Рішення

від 27.01.2009 по справі 12/313

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/313

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  12/313

27.01.09

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Трейдінг"  

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастополь"

Про                              стягнення 265,51 грн.

Суддя  Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    не з'явився

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастополь" про стягнення грошових коштів у розмірі 265,51 грн. (254,95 грн. –основний борг, 9,39 грн. –пеня, 1,17 грн. –3% річних), внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 553/03 від 12.03.2008 р.

Ухвалою суду від 02.12.2008 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/313 та призначено розгляд справи на 26.12.2008 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 26.12.2008 р. не направив.

За таких обставин, а саме в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, розгляд справи Ухвалою від 26.12.2008  року відкладено на 27.01.2009  року.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представник в судове засідання 27.01.2009 року не з'явився.   

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.01.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2008 р. між сторонами укладено договір поставки №553/03 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався поставити, а відповідач зобов'язувався прийняти й оплатити товари .

Згідно п. 4.3. Договору сплата вартості отриманого товару проводиться відповідачем протягом  22 днів з дня отримання товару.

На виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар за  видатковою накладною  №21/07-13  на суму 562,94 грн.

Проте, вартість отриманого товару відповідачем сплачена частково, станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 254,95 грн. та підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 08.08.2008р.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 9,39 грн. та 1,17 грн. –3% річних.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до   задоволення з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт/ господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.  

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі  254,95 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п.9.7 Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 9,39 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені  відповідачем суду не надано, розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору, позов в цій частині підлягає повному задоволенню.

Згідно вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 1,17 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних   відповідачем суду не надано, розрахунок 3% річних   відповідає матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 1,17 грн.   також підлягають задоволенню  в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь»(03186, м. Київ, бул. Чоколівський, 6,  Код 24362305, п/р 26005001308968 у ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-Трейдінг" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Симферопольська,  21, оф.416, код 35164282, п/р 260084410002316 в ДФ АКБ "ВТБ", МФО 306931) 254,95 грн. -  основного боргу, 9,39 грн. - пені, 1,17 грн. –3% річних, 102 грн. державного мита та 118  грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

      Суддя                                                                                                            Л.В.Прокопенко