Рішення

від 25.06.2013 по справі 916/964/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2013 р.Справа № 916/964/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Світ Оболонок";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський м'ясопереробний завод";

про стягнення заборгованості у розмірі 73 161,01 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Гідулянов О.В. - довіреність від 01.11.2012 року.

У судовому засіданні 13.05.2013р. було оголошено перерву відповідно до ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Світ Оболонок" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський м'ясопереробний завод", в якій просить, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.51-52), стягнути з відповідача заборгованість за поставлений, але не оплачений товар у розмірі 70 107,76 грн., пеню в розмірі 2 544,37 грн., 3% річних у розмірі 508,88 грн., а всього - 73 161,01 грн., поклавши на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення ТОВ "Одеський м'ясопереробний завод" п. 6.4. укладеного між сторонами по справі договору купівлі-продажу №304 від 10.01.2012р., в редакції протоколу розбіжностей до договору поставки №304 від 10.01.2012р.

Ухвалою суду від 11.04.2013р. було порушено провадження у справі №916/964/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Позивач - ТОВ "НВЦ "Світ Оболонок" про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, проте у заяві про зменшення позовних вимог просив провести розгляд без участі представника позивача за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.06.2013р. надав суду заяву (а.с.92), в якій зазначив, що відповідачем 20.06.2013р. було частково сплачено суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 2000 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.93-102). Крім того, в зазначеній вище заяві ТОВ "Одеський м'ясопереробний завод", у зв'язку із скрутним матеріальним становищем підприємства, керуючись ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, просив суд надати розстрочку щодо погашення боргу перед позивачем на 6 місяців.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, оцінивши наявні докази у їх сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків .

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2012р. між ТОВ "НВЦ "Світ Оболонок" та ТОВ "Одеський м'ясопереробний завод" був укладений договір купівлі-продажу №304 (а.с.9-11), відповідно до п.1.1. якого ТОВ "НВЦ "Світ Оболонок" (Продавець) зобов'язався постачати кишкову оболонку та іншу сировину, або іншу оболонку чи сировину для харчового виробництва, надалі - товар, з необхідними супроводжувальними документами, та передавати товар у власність ТОВ "Одеський м'ясопереробний завод" (Покупця), а Покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату за нього у повному обсязі на умовах даного договору.

10.01.2012р. між ТОВ "НВЦ "Світ Оболонок" та ТОВ "Одеський м'ясопереробний завод" був укладений протокол розбіжностей до договору поставки №304 (а.с.12).

Пунктом п.1.3. договору встановлено, що право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару та має силу специфікації до даного договору. Загальну суму договору складає сума всіх накладних до нього.

Відповідно до п. 6.4. договору, в редакції протоколу розбіжностей, сторони погодили, що Покупець здійснює оплату за товар у повному обсязі на протязі 21 календарного дня з моменту переходу до нього права власності, відповідно до п.1.3. цього договору.

Пунктом 6.5. договору передбачено, що оплату за вже поставлений товар та за товар, що підлягає постачанню, Покупець зобов'язується здійснювати окремими платіжними дорученнями, з чітким зазначенням призначення платежу, при цьому у випадку наявності простроченого боргу Покупця за поставлений товар, в першу чергу, в незалежності від вказаного Покупцем призначення платежу, погашається борг за товар з найбільшим строком прострочки.

Згідно до п. 8.2. договору покупець зобов'язаний прийняти і розрахуватися за Товар у відповідності до умов цього договору.

