Постанова

від 12.03.2009 по справі 2а-11124/08-1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа

№2а-11124/08-1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня  2009 року                                                                                                                                        м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді                                                             

Гулкевич І.З.

при секретарі судового засідання                                        Бурдіні С.М.

з участю представника відповідача Козицької Р.І.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного

фонду України у Залізничному районі м. Львова про поновлення пропущеного строку

звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної

державної соціальної грошової допомоги «Дітям війни»  за 2007-2008 

роки, в сумі  2612,30 грн.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України

у  Залізничному районі м. Львова. Позивач

просить суд зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну

соціальну допомогу «Дітям війни» за період 2007-2008 роки,  в сумі 2612,30 грн. Позовні вимоги

обґрунтовує тим, що він відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону йому

повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної

пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалась. Крім цього, просить

поновити  строк звернення до суду за

захистом порушених прав.

 В судове засідання позивач не

з'явився, однак подав до суду заяву, в якій просив справу слухати у його

відсутність.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у Залізничному

районі м. Львова в судовому засіданні позову не визнав та пояснив, що жодного

нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення

пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином

обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як

розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини

Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття

Конституційним Судом України Рішення  від

09 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення

в 2007 році були відсутні. Крім цього, позивачу у 2008 році виплачується  щомісячна державна соціальна  допомога «Дітям війни» у розмірі 10% такої

допомоги. Вважає позов безпідставним і просив відмовити у задоволенні такого.

Суд, заслухавши заперечення представника відповідача, дослідивши докази,

вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.

            Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004

року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх

соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання

пільг і державної соціальної підтримки.

              Статтею першою цього Закону

визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час

закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18

років.             

            Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, є

дитиною війни.

               Статтею 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне

довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується

замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

               Частина 2 статті 8 Конституції

України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно

на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

               Частиною 3 статті 22 Конституції

України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних

законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

 Законами України «Про Державний

бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  дію ст. 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» було обмежено.

Однак, Рішеннями 

Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа

про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008

визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),

зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»

та  «Про Державний бюджет України на 2008

рік» якими обмежується дія ст. 6  Закону

України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

            З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень № 6-рп/2007 та №

10-рп/2008  визнані неконституційними

положення  Законів України «Про Державний

бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  втратили чинність, отже, з цього часу

відновлено дію  статті 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни».

              Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та  від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 

мають  преюдиціальне значення для

судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з

правовідносинами, які виникли  внаслідок

дії положень статей, що  визнані

неконституційними.

Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України

Управлінням Пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова  оспорювана 

позивачем надбавка з липня по грудень 2007 року не виплачувалась, тому

позов в частині  стягнення з відповідача  на користь позивача недоплачену щомісячну

державну соціальну допомогу «Дітям війни» за вказаний вище період підлягає до

задоволення.

              Що стосується позовних вимог

позивача в частині  зобов'язання

відповідача нарахувати позивачу недоплачене підвищення до пенсії   за період з 

01.01.2007 року по 09.07.2007 року, то такі до задоволення не підлягають

та суд мотивує це наступним. Відповідно до Рішення   Конституційного Суду України від 09 липня

2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет України на

2007 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним

судом цього Рішення, тобто з 09 липня 2007 року.  Отже, саме з 09.07.2007 року відновлено дію

статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». 

               Що

стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати

позивачу недоплачену соціальну допомогу за період  з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, то такі

підлягають до часткового задоволення та суд мотивує це наступним.

                  Відповідно до

Рішення  Конституційного Суду України від

22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет

України на 2008 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня

ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року.  Отже, саме з 22.05.2008 року відновлено дію

статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

              Враховуючи наведені вище

обставини, суд вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України у

Залізничному районі м. Львова  по

невиплаті та недоплаті позивачу 

підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України „ Про

соціальний захист дітей війни” є протиправними. 

                Керуючись

ст. ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове

пенсійне страхування», ст.62 Закону України « Про Державний бюджет України на

2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від   09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням

Конституційного Суду України від  22

травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160,

161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

            позов задовольнити частково.

Визнати  дії Управління Пенсійного

фонду України у Залізничному районі м. Львова щодо невиплати та недоплати

ОСОБА_1  підвищення до пенсії відповідно

до вимог статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”

протиправними. 

                Зобов'язати Управління

Пенсійного Фонду України у Залізничному районі м. Львова нарахувати і виплатити

 з 09.07.2007 року по 31.12.2007

року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року ОСОБА_1 підвищення до пенсії  в розмірі 30% мінімальної пенсії за

віком  на підставі положень ст.6 Закону

України „Про соціальний захист дітей війни”.

В задоволенні

решти позовних вимог відмовити.   

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого КАСУ, якщо таку заяву не було подано. Якщо було

подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у

строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після

закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо

його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду

справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що

постанова суду не набрала законної сили.

                Заява про апеляційне

оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної

інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої

інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в 

разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС

України  - з  дня складення в повному обсязі. Апеляційна

скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів

після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути

подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга

подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                    

                                       Гулкевич

І.З.