Постанова

від 10.06.2013 по справі 817/1894/13-а

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 817/1894/13-а 10 червня 2013 року 16год. 00хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не з'явився відповідача: представник не з'явився    розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м.Рівне        до Автогосподарство УМВС України в Рівненській області      про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ : Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне  звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до  Автогосподарства УМВС України в Рівненській області  про стягнення заборгованості в сумі 5667,80 грн.           Представник позивача в судове засідання не прибув,  в адміністративному позові зазначив , що він позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі (а.с.2). Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.13). Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним   чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин суд вважає за можливо розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів. Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до  задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом, відповідач – Автогосподарство УМВС України в Рівненській області є платником страхових внесків, збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та є страхувальником в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За змістом статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані своєчасно нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду. Відповідно до абз. 4 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (із змінами та доповненнями) від 26.06.1997 року № 400/97-ВР для підприємств та організацій об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку. Вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-ІV встановлено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Згідно п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663 зі змінами та доповненнями (далі –Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-ІV. До 01 січня 2004 року діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідно до якого бюджетні, громадські, інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи відшкодовують Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку (п.6.1 Інструкції ). За даними позивача для працівників (громадян), які працювали на підприємстві відповідача призначена і виплачується пільгова пенсія.           Дотримуючись вимог п.6.4 Інструкції, позивачем на адресу відповідача надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.           Пунктом 6,8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25 –го числа мають вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах.             Управління Пенсійного фонду України у м. Рівне витратило на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період із січня по квітень 2013 року  включно – 5667,80 грн.           Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".           Відповідач у встановлені Законом строки не відшкодував фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за січень-квітень 2013 року в сумі 5667,80 грн. Заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: розрахунком фактичних витрат (а.с.4-5), розрахунком суми позову (а.с.3).           Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.           Оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим  підлягають до задоволення. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.   Керуючись статтями  160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Позов задовольнити повністю. Стягнути з Автогосподарства УМВС України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 08807015) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне заборгованість по фактичних витратах Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в сумі 5667 грн. 80 коп. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя                                                    Жуковська Л.А.