Постанова

від 17.06.2013 по справі 1570/6163/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/6163/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Запорощукової Г.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕнергоМегаАльянс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Держаної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомегаальянс» (далі - Позивач, або ТОВ «Енергомегаальянс») з позовом

(т.1 а.с.2-6) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, або ДПІ у Малиновському районі міста Одеси) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008712301 від 31.05.2012 року, винесеного Відповідачем.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

На підставі Акту №104/22-213/36920761/767 від 21.05.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енергомегаальянс» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість (далі - ПДВ) по взаєморозрахунках та правових відносинах з ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью» по деклараціям з ПДВ за період з 01.03.2010 року по 31.03.2011 року» Відповідачем 31.05.2012 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0008712301, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 123504 грн., у тому числі за основним платежем 106054 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 17450 грн.

На думку Позивача, зроблені ДПІ у Малиновському районі міста Одеси під час проведення перевірки висновки про недійсність правочинів, завищення податкового кредиту по господарським операціям з ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет юг», ПП «Агроресурс-івдень», ПП «Дана-Даблью» не відповідають фактичним обставинам та положенням чинного законодавства України, оскільки при укладенні договорів з вказаними контрагентами було досягнуто згоди з усіх істотних умов відповідних договорів. Результатом виконання відповідних договорів стало придбання Позивачем у вказаних контрагентів товарів, які були використані Позивачем під час ведення власної господарської діяльності. Вимоги ст.ст. 203, 215, 216, 655, 656, 662 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) були додержані. Вказані договори не визнані судом недійсними та не є нікчемними, оскільки не порушують публічний порядок. Як зазначає, Позивач, Відповідач, як орган Державної податкової служби не наділений повноваженнями визнавати в позасудовому порядку недійсними господарські договори. Договір може бути визнано недійсним тільки за рішенням суду.

Факт виконання Позивачем та вищевказаними контрагентами умов відповідних договорів підтверджується належним чином складеними первинними документами бухгалтерського обліку: видатковими накладними, платіжними дорученнями на оплату отриманих товарів, які надані до суду та були надані під час проведення перевірки. Контрагенти Позивача ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью» на час укладення відповідних договорів та їх виконання були зареєстровані як юридичні особи, а також були зареєстровані платниками ПДВ.

Таким чином, на думку Позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене безпідставно і підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник Позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, вказаних у позові та доповненнях до нього (т.1 а.с. 75-79).

Представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.3 а.с. 13-21). В судовому засіданні представник Відповідача зазначив, що проведеною перевіркою ТОВ «Енергомегаальянс» було встановлено безпідставність віднесення Позивачем до складу податкового кредиту сум, сплачених контрагентам ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью», оскільки операції Позивача з вказаними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності у зв'язку з чим операції Позивача з цими контрагентами носять безтоварний характер і спрямовані на заниження податкових зобов'язань з ПДВ.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ «Енергомегаальянс» зареєстровано 12.02.2010 року виконавчим комітетом Одеської міської ради. На час проведення перевірки ТОВ «Енергомегаальянс» знаходилось на обліку платників податків у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, було платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100273744, індивідуальний податковий номер 369207615521 (т.1 а.с. 40-42).

В період з 07.05.2012 року по 14.05.2012 року, на підставі наказу начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №443 від 28.04.2012 року (т.3 а.с. 25), ДПІ у Малиновському районі м. Одеси було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Енергомегаальянс» з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ по взаєморозрахунках та правових відносинах з ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью» по деклараціям з ПДВ за період з 01.03.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої було складено Акт перевірки №104/22-213/36920761/767 від 21.05.2012 року (далі - Акт перевірки) (т.1 а.с. 8-39).

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення ТОВ «Енергомегаальянс» ч.1, ч. 5 ст.203, ч. ч. 1, 2 ст.215 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, здійснених ТОВ «Енергомегаальянс» з ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью», які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, та є нікчемними; п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження Позивачем ПДВ, який підлягає сплаті в бюджет, у розмірі 106054 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняло податкове повідомлення-рішення № 0008712301 від 31.05.2012 року, яким ТОВ «Енергомегаальянс» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 123504 грн., у тому числі за основним платежем 106054 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 17450 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Енергомегаальянс» оскаржило його в адміністративному порядку до Державної податкової служби в Одеській області (т.3 а.с.160-164). За результатами розгляду скарги Позивача, Державною податковою службою в Одеській області прийнято рішення № 16616/10/10-2007 від 02.07.2012 року про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення № 0008712301 від 31.05.2012 року залишене без змін, а скарга - без задоволення (т.3 а.с. 166-169).

Не погодившись із вказаним рішенням Позивач звернувся до суду.

Як вбачається з Акту перевірки висновки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про завищення Позивачем податкового кредиту з ПДВ за період березень 2010 року - березень 2011 року на суму 106054 грн. базується на визнанні Відповідачем нікчемними, такими, що суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави дохідної частини бюджету, правочинів, укладених ТОВ «Енергомегаальянс» з контрагентами ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью».

