ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2013 року справа № 919/578/13 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Дочірньої компанії „Мегатрейд-Юг"
(проспект Перемоги, буд. 44, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)
до відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 99029)
про стягнення 48 356,96 грн.,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача - не з'явився,
відповідач - ОСОБА_1 - фізична особа - підприємець, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВС України в місті Севастополі 20.06.2003
Суть спору:
20.05.2013 Дочірня компанія „Мегатрейд-Юг" звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 57 656,96 грн. заборгованості за договором поставки № 201 від 23.01.2012.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором в частині своєчасного та повного здійснення розрахунків за поставлений товар.
Ухвалою суду від 23.05.2013 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 919/578/13. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.06.2013.
Ухвалою суду від 11.06.2013, за усним клопотанням представника позивача, розгляд справи був відкладений на 25.06.2013 для уточнення суми боргу ФОП ОСОБА_1 та надання суду відповідних документів.
Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, проте 25.06.2013 на адресу суду надійшла заява, в якій представник позивача вказав на те, що відповідачем після подачі позову до суду було оплачено частину боргу у сумі 3 000,00 грн., що підтверджено відповідною банківською випискою, доданою до цієї заяви, та просив суд провадження у справі в цій частині припинити на підставі статті 80 ГПК України.
У цій же заяві представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 54 656,96 грн.
Ухвалою суду від 25.06.2013, за заявою представника позивача, на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України було припинено провадження у справі в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 3 000,00 грн. заборгованості.
Відповідач у засіданні суду 25.06.2013 заявив усне клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 6 300,00 грн., у зв'язку з їх сплатою, що підтвердив платіжним дорученням № 614 від 25.06.2013, копія якого міститься у матеріалах справи.
Ухвалою суду від 25.06.2013, за усним клопотанням відповідача, на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України було припинено провадження у справі в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 6 300,00 грн. заборгованості.
Також відповідач у судовому засіданні надав суду відзив на позов від 25.06.2013, в якому вказав на те, що ним у ході розгляду справи був сплачений борг у розмірі 9 300,00 грн., визнав суму заборгованості у розмірі 48 356,96 грн. та зазначив, що погасить її найближчим часом.
Зі змісту статті 22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це їх право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представника позивача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
23.01.2012 між Дочірньою компанією „Мегатрейд-Юг" (постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір поставки № 201 (арк. справи 9-10).
Відповідно до пункту 1.1 Розділу 1 цього договору постачальник (позивач) зобов'язувався виготовити і поставити покупцеві (відповідачеві) у визначені договором терміни молочну продукцію, на підставі поданих заявок, а покупець зобов'язувався прийняти товар і своєчасно оплатити його, згідно зі специфікацією.
Згідно з пунктом 2.4 Розділу 2 договору оплата за товар здійснюється у національній валюті України за фактом поставки товару покупцеві.
Відповідно до пункту 2.7 Розділу 2 договору моментом виконання зобов'язань покупця щодо оплати продукції визнається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця.
Пунктом 3.1 Розділу 3 договору передбачено, що поставка товару здійснюється протягом дії цього договору на умовах самовивозу або централізовано в торгові точки покупця згідно з поданою заявкою.
Перехід права власності та ризиків на товар відбувається в момент передачі молочної продукції від продавця до покупця. Прийом товару підтверджується штампом покупця або його підписом з розшифровкою прізвища на видатковій накладній (пункт 3.3 Розділу 3 договору).
Згідно з пунктом 3.6 Розділу 3 договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, визначеному чинним законодавством.
Пунктом 3.8 Розділу 3 договору встановлено, що претензії відносно якості та кількості поставленого товару приймаються тільки в момент приймання товару. Претензії щодо прихованого браку приймаються в межах терміну реалізації продукції, зазначеної специфікації, або до 9.00 ранку в день поставки товару.
Пунктами 7.1 та 7.2 Розділу 7 договору всі спори та претензії, які можуть виникнути у зв'язку з даним договором, сторони вирішують шляхом переговорів.
Сторони зобов'язуються при виконанні цього договору не зводити співробітництво лише до дотримання вимог, які містяться у договорі, а здійснювати ділові контакти та вживати всіх необхідних заходів для забезпечення ефективності та розвитку комерційних зв'язків. У разі недомовленості між сторонами, спір передається на розгляд до господарського суду.
Згідно з пунктом 7.8 Розділу 7 договору строк дії договору починається з моменту його підписання до 31 грудня 2012 року.
Положеннями пункту 7.9 Розділу 7 договору передбачено, що якщо сторони не повідомляють у письмовій формі одна одну про бажання розірвати договір строком менш ніж за місяць до закінчення строку його дії, то останній вважається продовженим терміном на один рік.
На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав, поставивши відповідачу товар за видатковими накладними, належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи.
Претензій з боку відповідача стосовно якості та кількості поставленого товару позивачу не надходило.
Проте відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 57 656,96 грн., яка у добровільному порядку Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, на день звернення позивача з позовною заявою до суду, сплачена не була.
Згідно з пунктом 2.9 Розділу 2 цього договору звірка розрахунків проводиться щомісячно з 1 по 10 число наступного місяця, шляхом обміну актами звірки.
Позивачем до позовної заяви, в якості доказів наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 57 656,96 грн., було надано відомість по взаєморозрахунках з контрагентами - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за травень 2012 року - лютий 2013 року (арк. справи 22-42), яка підписана відповідачем без заперечень.
Вказані обставини обумовили звернення позивача до господарського суду з даним позовом з відповідними вимогами про захист своїх прав.
Однак, як було зазначено вище, ухвалами суду від 25.06.2013 провадження у справі в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 9 300,00 грн. заборгованості було припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 201 від 23.01.2012 становить 48 356,96 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір № 201 від 23.01.2012 є договором поставки.
Саме цей договір є підставою виникнення у відповідача зобов'язань щодо оплати отриманого товару.
Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 610, частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 48 356,96 грн. документально встановлений, підтверджений матеріалами справи і не оспорювався відповідачем, а визнаний ним у вищевказаному відзиві від 25.06.2013 на позов.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню повністю.
Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99029, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_3 у ПАТ „ПУМБ" в м. Севастополі, МФО 308092, або з інших рахунків) на користь Дочірньої компанії „Мегатрейд-Юг" (проспект Перемоги, буд. 44, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97420, ідентифікаційний код 20706736, п/р № 26009000130358 у Банку „ЧБРР", м. Сімферополь, МФО 384577, або на інші рахунки) 48 356,96 грн. заборгованості , а також 1 720,50 грн. судового збору .
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Повне рішення складено 01.07.2013.
Суддя С.М. Альошина
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2013 |
Оприлюднено | 04.07.2013 |
Номер документу | 32152243 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Альошина Світлана Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні