Рішення

від 12.04.2013 по справі 2034/14349/2012

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2034/ 14349/2012

Провадження 2/635/313/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді О.М. Пілюгіної

за участі секретаря Бабенко І.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Харківського міжрайонного прокурора Харківської області, що діє в інтересах Державної інспекції сільського господарства в Харківській області до ОСОБА_1 селищної ради Харківського району, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, треті особи Міськрайонне управління Держкомзему в м. Люботин і Харківському районі Харківської області, Реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції,

УСТАНОВИВ:

Харківський міжрайонний прокурор Харківської області, що діє в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Харківській області звернувся до суду з позовом, який уточнив та остаточно просить: визнати незаконним та скасувати рішення Васищевської селищної ради V скликання прийняте 25 липня 2008 року на XVIII сесії «Про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2О.», визнати недійсним державний акт серії ЯЕ № 515265 зареєстрований 19 вересня 2008 року за № 010870300077 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 6325156400:00:006:0008, визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19 вересня 2011 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр № 1873, також просить скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку зареєстровану на підставі договору купівлі-продажу від 19 вересня 2011 року. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням виконкому Харківської районної ради від 18.04.1995 № 228 зі складу земельної ділянки площею 14,5 га, яка на підставі державного акту серії Б № 072761 надана у постійне користування туристичній базі «Васищеве», на території ОСОБА_1 селищної ради Харківського району Харківської області, виведено та передано в землі запасу земельну ділянку площею 6 га без зміни цільового призначення. Рішенням Васищевської селищної ради XVI сесії V скликання від 24.04.2008 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації про передачу земельної ділянки № 67«З» по вул. Радянська в селищі Васищеве в приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарчих будівель і споруд. 25.07.2008 року рішенням XVIII сесії V скликання Васишевської селищної ради ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку розташовану за вищевказаною адресою. На виконання зазначеного рішення ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЕ № 515265 зареєстрований 19.09.2008 року за № 010870300077 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 6325156400:00:006:0008 за адресою: селище Васищеве Харківського району Харківської області, вул. Радянська, 67 «з», для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Зазначена земельна ділянка була відчужена ОСОБА_2О на підставі договору купівлі-продажу від 19 вересня 2011 року укладеного з ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого за № 1873. В результаті проведеної прокуратурою перевірки встановлено, що зазначена земельна ділянка є земельною ділянкою рекреаційного призначення, таким чином рішення Васищевської селищної ради від 25.07.2008 року, яким виділено для житлового будинку земельну ділянку рекреаційного призначення не відповідає чинному законодавству та відповідно, договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки є таким, що суперечить цивільному та земельному законодавству, оскільки на підставі цього договору було відчужено земельну ділянку, яка незаконно вибула з комунальної власності та перебувала у приватній власності з порушенням чинного законодавства, тому Харківський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся до суду з позовом.

Харківський міжрайонний прокурор Харківської області у судовому засіданні підтримав вимоги заявлені в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Харківській області, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник позивача Державної інспекції сільського господарства у Харківській області у судове засідання не з’явився, подав суду заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 селищної ради Харківського району Харківської області ОСОБА_5 у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував, просив у позові відмовити за його безпідставністю та недоведеністю вимог та пояснив, що відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України в редакції 1992 року, яка діяла на момент прийняття Харківським райвиконкомом рішення № 228 від 18 квітня 1995 року, про вилучення земельної ділянки зі складу землекористування туристичної бази «Васищеве», землі України відповідно до цільового призначення поділялись на: землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі запасу. Віднесення земель до категорії проводиться відповідно до їх цільового призначення. Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель. Землі запасу є окремою категорією земель і Земельним Кодексом України в редакції 1992 року, не передбачено, що землі кожної категорії, які не надані у власність або постійне користування громадянам та юридичним особам відносяться до земель запасу певної категорії і такі землі відносяться до окремої категорії - землі запасу. Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення. Після набрання чинності Земельним Кодексом України 2001 року, земельне законодавство суттєво змінилось. Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 цього Кодексу, до складу кожної категорії земель можуть входити землі запасу і цільове призначення земель визначається уповноваженими органами на підставі обліку та земель кадастру. У 1996 році був розроблений проект житлової забудови на земельній ділянці, площею 6,0 га, яка вилучена у туристичної бази «Васищеве» та перебувала у землях запасу ОСОБА_1 селищної ради Харківського району Харківської області, і передана ОСОБА_2 для забудови, тому будь які порушення з боку відповідача відсутні.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з’явились, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду справу сповіщені належним чином.

Представник третьої особи Міськрайонного управління Держкомзему в м. Люботин і Харківському районі Харківської області у судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи Державної реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківській області у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд, за згодою Харківського міжрайонного прокурора Харківської області та представника відповідача ОСОБА_1 селищної ради Харківського району Харківської області ухвалив про розгляд справи за відсутності осіб, які не з’явились у судове засідання.

Суд, заслухавши Харківського міжрайонного прокурора Харківської області, представника ОСОБА_1 селищної ради Харківського району Харківської області, дослідивши надані докази встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право користування землею Б№ 072761, що виданий у 1985 році Виконавчим комітетом Харківської районної ради депутатів трудящих, за туристичною базою «Васищеве» закріплена в безстрокове і безоплатне землекористування земельна ділянка площею 14,5 га для будівництва туристичної бази, акт зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 142.

Рішенням Харківського райвиконкому № 228 від 18 квітня 1995 року, зі складу землекористування туристичної бази «Васищеве» вилучено земельну ділянку площею 6,0 га, та передано в держземзапас ОСОБА_1 селищної ради Харківського району Харківської області, про що на вищевказаному Державному акті на право користування землею, вчинено відповідний запис.

