Постанова

від 12.12.2006 по справі 15/526-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/526-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.06           Справа №15/526-05.

за позовом Приватної виробничо – комерційної фірми “Лев”

до відповідача  1) Сумська міська рада  

до відповідача  2) Виконавчий комітет Сумської міської ради                  

про визнання незаконною бездіяльності виконкому Сумської міської ради та стягнення збитків

                                                      Головуючий суддя:   Резниченко О.Ю.

                                     Судді:                           Малафеєва І.В.

                                                                             Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

від позивача      Душин О.В., довіреність б/н, від 01.01.2006р.

від відповідачів Буліч Н.С., довіреність №998/05-26 від 16.10.2006р.

В судовому засіданні 29.11.2006р., 06.12.2006р., відповідно до ст. 150 КАС України, оголошувалась перерва до 12.12.2006р. об 09 год. 30 хв.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 24060 грн. 00 коп. матеріальних збитків у вигляді неотриманого прибутку, які спричинені невиконанням рішення господарського суду Сумської області від 11.03.2002 р. по справі № 956-16/75, згідно якого другому відповідачу – виконавчому комітету Сумської міської ради було заборонено чинити перешкоди позивачу в здійсненні перевезень пасажирів на міських маршрутах №№ 16, 22, 24, 25, 26, 34.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після винесення зазначеного судового рішення, другий відповідач не тільки не виконує його, але й продовжує перешкоджати здійсненню позивачем виробничо-господарської діяльності. Так, позивач неодноразово звертався до другого відповідача із листами про усунення перешкод в здійсненні перевезень пасажирів, але обґрунтованих відповідей не отримав.

24.02.2006 р. до суду надійшли доповнення до позовної заяви, в яких позивач просить визнати незаконною бездіяльність виконкому Сумської міської ради по не усуненню перешкод в здійсненні позивачем перевезень пасажирів на міських маршрутах №№ 16, 22, 24, 25, 26, 34 та стягнути з другого відповідача матеріальні збитки у вигляді неотриманого прибутку у розмірі 24060 грн. 00 коп..

Згідно із ухвалою суду від 01.03.2006р. провадження у справі здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Перший відповідач 11.02.2006р. подав відзив на позовну заяву, позовні вимоги не визнає та вважає, що договори від 19.11.1998 р. про надання транспортних послуг є нікчемними правочинами, які не створюють юридичних наслідків.

Другий відповідач подав 08.12.2006р. заперечення на позов, позовні вимоги не визнає, просить зупинити провадження у справі у зв‘язку із  повторним поданням ним касаційної скарги на постанову ХАГС від 27.09.2006р. по справі №2/140-06 за позовом виконкому Сумської міської ради до ПВКФ  «Лев»,  третя особа на стороні позивача  - Сумська міська рада, про визнання недійсними договорів про надання транспортних послуг. Зазначене  клопотання судом не задовольняється, так як відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України  провадження у справі зупиняється у зв‘язку із неможливістю розгляду – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Постанова ХАГС від 27.09.2006р. набрала законної сили. Крім цього, другим відповідачем не подані докази прийнятті касаційної скарги до провадження.

В судовому засіданні 01.03.2006 р. позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просить стягнути з другого відповідача 9 513 218 грн. 00 коп..

У судовому засіданні 16.03.2006 р. позивачем на виконання вимог суду подані докази, що підтверджують кількість автобусів, які використовувалися на міських маршрутах №№ 16,22,24,25,26,34 та корпії звітів про фінансові результати за 2003-2005 роки.

Ухвалою суду від 29.03.2006р. провадження у справі було зупинено у зв‘язку із призначенням судово-економічної експертизи. 20.10.2006р. провадження у справі поновлено.

06.12.2006р. до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить визнати незаконною бездіяльність  виконавчого комітету Сумської міської ради по не усуненню перешкод в здійсненні ПВКФ «Лев» перевезень пасажирів на міських маршрутах  №№ 16,22,24,25,26,34; стягнути з виконавчого комітету Сумської міської ради матеріальні збитки в розмірі 118 260 грн. 00 коп. Заява відповідно до ст. 51 КАС України була прийнята судом до розгляду.

У судове засідання 02.12.2006р. представником другого відповідача заявлено клопотання про виклик в судове засідання в якості свідка працівника фінансового управління Сумської міської ради. Клопотання обґрунтовано тим, що виконком Сумської міської ради  є неприбутковою бюджетною організацією та виклик свідків є необхідним для з‘ясування можливості відшкодування збитків з місцевого бюджету.

Відповідно до ч.1 ст. 65 КАСУ як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з‘ясувати у справі.

