Рішення

від 27.06.2013 по справі 923/613/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 р. Справа № 923/613/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Комсомольського району м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради, м. Херсон (позивач-1), в особі Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон (позивач-2),

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Стиль", м. Херсон,

про стягнення 7293 грн. 56 коп.,

за участю прокурора - Ахременко О.Д., посвідчення № 015600 від 14.03.13 р.;

представників:

позивача-1 - не прибув;

позивача - 2 - Сініцина В.Ю,, представник, дов. № 3415-15 від 14.11.12 р.;

відповідача - Жердзицька С.М., представник, дов. від 26.06.13 р.;

Прокурор звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій, з урахуванням письмового клопотання позивача-2, підтриманого прокурором, про зменшення позовних вимог від 17.06.2013 № 1520-15, просить стягнути з відповідача 5815грн.55коп. основного боргу, 35грн.89коп. з урахуванням 3% річних, 436грн.53коп. пені, 455грн.59коп. штрафу, відповідно до умов договору про постачання теплової енергії від 15.10.2006 року № 689.

Прокурор та представник позивача-2 в ході судового засідання підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням клопотання позивача-2, про зменшення позовних вимог від 17.06.2013 № 1520-15.

Позивач-1, повідомлений про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, у відзиві на позовну заяву позовні вимоги підтримав та просить розглядати справу без участі його представника.

Представник відповідача в ході судовго рзгляду справи, відповідно до відзиву на позовну заяву, визнав позов в частині суми основного боргу, проти іншої частини позову заперечував, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства та сезонність виробництва.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до умов Договору про постачання теплової енергії № 689 від 15.10.2006 року з урахуванням Додаткової угоди від 01.10.2011 р. (надалі за текстом рішення - Договір) відповідач отримав від позивача теплову енергію, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) за грудень 2012 р. та січень, лютий і березень 2013 року.

За умовами п. 6.6. Додаткової угоди до Договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату за спожиту теплвову енергію не пізніше 25-го числа місяця, що наступає за розрахунковим однак, в установлений термін свої грошові зобов'язання не виконує належним чином, внаслідок чого основний борг відповідача перед позивачем, станом на день вирішення сору становить 5815грн.55коп.

Згідно з пунктом 7.3.3. Договору в разі несвоєчасного розрахунку сторони передбачили сплату відповідачем пені у розмірі 0,1% від вартості наданих послуг за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплату штрафу у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території", суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін , але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені та штрафу становить, відповідно 436,53грн. та 455,59грн.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, розмір суми з урахуванням 3 % річних становить 35,89грн.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги, заявлені в інтересах відповідача-2, з урахуванням уточнень, підлягають задоволенню, а заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги.

Позовні вимоги, заявлені в інтересах позивача-1, не підлягають задоволенню у зв'язку з відсутністю між позивачем-1 та відповідачем господарських правовідносин за вказаним вище Договором.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов, заявлений в інтереах позивача-2, задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Стиль" (ідентифікаційний код - 30329527, адреса - 73035, місто Херсон, Кіндійське шосе, 36):

а) на користь Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (ідентифікаційний код - 31653320, адреса - 73000, місто Херсон, Острівське шосе, 1) 5815грн.55коп. основного боргу, 35грн.89коп. з урахуванням 3% річних, 436грн.53коп. пені, 455грн.59коп. штрафу;

б) в доход державного бюджету України (код отримувача - 37959779 УДКСУ у місті Херсоні, банк ГУДКСУ у Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31215206783002, судовий збір, код 03500045) 1720грн.50коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні позову, заявленого в інтересах позивача-1, відмовити.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено "02" липня 2013 р.

Суддя Ю.В. Гридасов