Рішення

від 01.07.2013 по справі 903/501/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 червня 2013 р. Справа № 903/501/13

за позовом публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Ківецівської філії ПАТ «Волиньобленерго», м. Ківерці, Волинська обл.

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс Вік», м. Луцьк

про стягнення 4118,18 грн.

Суддя Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Поліщук К.П. - довіреність №19/26-111 від 19.01.12р.

від відповідача: н/з

Права та обов'язки представнику позивача роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: публічне акціонерне товариство «Волиньобленерго» в особі Ківецівської філії ПАТ «Волиньобленерго» звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс Вік» про стягнення 4115,14 грн., з них 3702,01 грн. основної заборгованості, 274,62 грн. - пені, 97,67 грн. - річних нарахувань, 40,84 інфляційних нарахувань та судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №25 від 08.11.2010р. про оперативно-технічне обслуговування електромереж і трансформаторних пунктів з додатком №1 та акти здачі-приймання робіт за перший квартал 2012р. - №525-000223 від 26.03.0212р., за другий квартал - №40/12 від 24.07.2012р., за третій квартал - №525-000849 від 26.09.2012р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 20.05.2013р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 29.05.2013р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті, а також визнано обов'язковою явку представників останніх в судове засідання.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 12.06.2013р. через неявку сторін в судове засідання, необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи, повторного витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.06.2013р. розгляд справи було відкладено на 26.06.13р. через неявку відповідача в судове засідання та необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи.

Також ухвалою господарського суду Волинської області від 12.06.2013р. судом було прийнято збільшення розміру позовних вимог в розмірі 4267,19 грн., з них 3702,01 грн. основна заборгованість, 277,58 грн. - пеня, 172,37 грн. - інфляційні втрати, 115,23 грн. - 3% річних.

18.06.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява №02-3/181 від 14.06.2013р. про зменшення позовних вимог в якій зазначається, що при проведені перерахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних суми нарахувань зменшились через невірний розрахунок та відповідно просять стягнути з відповідача 4118,18 грн., з них 3702,01 грн. основна сума боргу, 278,41 грн. - пеня, 44,13 - інфляційні нарахування, 93,63 - 3% річних.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, таке зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, а відтак має місце нова ціна позову в сумі 4118,18 грн., з них 3702,01 грн. основна сума боргу, 278,41 грн. - пеня, 44,13 - інфляційні нарахування, 93,63 - 3% річних., виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач вимог ухвал господарського суду Волинської області від 20.05.2013р. та від 12.06.2013р. не виконав, в судове засідання 26.06.2013р. не з'явився, компетентного представника не направив, витребуваних ухвалою суду документів не надав, ухвала господарського суду від 12.06.2013р. повернулася суду із позначкою «за закінченням терміну зберігання». Дана ухвала була надіслана відповідачу на адресу: 43005, Волинська область, м. Луцьк, вул. Перемоги, 25/12.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час слухання справи, та з урахуванням вимог ст. 69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

Розглянувши наявні матеріали по справі та заслухавши уповноважених представників сторін, суд, -

встановив:

08.11.2010р. між ВАТ «Волиньобленерго» в особі Ківецівської філії(далі- Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Шанс Вік»(далі-Замовник) було укладено договір оперативно-технічне обслуговування електромереж і трансформаторних пунктів №25(далі-Договір).(а.с.12)

05.04.2011р. ВАТ "Волиньобленерго" перейменовано в ПАТ "Волиньобленерго", яке являється правонаступникам першого.

Згідно п.1.1 Договору Виконавець виконує роботи по оперативно-технічному обслуговуванню електрогосподарства Замовника, згідно переліку, що додається (Додаток №1) і який являється невід'ємною частиною договору.

У Додатку №1 до Договору зазначено, що обладнанням, яке передається на експлуатаційно-технічне обслуговування Ківецівської філії ВАТ «Волиньобленерго» є КТП - 10/0,4кВ - диспетчерський №291, з трансформатором потужністю 100 кВА.(а.с.16)

Згідно п.2.2 Договору оплата робіт проводиться Замовником до 15 числа першого місяця кварталу, за який проводиться розрахунок, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Згідно п.2.3 Договору у випадку зміни вартості оперативно-технічного обслуговування енергогосподарства Замовника на слідуючий квартал разом із рахунком надається додатковий кошторис.