В межах даної судової справи не встановлюється наявність можливості відшкодування збитків виконкомом Сумської міської ради. Тому, суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

06.12.2006р. представником другого відповідача була подана заява про відвід судді Моїсеєнко В.М., яка відповідно до ухвали суду від 06.12.2006р. залишена без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача та відповідачів, дослідивши надані ними  докази по справі суд,              

ВСТАНОВИВ:

19.11.1998 року між позивачем та управлінням міського господарства Сумського міськвиконкому було укладено шість договорів про надання транспортних послуг по перевезенню пасажирів на міських маршрутах №№ 16,22,24,25,26,34. За умовами зазначених договорів позивачу було надано право виконувати роботи по перевезенню пасажирів на вказаних маршрутах. Договори були укладені без обмеження строку дії.

Рішенням Сумської міської ради від 31.05.2000 р. (Т.2, арк. справи 49-51)  було проведено реорганізацію управління міського господарства Сумського міськвиконкому та створено управління житлово – комунального господарства та транспорту (служба замовника). Відповідно до рішень Сумської міської ради від 26.12.2001 р. та від 20.02.2002 р. (Т.2, арк. справи 41-48) знову проведена реорганізація та створені управління житлово – комунального господарства Сумської міської ради та відділ транспорту Сумської міської ради.  Згідно із положенням про відділ транспорту Сумської міської ради (Т.2, арк. справи 53- 57) на нього покладається контроль за організацією служби замовлень транспортних послуг в місті Суми, підготовка договорів на перевезення пасажирів на підставі рішень конкурсного комітету. Відділ транспорту є виконавчим органом міської ради, структурним підрозділом Сумської міської ради та не має статусу юридичної особи. Таким чином, правонаступником управління міського господарства Сумського міськвиконкому за договорами від 19.11.1998 року є Сумська міська рада. Цей факт також встановлений у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2003 р. по справі № 6441-5/213 (Т.1, арк. справи 69).

Господарським судом Сумської області протягом 2000-2006 років розглядалися справи , пов'язані із правомочністю договорів від 19.11.1998 р., а саме:

-          рішенням арбітражного суду Сумської області від  21.06.2000 р. по справі № 633-8/29 (Т.1, арк. справи 54) за позовом 1) Виконкому Сумської міської ради, 2) Відділу транспорту Сумської міської ради до ПВКФ “Лев” про визнання договорів недійсними в задоволенні позову відмовлено. Рішення не оскаржувалося.           

-          рішенням арбітражного суду Сумської області від 07.06.2001 р. по справі № 2183-5/81 за позовом виконкому Сумської міської ради до 1) ПВКФ “Лев”, 2) управління житлово – комунального господарства та транспорту про розірвання договорів позов було задоволено. Постановою ХАГС від 30.10.2001 р. (Т.1, арк.. справи 56) рішення скасовано, в позові відмовлено. Постановою ВГСУ від 25.07.2002 р. постанова ХАГС від 30.10.2001 р. залишена без змін (Т.1, арк.. справи 64).

-          рішенням господарського суду Сумської області від 27.02.2003 р. по справі № 6441-5/213 за позовом виконкому Сумської міської ради до ПВКФ “Лев” про визнання неукладеними договорів про надання транспортних послуг та усунення перешкод в користуванні маршрутами позов було задоволено (Т.1, арк.. справи 65). Постановою ХАГС від 23.04.2003 р. рішення скасовано, в позові відмовлено. Ухвалами ВГСУ від 19.06.2003 р. та від 13.10.2003 р. касаційні скарги на постанову поверталися заявнику (Т.1, арк.. справи 70-73).

-          рішенням господарського суду Сумської області від 20.06.2006р.  по справі №2/140-06 за позовом виконкому Сумської міської ради до ПВКФ “Лев”, третя особа на стороні позивача – Сумська міська рада,  про визнання недійсними договорів про надання транспортних послуг,  позов було задоволено. Постановою ХАГС від 27.09.2006р. рішення господарського Сумської області скасовано, в позові відмовлено.

Таким чином, на день розгляду в суді справи договори від 19.11.1998 р. по перевезенню пасажирів на міських маршрутах №№ 16,22,24,25,26,34 є чинними та дійсними.

Рішенням господарського суду Сумської області від 11.03.2002 р. по справі № 956-16/75 (Т.1, арк. справи 57) за позовом ПВКФ “Лев” до 1) Виконкому Сумської міської ради, 2) Управління житлово – комунального господарства і транспорту Сумської міської ради  про усунення перешкод в здійсненні підприємницької діяльності позов задоволено та було заборонено відповідачам чинити перешкоди в здійсненні ПВКФ “Лев”  перевезень пасажирів на міських маршрутах №№ 16,22,24,25,26,34. В апеляційному порядку рішення суду не переглядалося у зв'язку із поверненням апеляційної скарги першого відповідача.

25.04.2005 р. постановою державного виконавця були відкриті виконавчі провадження по виконанню зазначеного судового рішення.