Рішенням Васищевської селищної ради Харківського району XVI сесії V скликання від 24 квітня 2008 року, відповідачу ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації для передачі у власність земельної ділянки площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд за адресою: Харківська область,Харківський район, селище Васищеве, вулиця Радянська, 67з.

Рішенням Васищевської селищної ради Харківського району XVIII сесії V скликання від 25 липня 2008 року, відповідачу ОСОБА_2 передано безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Васищеве, вулиця Радянська, 67з.

19 вересня 2008 року Відділом земельних ресурсів у Харківському районі на ім’я ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЕ № 515265, на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 6325156400:00:006:0008 за адресою: селище Васищеве Харківського району Харківської області, вул. Радянська, 67з, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, державний акт зареєстрований 19.09.2008 року за № 010870300077.

На підставі договору купівлі-продажу від 19 вересня 2011 року, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купила земельну ділянку площею 0,15 га кадастровим номером 6325156400:00:006:0008 за адресою: селище Васищеве Харківського району Харківської області, вул. Радянська, 67з, призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, реєстр № 1873, про що свідчить договір купівлі-продажу.

Суду в якості доказів надані: лист ОСОБА_1 селищного голови Харківського району Харківської області № 150 від 07 лютого 2012 року; лист Начальника управління державної служби з економічною злочинністю № 562 від 23 лютого 2012 року; містобудівне обґрунтування № 240 від 27 липня 2008 року внесення змін до містобудівної документації індивідуальної житлової забудови за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Васищеве, вулиця Радянська, що виконаний Комунальним підприємством «Архітектурне бюро Харківського району» на замовлення ОСОБА_1 селищної ради Харківського району Харківської області; висновок № 170-101/1 від 21 липня 2008 року Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації щодо відповідності містобудівному законодавству містобудівного обґрунтування внесення змін до документації «Індивідуальна житлова забудова за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Васищеве, вулиця Радянська».

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава гарантує захист прав на землю, тобто наявних у особи і дійсних прав на землю, зареєстрованих у встановленому законом порядку, а також встановлює способи такого захисту.

Статтею 378 ЦК України визначено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинено за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Спеціальним законом, що регулює земельні правовідносини Україні є Земельний Кодекс України.

Підстави припинення права власності на земельну ділянку визначені ст. 140 Земельного Кодексу України, відповідно до якої, такими підставами є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Підстави примусового припинення права на земельну ділянку саме у судовому порядку передбачено статтею 143 Земельного Кодексу у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року № 459 «Про державну інспекцію сільського господарства України» Державна інспекція сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державна інспекція сільського господарства у Харківській області є територіальним органом Держсільгоспінспекції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, за ч. 2 вказаної статті у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Частиною 2 статті 45 ЦПК України передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 10; ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, розглядає справи в межах заявлених вимог, на підставі доказів наданих сторонами.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд, аналізуючи надані докази приходить до висновку, що заявлені в позові вимоги задоволенню не підлягають, оскільки Харківський міжрайонний прокурор Харківської області, що діє в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Харківській області не надав доказів про те, що прийняттям 25 липня 2008 року XVIII сесією V скликання ОСОБА_1 селищної ради Харківського району рішення «Про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2О.» були порушені, невизнані або оспорювались права держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Харківській області, при цьому виходить з того, що вказане рішення приймалось ОСОБА_1 селищною радою Харківського району в межах повноважень, стосовно земельної ділянки, яка перебувала в запасі вказаного органу місцевого самоврядування, тому вимоги прокурора про захист прав держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Харківській області, є безпідставними та не ґрунтуються на нормах закону і суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому суд звертає увагу на те, що рішення XVIII сесії V скликання ОСОБА_1 селищної ради Харківського району рішення «Про передачу у власність земельної ділянки громадянці ОСОБА_2О.» приймалось 25 липня 2008 року, ще до утворення у 2011 році Державної інспекції сільського господарства у Харківській області.

Крім того, суд звертає увагу та не, що по вказаній справі відповідачем вказана ОСОБА_1 селищна рада Харківського району, а заявлені Харківським міжрайонним прокурором Харківської області вимоги за змістом мають на меті повернення земельної ділянки до комунальної власності, тобто ОСОБА_1 селищній раді Харківського району, таким чином у поданому позові фактично поєднані в одній особі позивач та відповідач, що також на думку суду є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Також суд враховує, що прокурор не надав доказів на підтвердження того, що укладанням договору купівлі-продажу земельної ділянки були порушені, невизнані або оспорюються права держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Харківській області, тому суд відмовляє в задоволенні позову і в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнанні недійсним державного акту, скасуванні запису про державну реєстрацію права власності.

Виходячи з встановлених обставин, з урахуванням того, суд розглядає справи в межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів, Харківському міжрайонному прокурору Харківської області, що діє в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Харківській області у обраний ним спосіб захисту інтересів держави суд повністю відмовляє в задоволенні позовних вимог за їх недоведеністю, що не позбавляє права звернутися до суду з позовом з інших підстав

З урахуванням того, що судом не встановлено порушення прав Державної інспекції сільського господарства у Харківській області інші обставини по справі не мають істотного значення для вирішення цієї справи, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог, на підставі наданих доказів і повністю відмовляє в задоволенні заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 3,10,11, 45, 60,61, 212-215 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Харківському міжрайонному прокурору Харківської області, що діє в інтересах Державної інспекції сільського господарства в Харківській області в задоволенні позовних вимог - повністю відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особами, без участі яких постановлено рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ О.М. Пілюгіна