Згідно п.3.3 Договору Замовник проводить розрахунки згідно п.2.2, 2.3 даного Договору.

На виконання умов зазначеного Договору позивач надав відповідачу послуги, що стверджується актами здачі-приймання робіт з відповідними калькуляціями, а саме: за перший квартал 2012р. - №525-000223 від 26.03.0212р. на суму 1135,71 грн., за другий квартал - №40/12 від 24.07.2012р. на суму 1281,22 грн., за третій квартал - №525-000849 від 26.09.2012р. на суму 2385,08 грн., що разом становить суму 3702,01 грн..

Станом на час розгляду справи, відповідач в порушення умов Договору належних проплат не провів внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 3702,01 грн., контррозрахунку заборгованості не подав.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст.9 ЦКУкраїни та ст.4 Господарського кодексу України(далі - ГК України)особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються ГК України.

Згідно ст. 144 ГК України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми Договір предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3702,01 грн. боргу підставна та підлягає до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача пені (згідно останніх уточнень) в загальному розмірі 278,41 грн. за періоди з 16.04.2012р. по 15.10.2012р. на суму заборгованості 1135,71 грн., з 16.08.2012р. по 15.02.2013р. на суму заборгованості 1281,22 грн., з 16.10.2012р. по 15.04.2013р. на суму заборгованості 1285,08 грн., слід зазначити наступне.

Згідно п.4.2 Договору за кожен день прострочення платежів передбачених в п.2.2 даного Договору Замовник зобов'язується сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми недооплати.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд провівши власний перерахунок пені за заявлені позивачем періоди зазначає, що арифметично вірним розрахунком пені за перший квартал 2012р. за період з 16.04.2012р. по 15.10.2012р. на суму заборгованості 1135,71 грн. є 85,64 грн., за другий квартал 2012р. за період з 16.08.2012р. по 15.02.2013р. на суму заборгованості 1281,22 грн. - 97,14 грн., за третій квартал 2012р. за період з 16.10.2012р. по 15.04.2013р. на суму заборгованості 1285,08 грн. - 96,38 грн., що разом становить 279,16 грн.. Відтак вимога про стягнення пені в розмірі 278,41 грн. підлягає задоволенню, оскільки суд, при прийняті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 44,13 грн. та 3% річних в розмірі 93,63 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розмір та методику нарахування інфляційних втрат за вказані періоди зазначає, що останні підлягають до стягнення в розмірі 8,98 грн., в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 35,15 грн. слід відмовити.

Також перевіривши розмір та методику нарахування 3% річних за вказані періоди, суд зазначає, що останні підлягають до стягнення в розмірі 92,68 грн., в частині стягнення 3% річних в розмірі 0,95 грн. слід відмовити.

При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 4118,18 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 4082,08 грн., з них 3702,01 грн. - основна сума заборгованості, 278,41 грн. - пеня, 92,68 грн. - 3% річних, 8,98 грн. - інфляційні втрати, в частині стягнення 36,10 грн., з них 0,95 грн. - 3% річних та 35,15 грн. - інфляційних втрат - відмовити.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені статтею 49 ГПК України, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій сторін та відсутність правових підстав для звільнення позивача та відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1705,41 грн. судового збору, в іншій частині сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс Вік» (43000, Волинська область, м. Луцьк, проспект Перемоги, 25/12, код ЄДРПОУ 34396340) на користь публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Ківецівської філії ПАТ «Волиньобленерго» (45200, Волинська обл., м. Ківерці, вул. Шевченка, 36, код ЄДРПОУ 00131512) 4082,08 (чотири тисячі вісімдесят дві гривні вісім копійок) грн., з них 3702,01 грн. - основна сума заборгованості, 278,41 грн. - пеня, 92,68 грн. - 3% річних, 8,98 грн. - інфляційні втрати та 1705,41 грн. (одну тисячу сімсот п'ять гривень сорок одну копійку) витрат позивача по оплаті судового збору.

3. У позовних вимогах публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Ківецівської філії ПАТ «Волиньобленерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «Шанс Вік» в частині стягнення 36,10 грн., з них 0,95 грн. - 3% річних та 35,15 грн. інфляційних втрат - відмовити.

Повний текст рішення складено

01.07.13

Суддя А. С. Вороняк