Висновки Акту перевірки щодо недійсності правочинів, укладених Позивачем з ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью» в свою чергу, базуються на висновках актів перевірок наступних юридичних осіб, а саме:

- акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 495/23-5 від 06.04.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Дана маркет Юг» (код ЄДРПОУ 35503072) з питань правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ за період березень - грудень 2010 року» (т.3 а.с. 27-45);

- акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси №325/23-513/35503072 від 18.03.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Дана маркет Юг» з питань правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ за період жовтень 2010 року» (т.3 а.с. 46-53);

- акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси №465/23-513/36919295 від 06.04.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Юніком плюс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2010 року по 30.11.2010 року» (т.3 а.с. 54-79);

- акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси року №530/23-5/37222505 від 24.02.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Агроресурс південь» щодо підтвердження відомостей про господарські відносини з контрагентами за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року» (т.3 а.с. 80-84);

- акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси №1679/23-5/37351889 від 08.06.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Дана-Даблью» щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року» (т.3 а.с. 85-90);

- акті ДПІ у Приморському районі м. Одеси №432/23-513/36612865 від 01.04.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Клин-маркет» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у період березень - листопад 2010 року».

У ході перевірок за наслідками яких було складено вищевказані акти встановлено: відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям; неможливість фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна, інших матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу; порушення ст.ст. 203, 207, 215, 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Дослідивши реальність та фактичність господарських операцій ТОВ «Енергомегаальянс» з ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью», їх відповідність діючому законодавству, а також правомірність формування Позивачем податкового кредиту по вказаним операціям, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 25.03.2010 року між ТОВ «Енергомегаальянс» (покупцем) та Приватним підприємством «Дана маркет Юг» було укладено договір купівлі - продажу товарів №193/3 (т.1 а.с. 93-95). Згідно п.1.1 даного договору продавець в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі зобов'язується передати у власність покупця, а покупець, зобов'язується прийняти та оплатити матеріали згідно видаткових накладних за ціною, вказаною у цих видаткових накладних. Відповідно до п.2.1. договору оплата повної вартості товару здійснюється покупцем за попередньою оплатою у визначений п.3.2 цього договору строк шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Факт поставки ПП «Дана маркет Юг» товарів Позивачу підтверджується видатковими і податковими накладними (т.1 а.с. 108-109,121-122, 144-145, 169-170,180-181, 215-216, т.2 а.с. 1-2, 23-24).

Судом встановлено, що 08.11.2010 року між ТОВ «Енергомегаальянс» (покупцем) та Приватним підприємством «Дана Даблью» було укладено договір купівлі-продажу товарів №16-11 (т.1 а.с. 96-98). Згідно п.1.1 даного договору продавець в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі зобов'язується передати у власність покупця, а покупець, зобов'язується прийняти та оплатити матеріали згідно видаткових накладних за ціною, вказаною у цих видаткових накладних. Відповідно до п.2.1. договору оплата повної вартості товару здійснюється покупцем за попередньою оплатою у визначений п.3.2 цього договору строк шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Факт поставки ПП «Дана Даблью» товарів Позивачу підтверджується видатковими і податковими накладними (т.2 а.с. 179-180).

Судом встановлено, що 01.06.2010 року між ТОВ «Енергомегаальянс» (покупцем) та Приватним підприємством «Клин Маркет» було укладено договір купівлі-продажу товарів № 29-6/6 (т.1 а.с. 99-101). Згідно п.1.1 даного договору продавець в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі зобов'язується передати у власність покупця, а покупець, зобов'язується прийняти та оплатити матеріали згідно видаткових накладних за ціною, вказаною у цих видаткових накладних. Відповідно до п.2.1. договору оплата повної вартості товару здійснюється покупцем за попередньою оплатою у визначений п.3.2 цього договору строк шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Факт поставки ПП «Клин Маркет» товарів Позивачу підтверджується видатковими і податковими накладними (т.2 а.с. 201-202, т.3 а.с. 1-2, 11-12).

Судом встановлено, що 01.10.2010 року між ТОВ «Енергомегаальянс» (покупцем) та Приватним підприємством «Агроресурс-Південь» було укладено договір купівлі-продажу товарів №355-11/1 (т.1 а.с. 102-104). Згідно п.1.1 даного договору продавець в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі зобов'язується передати у власність покупця, а покупець, зобов'язується прийняти та оплатити матеріали згідно видаткових накладних за ціною, вказаною у цих видаткових накладних. Відповідно до п.2.1. договору оплата повної вартості товару здійснюється покупцем за попередньою оплатою у визначений п.3.2 цього договору строк шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Факт поставки ПП «Агроресурс-Південь» товарів Позивачу підтверджується видатковими і податковими накладними (т.2 а.с. 47-48, 75-76,99-100,124-125,139-140).