Таким чином, проаналізувавши зміст вказаного договору, суд доходить висновку про можливість застосування до нього норм, що регулюють правовідносини поставки та купівлі-продажу.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору у період з грудня 2012 року по лютий 2013 року ТОВ "НВЦ "Світ Оболонок" було поставлено на користь ТОВ "Одеський м'ясопереробний завод" товар на загальну суму 120 388,38 грн., про що свідчать підписані Постачальником і уповноваженим представником Покупця видаткові накладні № РН-0000382 від 17.12.2012р. на суму 15 959,77 грн. (а.с.13), № РН-0000393 від 26.12.2012р. на суму 15 959,77 грн. (а.с.14); № РН-0000394 від 29.12.2012р. на суму 15 959,77 грн. (а.с.15); № РН-0000013 від 18.01.2013р. на суму 15 959,77 грн. (а.с.16); № РН-0000016 від 25.01.2013р. на суму 18 524,77 грн. (а.с.17); № РН-0000026 від 06.02.2013р. на суму 18 524,77 грн. (а.с.18); № РН-0000036 від 21.02.2013р. на суму 19 499,76 грн. (а.с.19).

Відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання відповідно до умов договору виконав не у повному обсязі, у зв'язку із чим у ТОВ "Одеський м'ясопереробний завод" виникла заборгованість перед ТОВ "НВЦ "Світ Оболонок", яка станом на 14.06.2013р. складала 70 107,76 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач 20.06.2013р. частково сплатив позивачу суму основного боргу у розмірі 2 000 грн., що підтверджується випискою банку, наданою відповідачем (а.с.93-102).

Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі у випадку, зокрема, відсутності предмету спору.

З огляду на вищезазначене, суд припиняє провадження по справі в частині вимог позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2 000 грн., у зв'язку із відсутністю предмету спору відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 68 107,76 грн., відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Світ Оболонок" в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені у розмірі 2 544,37 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Відповідно до п. 10.2. договору, в редакції протоколу розбіжностей, сторони погодили, що у випадку невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати товару в строки, передбачені цим договором, він сплачує на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення за кожен день прострочення від суми неплатежу.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок пені наданий позивачем (а.с.6-8), вважає його вірним, а заявлену суму у розмірі 2 544,37 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 508,88 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.6-8), вважає його вірним, а заявлену суму у розмірі 508,88 грн. такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, суд, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат приймає до уваги думку Вищого господарського суду України викладену в Постанові Пленуму "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013, згідно до п. 4.7. якої встановлено, частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача. При цьому якщо у відповідних випадках позивача звільнено від сплати судового збору, то останній стягується в доход Державного бюджету України.

За таких обставин, судом, з урахуванням вищевикладеного та положень ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

У відповідності до ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приймаючи до уваги, що відповідачем зазначені встановлені законодавством підстави для надання розстрочки виконання рішення суду, разом з тим, виходячи із збалансованості інтересів сторін, не надаючи при цьому перевагу жодній з них, суд вважає за можливе заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський м'ясопереробний завод" про надання розстрочки виконання рішення суду на 6 місяців задовольнити частково та надати розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області у справі № 916/964/13 строком на 3 місяці, починаючи з липня 2013 року, шляхом помісячного погашення заборгованості рівними частинами до 15 числа кожного місяця в сумі 24 541,41 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1.1. ч.1 ст.80,ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський м'ясопереробний завод" (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 235, код 33970605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Світ Оболонок" (04073, м. Київ, пр-т Московський, 8, код 32379461) 68 107 /шістдесят вісім тисяч сто сім/ грн. 76 коп. основної заборгованості, 2 544 /дві тисячі п'ятсот сорок чотири/ грн. 37 коп. пені, 508 /п'ятсот вісім/ грн. 88 коп. 3% річних та 2 463 /дві тисячі чотириста шістдесят три/ грн. 23 коп. судового збору.

3. В частині вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 2 000 грн. провадження у справі припинити.

4. Розстрочити виконання рішення суду строком на три місяці, починаючи з липня 2013 року, шляхом щомісячного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський м'ясопереробний завод" (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 235, код 33970605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Світ Оболонок" (04073, м. Київ, пр-т Московський, 8, код 32379461), рівними частинами до 15 числа кожного місяця 24 541 /двадцять чотири тисячі п'ятсот сорок одна/ грн. 41 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 1.07.2013р.

Суддя Щавинська Ю.М.