Ухвала

від 22.04.2013 по справі 816/427/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 р.Справа № 816/427/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2013р. по справі № 816/427/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопол"

про накладення арешту на кошти,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Енергопол ", в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив накласти арешт на кошти та інші цінності, що перебувають на рахункових рахунках ТОВ "Енергопол", а також на інші кошти та цінності, що перебувають у банках, за результатами розгляду справи направити рішення установам банків, які обслуговують ТОВ "Енергопол" для виконання.

04 березня 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопол" про накладення арешту на кошти - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про порушення судом приписів п.20.1.17, п.94.4 ст.94 Податкового кодексу України.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергопол" зареєстровано як юридична особа 06.07.2009 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві.

Працівниками Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при отриманні та використанні бюджетних коштів при взаємовідносинах з ТОВ "Енерджі-Едвайс" (код ЄДРПОУ36792649) та СПДО ОСОБА_1, ід.код НОМЕР_1 з приводу закупівлі бітуму нафтового (БНД 60/90) за період з 01.04.2011 року по 30.11.2011 року.

06.03.2012 року за результатами перевірки складено акт №56/22-5/36514950, яки встановлено порушення відповідачем ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.135.2, п.135.4.1 п. 135.4, п.135.5, п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, п. 185.1, п.187.1 ст.187, п.201.7, ст.201 Податкового кодексу України, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, а саме завищений податковий кредит в сумі 356 788 грн.

21.03.2012 року на підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення №0002592310, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 489 682 грн.

Працівниками Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку підприємства позивача з питань своєчасності сплати суми податкового зобов'язання по податкову повідомленню-рішенню №0002592310 від 21.03.2012 року за період з 28.08.2012 року по 29.10.2012 року.

12.11.2012 року за результати перевірки складено акт №3951/22-5/36514950, яким встановлено порушення позивачем п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно з затримкою 45 днів сплачена узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 444,99 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0002592310 від 21.03.2012 року.

27.11.2012 року за результатами перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0046462310, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання у розмірі 444,99 грн. та 89 грн. штрафних санкцій.

Згідно розрахунку податкового боргу, наданого позивачем, у відповідача наявний борг у загальному розмірі 740097,83 грн., в т.ч. по податку на прибуток у розмірі 489 771 грн., по податку на додану вартість у розмірі 210947 грн., який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання, та пені в розмірі 41414,82 грн.

З метою виявлення майна для внесення в податкову заставу податковим керуючим направлено запити та отримана наступна інформація:

1. відповідно до листа ПП ПБТІ "Інвентаризатор" за №13204 від 07.11.12 р. реєстрація права власності за відповідачем не проводилася;

2. відповідно до листа відділу РЕР ДАІ № 11/2-4151 від 25.10.2012 р. за ТОВ «Енергопол» транспортні засоби не зареєстровані.

3. відповідно до листа Управління держкомзему у м. Полтаві від 12.10.12 р. №02- 30/01-18/7473 за відповідачем державні акти на право власності на земельні ділянки не зареєстровані, технічні документації із землеустрою щодо виготовлення документів на земельні ділянки в архіві управління відсутні;

4. відповідно до листа державної інспекції сільського господарства в Полтавській області від 18.01.13 р. №01-14/281 за відповідачем техніка не реєструвалася;

На підставі рішення начальника ДПІ у м. Полтаві про опис майна у податкову заставу платника податків податковий керуючий провів опис такого майна. Відповідно до акту опису №104 від 12.11.12 р. відсутнє майно, яке можна внести в податкову заставу.

Разом з тим, на час подання позову до суду відповідач має відкриті рахунки у банківських установах.

Позивач вважає, що, оскільки у боржника відсутнє будь-яке майно для внесення в податкову заставу, що є підставою для звернення в суд з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ «Енергопол».

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з відсутності обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України для накладення арешту, та ненадання позивачем доказів прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податку в день подачі позову до суду.

Вказаний факт, на думку суду першої інстанції, свідчить про недотримання позивачем встановленого чинним законодавством порядку накладення арешту на рахунки платника податків, а саме приписів пункту 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків від 07.11.2011 року № 1398, що зумовило прийняття рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).

Аналогічна норма міститься у пункті 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1398 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за №9/20322.

Пунктом 7.3. вказаного Порядку передбачено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

З огляду на викладене, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби рішення про накладення арешту на майно платника податку ТОВ "Енергопол" в день подачі позову до суду не приймалося.

Вказаний факт свідчить про недотримання позивачем встановленого чинним законодавством порядку накладення арешту на рахунки платника податків, а саме приписів пункту 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків від 07.11.2011 року № 1398.

Крім того, відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Слід зазначити, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, а підстави для його застосування визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу, так і для суду.

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України кореспондує із нормами Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до пункту 3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

Як вбачається зі змісту вказаних вище норм, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених у них обставин.

В ході розгляду даної справи судом не встановлено наявності обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Наявність у відповідача податкового боргу та вручення йому податкової вимоги не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу. Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Колегія суддів погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Разом з тим, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби щодо накладення арешту на кошти та інші цінності ТОВ "Енергопол".

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування позивачем не надано.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.03.2013р. по справі № 816/427/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.