Рішення

від 01.07.2013 по справі 920/773/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 01.07.2013 Справа № 920/773/13 Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі  судового засідання Даніловій Т.А. розглянувши матеріали справи         № 920/773/13 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ла Терра”, с.Малі Єрчики, Київська область до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ника С”, м.Суми про стягнення 18 254,72 грн. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача:          не з'явився   Суть спору: позивач в своїй позовній заяві від 22.04.2013р. просить стягнути з відповідача на свою користь 17 954,41 грн. боргу за поставлені на умовах договору поставки №LT-011 від 01.11.2012р. товари, 53,86 грн. -  інфляційних втрат, 246,45 грн. – 3% річних згідно вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, а також судові витрати пов'язані з розглядом справи. 27.05.2013р. відповідач подав відзив від 27.05.2013р. на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що договір № LT-011 від 01.11.2012р. не може бути застосовний до спірних правовідносин, оскільки сторони під час поставки не керувалися зазначеним договором, що підтверджується п.п. 3.2, 5.5, 5.8 договору. Відповідач також зазначає, що відсутні докази, що поставка саме того товару, який визначений в п.1.2 договору відбувалася по договору № LT-011 від 01.11.2012р., а також відсутні докази направлення розрахунку за накладною №76 від 30.11.2012р. на суму 17 881 грн. у відповідності до п.3.2 договору; виконання п.5.7 договору. Позивач в судове засідання 01.07.2013р. не з'явився, проте направив факсограму від 26.06.2013р. , в якій наполягає на задоволенні позовних вимог,  зазначає  що договір поставки № LT-011 від 01.11.2012р. виконувався сторонами, зазначений в договорі товар  отриманий відповідачем  відповідно до пунктів  3.6, 3.8, 3.9 договору і відповідач частково сплатив заборгованість в розмірі 10800,00грн. відповідно до .5.5 договору, що підтверджується банківськими виписками  та видатковими накладними . В дане судове засідання  представник відповідача не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений  належним чином, будь-яких письмових пояснень чи клопотань суду не наддав,  тому у відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній  матеріалами . Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення  спору по суті, суд встановив.  01 листопада 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛА ТЕРРА» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка С» (відповідач) був укладений договір поставки № LТ-011. Пунктом 1.1 договору передбачено, що позивач зобов'язується у встановлений договором строк, на підставі заявок відповідача передати товар у власність відповідача, а відповідач зобов'язується прийняти товар та сплачувати за нього плату на умовах цього договору. Як свідчать матеріали справи, позивач 06 листопада 2012 року відвантажив відповідачу товар відповідно видаткової накладної № 2 на суму 5 081,71 грн. 30 листопада 2012 року відвантажив відповідачу товар відповідно видатковий накладної № 54 на суму 5 790,89 грн. та  відповідно видаткової накладної № 76 на суму 17881,81 грн., всього позивач відвантажив відповідачу товару на загальну суму 28 754,41 грн. З матеріалів справи слідує, що відповідач за отриманий товар розрахувався частково в розмірі 10800,00грн. відповідно, що підтверджується банківськими виписками  та видатковими накладними. Таким чином, заперечення відповідача спростовуються наявними в справі доказами. З матеріалів справи слідує, що на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 17 954,41 грн., що підтверджується матеріалами справи . Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Враховуючи те, що факт виконання позивачем договірних зобов'язань щодо поставки товару  підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, відповідач, в свою чергу, доказів оплати в повному обсязі поставленого товару або обгрунтованих заперечень проти позовних вимог не подав, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 17954,41 грн. коп. заборгованості за поставлений товар. Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом. Частина 4 ст. 232 Господарського кодексу України встановлює, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 246,45 грн. - 3% річних та 53,86 грн. -  інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача. Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд – В И Р І Ш И В : 1.Позовні вимоги задовольнити. 2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ника С» (40035, м.Суми, вул. Черепіна, б.29, офіс 2114, код 36333738) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ла Терра» (09010, Київська область, Сквирський район, с.Малі Єрчики, вул. Леніна, б.3, код 37870078)– 17954,41 грн.основного боргу, 53,86 грн. інфляційних втрат, 246,45 грн. – 3% річних, а також  1720,50 грн. – судового збору. 3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Повне рішення складено 01.07.2013р.  СУДДЯ                                                                В.М. МОЇСЕЄНКО З