Судом встановлено, що 01.09.2010 року між ТОВ «Енергомегаальянс» (покупцем) та Приватним підприємством «Юніком Плюс» було укладено договір купівлі-продажу товарів №40/2 (т.1 а.с. 105-107). Згідно п.1.1 даного договору продавець в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі зобов'язується передати у власність покупця, а покупець, зобов'язується прийняти та оплатити матеріали згідно видаткових накладних за ціною, вказаною у цих видаткових накладних. Відповідно до п.2.1. договору оплата повної вартості товару здійснюється покупцем за попередньою оплатою у визначений п.3.2 цього договору строк шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Факт поставки ПП «Юніком Плюс» товарів Позивачу підтверджується видатковими і податковими накладними (т.3 а.с. 9-10).

Також судом досліджено витяг з журналу реєстрації довіреностей ТОВ «Енергомегаальянс» записи у якому відповідають реквізитам, вказаним у видаткових накладних, наданих ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью» (т.4 а.с. 23-27). Факт оплати Позивачем товарів, отриманих від вказаних контрагентів підтверджується платіжними дорученнями (т.3 а.с. 118-159).

Крім того, судом встановлено, що товари, отримані ТОВ «Енергомегаальянс» від постачальників ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью» в подальшому були реалізовані Позивачем третім особам, що підтверджується видатковими накладними і довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (т.1 а.с. 110-120, 123-143,146-168, 171-179, 182-214, 217-241, т.2 а.с. 3-22, 25-46, 49-74, 77-98, 101-123, 126-138, 141-178, 181-200, 203-250, т.3 а.с. 3-8).

На підставі податкових накладних, отриманих ТОВ «Енергомегаальянс» від ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью» Позивачем у березні 2010 року - березні 2011 року було сформовано податковий кредит з ПДВ у розмірі 106054 грн. (т.4 а.с. 28-183).

Порядок обчислення та сплати ПДВ у періоді з 01.03.2010 року по 31.03.2011 року, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умови нарахування врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (чинний до 01.01.2011 року) та Податковим Кодексом України (далі - ПК).

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно до п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст.201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг). Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд зазначає, що досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарським операціям Позивача з ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью» відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.

Суд зазначає, що роблячи висновок щодо завищення Позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью», Відповідач, зокрема, послався на висновки актів перевірок вказаних контрагентів, якими встановлено відсутність у них основних фондів, складських приміщень, трудових резервів, що унеможливлює здійснення ними будь-якої господарської діяльності.

Суд не приймає до уваги посилання ДПІ у Малиновському районі міста Одеси на вказані акти перевірок контрагентів Позивача, оскільки чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, представник Відповідача у судовому засіданні також не зміг надати пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між Позивачем та його контрагентом. В залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.

Суд зазначає, що можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів Позивача при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами, для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного виконання ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью» своїх обов'язків по договорам купівлі-продажу та відсутність у Позивача, як покупця товарів права на податковий кредит.

Крім того, при прийнятті рішення суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

При цьому, при розгляді адміністративних справ необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 року (заява №3991/03) у справі «Булвес» АД проти Болгарії зазначив наступне: «Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення Позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як вбачається з матеріалів справи, і Позивач, і його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники ПДВ, що не заперечувалось Відповідачем (т.4 а.с. 5-21).

Судом не приймаються до уваги посилання Відповідача на протоколи допиту директора ПП «Юніком плюс» ОСОБА_2 і директора ПП «Агроресурс південь» (т.1 а.с.16, 29-30), відомості Акту перевірки щодо порушення кримінальної справи №201201100058, оскільки факт порушення вказаної кримінальної справи та протоколи допитів не мають доказового значення у спірних правовідносинах, з огляду на встановлений ст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості особи, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. При цьому, суд зазначає, що Відповідач посилаючись на відповідні протоколи допитів посадових осіб контрагентів Позивача не надав їх до суду.

Органам Державної податкової служби України відповідно до покладених на них функцій та повноважень при перевірці діяльності платників податків не надано права визнання в односторонньому, позасудовому порядку господарських правочинів нікчемними. У взаємозв'язку з наведеним суд також зазначає, що ДПІ не надала під час розгляду справи рішення суду, яке набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочину між Позивачем та його контрагентами ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью». Під час розгляду справи Відповідачем також не надано в обґрунтування своїх висновків доводів про суперечність спірних операцій інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, рішень суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з цих підстав, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України. Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності Позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту виконання підрядних робіт, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Позивача по господарським відносинам зі своїм контрагентом були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до вимог п.п.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.ст. 198, 201 ПК України віднесено до складу податкового кредиту податок, сплачений в ціні придбаних товарів, на підставі податкових накладних, оформлених належним чином та виданих ПП «Юніком Плюс», ПП «Клин-Маркет», ПП «Дана маркет Юг», ПП «Агроресурс-Південь», ПП «Дана-Даблью»», які на момент здійснення господарської діяльності мали статус платників ПДВ. В зв'язку з викладеним суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0008712301 від 31.05.2012 року повинно бути визнано судом протиправним та скасовано.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд вважає, що Відповідач у судовому засіданні не довів правомірності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення №0008712301 від 31.05.2012 року, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Енергомегаальянс» підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86. 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомегаальянс» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби №0008712301 від 31 травня 2012 року, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергомегаальянс» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 123504,00 гривень, у тому числі за основним платежем 106054,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 17450,00 гривень.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

17 червня 2013 року .

.