числі за 2009 рік - 566 189,32 грн. (п'ятсот шістдесят шість тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень тридцять дві копійки); за 2010 рік - 913 547,35 грн. (дев'ятсот тринадцять тисяч п'ятсот сорок сім гривень тридцять п'ять копійок); за 2011 рік - 1 619 860,60 грн. (один мільйон шістсот дев'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят гривень шістдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко

Дата ухвалення рішення21.06.2013
Оприлюднено02.07.2013

Судовий реєстр по справі —826/4754/13-а

Ухвала від 10.07.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цуркан М.І.

Ухвала від 08.01.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цуркан М.І.

Ухвала від 24.07.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цуркан М.І.

Ухвала від 11.06.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цуркан М.І.

Ухвала від 13.05.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Епель О.В.

Ухвала від 21.01.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цуркан М.І.

Ухвала від 21.10.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цуркан М.І.

Ухвала від 19.09.2013

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Парінов А.Б.

Постанова від 21.06.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко В.А.

Ухвала від 20.05.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні