Постанова

від 26.06.2013 по справі 5017/3814/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р.Справа № 5017/3814/2012 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

Суддів Ярош А.І., Аленіна О.Ю.,

секретар судового засідання Щербатюк О.В.

(Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження заступника голови суду №439 від 26.06.2013р.)

за участю представників сторін 26.06.2013р.:

від ДПІ у Малиновському районі м.Одеси- Бутрик А.О.

від ТОВ „Агропотторг"- Кутуза В.В.

від ПП „Адвайта"- не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси

на постанову Господарського суду Одеської області

від 16.04.2013 р.

по справі № 5017/3814/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропотторг"

до боржника Приватного підприємства „Адвайта"

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 06.06.2013р., яка надіслана учасникам процесу 07.06.2013 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 19.06.2013р.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. За правилами ст. 77 ГПК України у розгляді справи оголошувалася перерва.

В судовому засіданні яке відбулось 26.06.2013 р., відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

25.12.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропортторг" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою до Приватного підприємства „Адвайта", в якій просило прийняти заяву ТОВ „Агропотторг" про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника ПП „Адвайта" (ідентифікаційний код 36233212); порушити провадження у справі про банкрутство ПП „Адвайта" (ідентифікаційний код 36233212) за заявою ТОВ „Агоропотторг"; визнати ПП „Адвайта" (ідентифікаційний код 36233212) банкрутом з підстав передбачених ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з відповідною заявою).

Заява мотивована тим, що 01.09.2010р. між ПП „Адвайта" та ТОВ „Агропотторг" було укладено договір про надання юридичних послуг ПП „Адвайта" по супроводженню господарської діяльності підприємства. Сума договору за весь період надання послуг склала 86, 457, 14 грн.

Обґрунтовуючи заяву ТОВ „Агропотторг" зазначає, що умови договору ним виконані в повному обсязі, а боржником ПП „Адвайта" умови договору виконані не були, також ТОВ „Агропотторг" зазначило, що ПП „Адвайта" відсутнє за місцезнаходженням.

На думку ТОВ „Агропотторг" ці обставини і стали підставою для звернення до Господарського суду Одеської області з відповідною заявою щодо визнання ПП „Адвайта" банкрутом за правилами ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як відсутнього боржника (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з відповідною заявою).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27 грудня 2012р. (суддя Лепеха Г.А.) порушено провадження у справі про банкрутство ПП „Адвайта" з підстав передбачених ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з відповідною заявою) (а.с.1).

Постановою Господарського суду Одеської області від 16.04.2013р. (суддя Лепеха Г.А.) визнано боржника - Приватне підприємство "Адвайта" (м.Одеса, вул. Прохоровська, буд. 1/3. Код ЄДРПОУ 36233212)- банкрутом; відкрито відносно Приватного підприємства "Адвайта" ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропортторг" (код ЄДРПОУ 36233212); зобов'язано ліквідатора письмово повідомити про визнання приватного підприємства "Адвайта" банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, здійснити інші заходи, передбачені ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.), та надати суду звіт; скасовано арешт, накладений на майно боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Заборонити накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном приватного підприємства "Адвайта".

Постанова мотивована тим, що ПП „Адвайта" відповідно до Витягу з ЄДРПОУ від 15.04.2013р. відсутнє за юридичною адресою.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 16.04.2013р. у справі №5017/3814/2012 про визнання банкрутом ПП „Адвайта".

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до Витягу з ЄДРПОУ від 15.04.2013р. ПП „Адвайта" відсутнє за юридичною адресою (а.с.117-118).

Відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 27.12.2012 р. порушено провадження у справі про банкрутство ПП „Адвайта" за правилами ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з відповідною заявою).

Між тим, приписами частини 1 статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (редакція якої діяла на момент звернення до суду з відповідною заявою) встановлено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Із вказаної статті вбачається, що законодавчо встановлено декілька підстав, за наявності яких суд зобов'язаний порушити провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 вказаного Закону, у т.ч. ненадання боржником протягом року до органів ДПС податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Відповідно до приписів статті 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з відповідною заявою) визначено, що заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його поштову адресу; найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його проживання; номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов'язкових платежів); виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; перелік документів, що додаються до заяви.

Частиною 2 статті 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з відповідною заявою) визначено, що заява боржника повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється боржником; розмір заборгованості із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по податках і зборах (обов'язкових платежах); суму невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплати авторської винагороди; відомості про наявність у боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування боржника.

Приписами частини 7 статті 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з відповідною заявою) встановлено, що заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання; докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; докази обґрунтованості вимог кредитора; інші обставини, на яких ґрунтується заява кредитора.

Частиною 8 статті 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з відповідною заявою) визначено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Крім того, відповідно до пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009р. встановлено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

Абзацом 2 п.27 зазначеної постанови встановлено, що безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

В постанові, яка оскаржується зазначено, що безспірність вимог кредитора підтверджується відповіддю боржника від 04.04.2012р. та 17.07.2012р.

Досліджуючи матеріали справи в апеляційному порядку судова колегія встановила, що кредитор ТОВ „Агропотторг" не звертався до суду з позовними вимогами до ПП „Адвайта" щодо стягнення заборгованості, а отже безспірні вимоги ТОВ „Агропотторг" до ПП „Адвайта" відсутні.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції також зазначає, що стосується наявного в матеріалах справи Витягу з ЄДРПОУ від 15.04.2013р. щодо відсутності ПП „Адвайта" за юридичною адресою, то зазначений Витяг судом першої інстанції не обґрунтовано був прийнятий, як доказ відсутності ПП „Адвайта" за юридичною адресою, оскільки інформація щодо відсутності юридичної особи за адресою була внесена 12.04.2013р., а провадження у справі про банкрутство ПП „Адвайта" було порушено 27.12.2012р., про що свідчить ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що на момент порушення справи по банкрутство ПП „Адвайта" за правилами статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з відповідною заявою) ПП „Адвайта" значилося за вказаною адресою.

Отже, відповідно до пункту 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009р. № 15 роз'яснено: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

З огляду на викладене, постанова Господарського суду Одеської області від 16.04.2013р. по справі про банкрутство Приватного підприємства „Адвайта" не відповідає приписам наведених норм права, а відтак підлягає скасуванню з припиненням провадження у справі з підстав передбачених п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п.1-1, ч.1 ст. 80, ст.ст. 85,99,101-106 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Постанову Господарського суду Одеської області від 16.04.2013 р. по справі № 5017/3814/2012 -скасувати, провадження у справі про банкрутство ПП „Адвайта" - припинити.

Копію постанови направити державному реєстратору для виконання.

Постанова відповідно до вимог ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 26.06.2013р.

Головуючий суддя Жеков В.І. Судді Ярош А.І. Аленін О.Ю.