Рішення

від 05.06.2013 по справі 910/6638/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6638/13 05.06.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРУС-КОНДИТЕР"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСКІД-ТРЕЙД"

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ВЕСТ-ЕКСПЕДИЦІЯ"

про: стягнення 20.000,02 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Лімонтов В.Б. - представник за довіреністю від 10.10.2012 № 3;

відповідача 1: не з'явилися;

відповідача 2: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРУС-КОНДИТЕР" мотивовані тим, що товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕТРУС-ІНВЕСТКОМПАНІЯ" поставлено, а товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСКІД-ТРЕЙД" отримано товар загальною вартістю 91.988,70 грн., проте останнім оплачено товар на користь постачальника частково в розмірі 71.988,68 грн., що призвело до виникненні у відповідача 1 заборгованості у сумі 20.000,02 грн.

З метою забезпечення виконання відповідачем 1 зобов'язань, між постачальником (ТОВ "ПЕТРУС-ІНВЕСТКОМПАНІЯ") та товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ВЕСТ-ЕКСПЕДИЦІЯ" укладено договір поруки від 25.04.2012 № 25/04-12, за умовами якого відповідач 2 зобов'язався частково відповідати перед постачальником (ТОВ "ПЕТРУС-ІНВЕСТКОМПАНІЯ") за своєчасне виконання відповідачем 1 грошових зобов'язань, які виникли внаслідок отримання ним товару, в розмірі 500,00 грн.

13.03.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕТРУС-КОНДИТЕР" та постачальником (ТОВ "ПЕТРУС-ІНВЕСТКОМПАНІЯ") укладено договір № 13/03-2013, відповідно до якого останній відступив, а позивач набув право вимоги виконання з боку відповідача 1 та відповідача 2 грошових зобов'язань.

Позивач звертався до відповідачів із вимогами про сплату останніми заборгованості в межах розміру їх грошового зобов'язання, проте зазначені вимоги залишені відповідачами без виконання, що й призвело до звернення позивача із позовними вимогами до суду про стягнення з відповідачів заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2013 порушено провадження у справі № 910/6638/13.

Відповідачі про дату, час та місце розгляду даної справи повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах даної справи повідомленнями поштового зв'язку про вручення останнім поштових відправлень.

Повноважні представники відповідачів 1, 2 у судові засідання не з'явилися, від відповідачів обґрунтованих заяв або клопотань із зазначенням поважних причин неявки їх представників до суду не надійшло.

Відповідачі правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзивів на позов від останніх до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 05.06.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕТРУС-ІНВЕСТКОМПАНІЯ" (далі - постачальник) поставлено, а товариством з обмеженою відповідальністю «БЕСКІД-ТРЕЙД» (далі - відповідач 1) отримано товар загальною вартістю 91.988,70 грн. Факт отримання відповідачем 1 товару підтверджується видатковою накладною від 16.12.2011 № І-КФ06406. Належним чином засвідчена копія згаданої видаткової накладної міститься в матеріалах даної справи.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 11, 509 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Положеннями статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, то згідно ст. 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки є предмет (товар) та його ціна.

Відповідно статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Даний спір виник внаслідок того, що відповідач 1 отриманий ним товар оплатив на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРУС-ІНВЕСТКОМПАНІЯ" частково у сумі 71.988,68 грн. Таким чином, внаслідок неналежного виконання зобов'язань з боку відповідача 1 за договором, який укладено у спрощений спосіб, в останнього перед постачальником виникла заборгованість в розмірі 20.000,02 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідачем 1 за укладеним між останнім та постачальником за договором у спрощений спосіб, 25.04.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-ВЕСТ-ЕКСПЕДИЦІЯ», як поручителем, (далі - відповідач 2) та постачальником, як кредитором, укладено договір поруки № 25/04-12 (далі - Договір поруки), за умовами якого відповідач 2 частково поручається перед постачальником за виконання відповідачем 1 боргових зобов'язань щодо сплати останнім на користь постачальника грошових коштів за отриманий згідно видаткової накладної від 16.12.2011 № І-КФ06406 товар (п. 1.1 Договору поруки).

