Постанова

від 10.07.2006 по справі 15/547-05

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2006 р.                                                          

Справа № 15/547-05 

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді  , 

при секретарі Байбак О.І.

за

участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2

відповідача -  Желякова Е.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача

(вх. № 1630Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від

13.02.06 р. по справі № 15/547-05

за позовом СПД-ФООСОБА_1

м. Харків

до 1) ТОВ "Інвест Транс", с.

Катеринівка

     2) ТОВ

"Слобожанське молоко", с. Катеринівка

     3) ТОВ

"Комсомольське", с. Комсомольське

про витребування майна з чужого

незаконного володіння

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.02.2006

р.(суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено. З відповідача на користь

позивача стягнуто 85 грн. держмита та 118 грн. судових витрат. Наголошено на

усуненні перешкод у користуванні майном, а саме плитами шляховими. Провадження

по справі відносно 1-го відповідача припинено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що договори НОМЕР_1 та б/н від

31.03.2004 р. укладені між позивачем та ТОВ „Катеринівка” не розірвані, не

змінені, не визнані недійсними; власник майна -позивач згідно ст.. 387 ЦК

України має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без

відповідної правової підстави заволоділа ним та ін.

2-й відповідач з рішенням господарського суду не погоджується,

вважає його необґрунтованим з тих підстав що на його думку при прийнятті

рішення господарським судом порушені норми матеріального та процесуального

права, подав апеляційну скаргу в якій просить вищевказане рішення скасувати та відмовити

позивачу в задоволенні його позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог 2-й

відповідач вказує на те, що на момент підписання позивачем та ТОВ „Катеринівка”

акту прийому-передачі плит дорожніх дані плити не могли знаходитися на

території села Катеринівка; в договорах між позивачем та ТОВ „Катеринівка” не

визначено місцезнаходження майна, що відчужується за цими договорами; позивачем

не вживалося ніяких заходів щодо зберігання майна, внаслідок чого неможливо

встановити, чи дійсно плити, розташовані на тваринному комплексі належать саме

позивачу; балансова довідка ТОВ „Катеринівка” від 07.10.2003 р. не може

підтверджувати право власності на плити дорожні, що знаходяться на тваринному

комплексі; після реорганізації КСП ім. Ілліча в ТОВ "Катеринівка"

літні вигульні майданчики для худоби, що були обладнанні шляховими плитами,

включені до пайового фонду як до єдиного тваринного комплексу, тому спірне

майно підлягає розподілу та продажу саме правонаступниками а не ТОВ

"Катеринівка" та ін.

Позивач в судовому засіданні проти доводів викладених в

апеляційній скарзі заперечує, та просить рішення господарського суду залишити

без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

1-й та 3-й відповідач в судове засідання не з'явилися, хоча

належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання,

відзивів чи пояснень по скарзі не надали.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази та доводи

судова колегія встановила наступне:

07.10.2003 року між ТОВ "Катеринівка" та позивачем

укладено договір № 7/10. Предметом даного договору є купівля-продаж плит

дорожніх в кількості 1200 штук по ціні 20 грн. за 1 штуку на загальну суму

24000 грн. Відповідно до п.3.1 вказаного договору оплата за поставлений товар

здійснюється на розрахунковий рахунок Продавця (ТОВ "Катеринівка").

Крім того оплата по даному договору може здійснюватися також в іншій формі, а

саме: грошовій, простим або переказним векселем, заліком однорідних вимог та

іншим способом який не заборонено законом.

ТОВ "Катеринівка" підвердила своє право власності на

товар, що продавався за договором НОМЕР_1 балансовою довідкою від 07.10.2003

року, в якій вказано про те, що плити шляхові є власністю товариства та

обліковуються на балансі підприємства у рядку виробничі запаси, тобто вони

визначені певними родовими ознаками, виходячи з балансу відповідних документів

і відносяться до предмету спору

Відповідно до п.5.1 договору строк поставки товару

обумовлений  моментом підписання акту

прийому-передачі даного товару. Відповідно до п.7.1.2 одночасно з передачею товару

покупцю передаються належним чином оформлені товаро-супровідні документи та

документи які б підтверджували якість та кількість товару.

07.10.2003          року

сторони підписали акт прийому-передачі згідно з яким плити дорожні в кількості

1200 штук що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 переходять у власність позивача з

часу його підписання. 

09.11.2005 року позивач та фермерське господарство

"Кегичівське" уклали договір купівлі-продажу за НОМЕР_2  предметом якого є плити дорожні в кількості

1800 шт. Місце знаходження товару: АДРЕСА_1 

тваринний комплекс ТОВ "Катеринівка". Відповідно до п.3.1

вищезазначеного договору товар повинен бути поставлений покупцю не пізніше 10

днів з дати підписання договору.

31.03.2004          року

позивач та ТОВ "Катеринівка" уклали договір поставки     плит 

дорожніх   в   кількості  

600   штук.

На підставі угоди від 25.12.2003 р. сторони зарахували зустрічні

однорідні вимоги по платежах, передбачених вказаними договорами.

З метою фактичної передачі (отримання) плит шляхових представники

позивача прибули на місце знаходження плит, але на територію їх зберігання не

були допущені робітниками підприємства 2-го відповідача, чого не заперечує

останній.

Позивач звернувся до Великобурлуцького районного суду Харківської

області з позовом до фізичної особи ОСОБА_3 (керівник служби безпеки

підприємства 2-го відповідача) про усунення перешкод в реалізації права

власності на шляхові плити які знаходилися на території тваринного комплексу в

селі Катеринівка. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідач

перешкоджав їй вивезти з села Катеринівка плити в кількості 1800 ,які вона

придбала за договорами купівлі-продажу у ТОВ "Катеринівка".

Ухвалою НОМЕР_3 

Великобурлуцький районний суд Харківської області керуючись ст. 205 п

1.ч 1 ЦПК України закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до

ОСОБА_3   про усунення перешкод в

реалізації права власності, в зв'язку з непідсудністю спору даному суду.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на

підставах, що не заборонено законом,. зокрема із правочинів. Право власності

вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або

незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість

двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення

цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язком для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його

недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом

недійсним.

З урахуванням вищевказаних обставин суд першої інстанції

правомірно встановив факт наявності прав позивача на майно, набуте ним за

договорами НОМЕР_1 та б/н від 31.03.2004 р..

Посилання 2-го відповідача на іншу приналежність плит, є

безпідставними, оскільки ним з урахуванням ст. 33 ГПК України не надано доказів

наявності права власності у інших осіб на предмет спору, законного отримання та

утримання спірного майна на балансі.

Крім того, як свідчать довідка Катеринівської сільської ради від

29.11.2005 р. та довідка Великобурлуцького районного відділу земельних ресурсів

НОМЕР_4 на території Катеринівської сільської ради, та території за межами

населених пунктів, що раніше належали КСП ім. Ілліча договори оренди земельних

ділянок між власниками майнових сертифікатів КСП відсутні.

Вищевказане свідчить про безпідставність посилання 2-го

відповідача  на недійсність договорів

НОМЕР_1 та б/н від 31.03.2004 р., укладених позивачем та ТОВ „Катеринівка”..

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати

своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави

заволоділа ним, з огляду на що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

З огляду на вказане, висновки, викладені в рішенні господарського

суду відповідають нормам чинного законодавства та матеріалам справи, а мотиви

апелянта, з яких вони оспорюються, не можуть бути підставою для його

скасування.

Керуючись ст. 101, ст. 102, ст. п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

колегія суддів - 

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2006 р.

по справі № 15/547-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                     

                                 Судді