Протягом 2002-2005 років позивач неодноразово звертався до виконкому Сумської міської ради, відділу транспорту з листами про виконання рішення суду та усунення перешкод в наданні послуг по перевезенню пасажирів на підставі договорів (Т.1, арк.. справи 95-101,105-106,108-109,111-113). Однак, судове рішення виконкомом Сумської міської ради не виконано, перешкоди в здійсненні позивачем перевезень не усунуті, правове становище позивача відповідно до умов договорів від 19.11.1998 р. не поновлено та з квітня 2001 року позивач позбавлений права надавати відповідні послуги по перевезенню.

Факт невиконання судового рішення підтверджується матеріалами справи. Так, із відповідей виконкому Сумської міської ради, відділу транспорту вбачається, що від позивача для вирішення питання про поновлення роботи по перевезенню пасажирів вимагається надання договорів, підписаних після 16.02.2001 р., так як на думку вказаних органів договори від 19.11.1998 р. втратили чинність (Т.1, арк.. справи 81,84-92). У судовому засіданні представник відповідачів також в підставу обґрунтування своїх заперечень  покладає факт не чинності та недійсності вищезазначених договорів, що повністю спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно із ст. 85 ГПК Уграїни рішення господарського суду Сумської області від 11.03.2002 р. по справі № 956-16/75 набрало законної сили  22.03.2002 р., тому повинно бути виконано. Матеріалами справи підтверджується, що виконком Сумської міської ради не вчинив дій, які були б спрямовані на виконання цього рішення. Тому, внаслідок бездіяльності другого відповідача позивач позбавлений можливості займатися перевезеннями пасажирів міським транспортом по маршрутам №№ 16,22,24,25,26,34 відповідно до умов договорів від 19.11.1998 р..

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання незаконною бездіяльності другого відповідача по не усуненню перешкод в здійсненні позивачем перевезень пасажирів на міських маршрутах №№ 16,22,24,25,26,34 є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги по стягненню з другого відповідача матеріальних збитків, заподіяних його протиправною бездіяльністю по невиконанню рішення господарського суду Сумської області від 11.03.2002 р. по справі № 956-16/75, розмір яких згідно заяви про зменшення позовних вимог від 06.12.2006р. складає 118 250,00 грн..

Судом під час розгляду справи встановлений факт  незаконної бездіяльності другого відповідача по не усуненню перешкод в здійсненні позивачем перевезень пасажирів на міських маршрутах №№ 16,22,24,25,26,34.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що збитками є, у тому числі, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.   

Для визначення наявності збитків та їх розміру судом була призначена судово-економічна експертиза.

Суд вважає, що висновок експерта зроблений у відповідності до матеріалів справи, тому приймається судом як доказ по справі відповідно до ст. 82 КАСУ. Так, відповідно до висновку судово-економічної експертизи встановлено, що позивач за період з 1998р. по 2003р. включно отримав доход у розмірі 468, 7 тис. грн. результатом діяльності позивача за період з 2002р. по 2005р.  включно були збитки. Сума неодержаних доходів позивача за період з 25.11.2004р. по 25.11.2005р. від перевезень на маршрутах №№16, 22, 24, 25, 26, 34 склали 39420, 00 грн. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні суми неодержаних доходів були враховані не тільки реальні доходи, які б позивач одержував у разі здійснення перевезень, а і  фактичні витрати позивача при здійсненні перевезень.

Заперечення на висновок судово-економічної експертизи сторонами подані не були.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення матеріальних збитків підлягають задоволенню на підставі ст. 22, 623, 1166 ЦК України у розмірі 39 420, 00 грн. При цьому, судом беруться до уваги положення ст. 99 КАСУ, згідно яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи  встановлюється  річний строк, а також те, що встановлена судом незаконна бездіяльність другого відповідача є триваючим правопорушенням.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.    Позов задовольнити частково.

  2.    Визнати незаконною бездіяльність  виконавчого комітету Сумської міської ради (м. Суми, майдан Незалежності, 2)  по не усуненню перешкод в здійсненні Приватної виробничо – комерційної фірми “Лев” (м. Суми, Білопільській шлях, 21, код 23292353)  перевезень пасажирів на міських маршрутах  №№ 16,22,24,25,26,34.

           3.   Стягнути з виконавчого комітету Сумської міської ради (м. Суми, майдан Незалежності, 2) на користь Приватної виробничо – комерційної фірми “Лев” (м. Суми, Білопільській шлях, 21, код 23292353) 39420, 00 грн. збитків.

  4.     В частині стягнення 78 840, 00 грн.  в задоволенні позову відмовити.

  5.   Клопотання виконавчого комітету Сумської міської ради про зупинення провадження у справі та про виклик свідка – залишити без задоволення.

  6.   Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

 Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                                                               Резниченко О.Ю.

       Судді                                                                                        Малафеєва І.В.

                                                                                Моїсеєнко В.М.

Повний текст постанови складений і підписаний 15.12.2006р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.