Ухвала

від 25.06.2013 по справі 49/132-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"25" червня 2013 р. Справа №49/132-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Сотнікова С.В.

Ткаченка Б.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року у справі № 49/132-б (суддя Митрохина А.В.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «РУТЕК ГРУП», м. Київ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року у справі №49/132-б (суддя Митрохина А.В.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 22.03.2013; ліквідовано банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю «РУТЕК ГРУП», як юридичну особу у зв'язку з банкрутством; припинено дію мораторію та провадження у справі .

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно п.10 ч.1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу - протягом п'яти з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

В ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Так, ухвалу господарського суду міста Києва було винесено 22.04.2013 року та направлено сторонам, учасникам провадження у справі про банкрутство, зокрема, скаржнику 25.04.2013, про що свідчить відмітка канцелярії місцевого господарського суду на зворотньому боці останього аркуша оскаржуваної ухвали.

Всупереч нормам Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга була надіслана скаржником до господарського суду міста Києва лише 14.05.2013 року (про що свідчить відбиток штампу поштового відділення на конверті в якому апеляційна скарга направлена до господарського суду міста Києва), тобто з порушенням строку передбаченого ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

В клопотанні, апелянт просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року у справі № 49/132-б поважними та прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Причину пропуску строку скаржник мотивує тим, що про оскаржуване судове рішення Державній податковій інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби фактично стало відомо 29.04.2013 року, у зв'язку з чим скаржник не мав можливості звернутись до апеляційного суду за захистом свого порушеного права та підготувати належним чином оформлену апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року.

В п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007 № 01-8/123 зазначено: «Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.»

Оскаржувану ухвалу винесено 22.04.2013 року, отже п'ятиденний строк встановлений на подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду закінчився 27.04.2013 року. Скаржник стверджує, що про оскаржувану ухвалу йому стало відомо 29.04.2013 року, проте апеляційну скаргу направив лише 14.05.2013.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що у скаржника не існувало жодних об'єктивно непереборних, що не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами обставин для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки скаржником не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги та не зазначено причин неподання апеляційної скарги.

При наведених обставинах, апеляційний господарський суд вважає, що в клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За даних обставин апеляційна скарга не приймається судом до розгляду і повертається скаржнику у зв'язку з тим, що скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання, а клопотання про його поновлення відхилено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на ухвалу господарського суду міста Києва від 22.04.2013 року у справі № 49/132-б повернути скаржнику.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Сотніков С.В.

Ткаченко Б.О.