Постанова

від 13.05.2013 по справі 804/4487/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 р. Справа № 804/4487/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретаріБоженко Наталії Василієвни Петранцові О.Ю. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Мирний» про стягнення коштів в сумі 19254,38 грн. та накладення арешту на кошти на інші цінності, що знаходяться в банку, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мирний», в якому просить стягнути кошти з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Мирний» на загальну суму 19254,38 грн. та накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Мирний», що знаходяться в банку.

Позовна заява обґрунтована тим, що внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств у відповідача виник податковий борг на загальну суму 19254,38 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справу без його участі в порядку письмового провадження, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка повернута у зв'язку із неврученням. Відповідно до ч.4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судові виклики та повідомлення надсилаються юридичним особам - за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мирний» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків.

Внаслідок несвоєчасної сплати суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств у відповідача виник податковий борг на загальну суму 19254,38 гривень, що підтверджується довідкою про стан розрахунків перед бюджетом та зворотнім боком облікової картки платника податків.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6.

Відповідно до поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Мирний» податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 року №9042350076 від 20.07.2012 р. відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання на суму 29889,00 грн., які у встановлений законом строк сплачені не були.

Враховуючи наявність переплати по податку на прибуток підприємства в сумі 20029,48 грн., податковий борг відповідача становить 9859,52 грн.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених порушень, за результатами якої складено Акт №1096 від 11.05.2012 року.

На підставі зазначеного Акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було винесено податкове повідомлення-рішення №0676541502 від 06.06.2012 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем на суму 848 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 212 грн.

Відповідно до пункту 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо, зокрема, його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно із вимогами п. 42.2 ст. 42 Податкового Кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Дане податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи, та ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржено не було, відповідних доказів до суду не надано.

Також, відповідно до поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Мирний» податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року №9042330958 від 09.07.2012 р. відповідачем самостійно визначено податкові зобов'язання на суму 9111,00 грн., які у встановлений законом строк сплачені не були.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Так, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було виставлено та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 1280 від 31.07.2012 року.

Пунктом 59.1 Податкового кодексу України передбачено, що порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. Тобто для факту надіслання достатньою є передача податковим органом відповідного виду поштової кореспонденції на пошту. Дана податкова вимога була направлена на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи та ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржена не була, такі відомості до суду не надані.

Пп. 20.1.18, 20.1.28, п. 20.1, ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення податкового боргу платника податків який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.

На підставі п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача податкового боргу.

Статтями 67, 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.

Щодо вимог Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про накладення арешту на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Мирний», що знаходяться в банку суд зазначає наступне.

У відповідності до пп. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З положень наведеної норми кодексу слідує, що підставами для застосування арешту коштів на банківському рахунку та інших цінностей в банку є 1) відсутність майна у платника податків, котрий має податковий борг, 2) наявність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу, 3) відсутність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

В цьому випадку обов'язок доведення підстав застосування заявленої процедури, а саме, відсутності у платника податків майна та/або факту, того, що його балансова вартість менша суми податкового боргу та/або що таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, покладається на податковий орган.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що за відповідачем не зареєстровані транспорті засоби, нерухоме майно, згідно довідок Дніпропетровського ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Солонянського району №1, КП «Дніпропетровське МБТІ» Дніпропетровської обласної ради.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позову, заявленого в порядку пп. 20.1.17 п.20.1 ст. 20 ПК України, суд зазначає, що главою 9 Податкового кодексу України врегульовані питання щодо погашення податкового боргу платників податків.

Так, п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Також з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу відповідно до ст. 88, 89 ПК України. Так, заступником начальника ДНІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. При цьому на податковий орган покладаються певні обов'язки задля забезпечення погашення податкового боргу (скласти акт опису майна, зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі тощо), однак такі дії виконані не були, відповідних доказів суду не надано.

Крім того, статтею 91 Податкового кодексу України визначено, що керівник органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що єдині дії, які вчинив податковий орган перед звернення з даним позовом до суду, є направлення запитів до відповідних органів, в яких могло бути зареєстровано рухоме та нерухоме майно відповідача.

Натомість Податковим кодексом України наданий значно ширший обсяг прав та обов'язків податкового органу з метою забезпечення погашення податкового боргу відповідача.

Враховуючи правила оборотоздатності об'єктів цивільних прав, суд зазначає, що платнику податків може належати на праві власності й інше майно, що не потребує державної реєстрації, яке виникає з моменту передання платнику податків такого майна згідно статті 334 Цивільного кодексу України.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Положеннями ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Однак, позивачем не підтверджено відсутність у платника податків майна, у тому числі того майна, яке не підлягає державній реєстрації при набутті права власності, готівки. В тому числі, норма, на підставі якої заявлений позов, передбачає арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться не лише на рахунках банківських установ, та має на меті встановлення обмежень більш широкого кола, оскільки арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, передбачає також й арешт на цінності в банківських рахунках та арешт рахунків у банківських металах.

Отже, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності у банках, обслуговуючих боржника, у рахунок погашення податкового боргу, на підставі п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, оскільки податковим органом не надано суду належних, допустимих та вичерпних доказів того, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, що є обов'язковою умовою для накладення арешту.

Направлення позивачем запитів та лише прийняття рішення про опис майна у податкову заставу не можуть вважатися вичерпними заходами для встановлення майна відповідача, оскільки не виключають наявності у нього будь-якого рухомого майна, основних фондів, які можуть бути предметом податкової застави.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Мирний» про стягнення коштів в сумі 19254,38 грн. та накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку - задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Мирний» (код ЄДРПОУ 31009087) на користь держави: на р/р 31117029700005, одержувач: відділення держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська в установі банку УДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989269, код платежу 14010100 в рахунок погашення боргу по податку на додану вартість у сумі 9394 (дев'ять тисяч триста дев'яносто чотири) гривні 86 копійок; на р/р31115009700005, одержувач: УДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 3989269, код платежу 11021000) в рахунок погашення боргу по податку на прибуток у сумі 9859 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 52 копійки.

В іншій частині відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Н.В. Боженко