Згідно п. 1.2 Договору поруки у разі порушення відповідачем 1 зобов'язання забезпеченого порукою, відповідач 1 та відповідач 2 відповідають перед постачальником як солідарні боржники, при цьому відповідач 2 відповідає перед постачальником грошовими коштами в розмірі 500,00 (п'ятсот) грн. 00 коп. (п. 3.1 Договору поруки).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що відповідач 2 зобов'язаний у разі порушення відповідачем 1 обов'язку зі сплати грошових коштів за отриманий ним товар за видатковою накладною від 16.12.2011 № І-КФ06406, виконати свій обов'язок перед постачальником щодо сплати грошових коштів в розмірі встановленого п. 3.1 Договору поруки, на підставі аргументованої письмової вимоги (повідомлення) постачальника протягом 7 календарних днів з дня отримання такої вимоги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Приписами ст. 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В подальшому між постачальником, як первісним кредитором, та товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕТРУС-КОНДИТЕР» (далі - позивач) укладено договір від 13.03.2013 № 13/03-2013 про відступлення права вимоги (далі - Договір від 13.03.2013 № 13/03-2013).

Згідно предмету Договору від 13.03.2013 № 13/03-2013 постачальник відступає, а позивач набуває права вимоги у повному обсязі, що належить постачальникові та виникли на підставі видаткової накладної від 16.12.2011 № І-КФ06406 та на підставі Договору поруки (п. 1.1 Договору від 13.03.2013 № 13/03-2013).

Загальний розмір уступки права вимоги за Договором від 13.03.2013 № 13/03-2013 становить 20.000,02 грн. (п. 1.2).

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 Цивільного кодексу України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Постачальник (первісний кредитор), на вимогу п. 2.1.2 Договору від 13.03.2013 № 13/03-2013, направив на адресу відповідача 1 та вручив нарочно відповідачеві 2 повідомлення (відповідачеві 1 - лист-повідомлення від 15.03.2013 № 15/03-13/1; відповідачеві 2 - лист-повідомлення від 15.03.2013 № 15/03-13/2) про здійснене ним відступлення права вимоги за видатковою накладною від 16.12.2011 № І-КФ06406 та Договором поруки.

З огляду на те, що відповідачі не виконали своїх зобов'язань, позивач надіслав відповідачеві 1 та вручив нарочно відповідачеві 2 листи-вимоги (відповідачеві 1 - лист-вимога від 19.03.2013 № 13-юр; відповідачеві 2 - лист-вимога від 28.03.2013 № 28/01) про виконання останніми грошових зобов'язань.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, відповідачі 1 та 2 вимоги позивача залишили без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо погашення відповідачами перед позивачем заборгованості сторонами даного спору до суду не подано.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки факт наявності заборгованості у відповідачів 1, 2 перед позивачем належним чином останнім доведений, документально обґрунтований і в той же час відповідачами не спростований.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСКІД-ТРЕЙД" (58032, м. Чернівці, вул. Василя Лесина, буд. 3; код ЄДРПОУ 31822720) та з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС-ВЕСТ-ЕКСПЕДИЦІЯ» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 32; код ЄДРПОУ 33943979), з будь-яких їх рахунків виявлених державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРУС-КОНДИТЕР» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 32; код ЄДРПОУ 34999908), на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, основного боргу у розмірі 500,00 (п'ятсот) грн. 00 коп.; 43,01 (сорок три) грн. 01 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСКІД-ТРЕЙД" (58032, м. Чернівці, вул. Василя Лесина, буд. 3; код ЄДРПОУ 31822720, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРУС-КОНДИТЕР» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 32; код ЄДРПОУ 34999908, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 20.000,02 (двадцять тисяч) грн. 02 коп. - основної заборгованості; 1.677,49 (одна тисяча шістсот сімдесят сім) грн. 49 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.06.2013 року.

Суддя С.В. Балац