Постанова

від 10.09.2008 по справі 2а-2639/08

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   ЛЬВІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                                                                      Справа

2а-2639/08

      П О С Т А Н О В А

    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

              10 вересня 2008 року                                                                                      

м. Львів

              Львівський окружний  адміністративний суд

в складі: головуючої - судді  Хоми О.П.,

                при секретарі Керницькій І.В.,

з участю

представника позивача ОСОБА_1,

                перекладачаОСОБА_2

                відповідача

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому

судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мостиського прикордонного

загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України

до громадянина ОСОБА_3про примусове видворення з України,

в с т а н о в и в :

Мостиський прикордонний загін Західного регіонального

управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з

вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що громадянин  В'єтнаму ОСОБА_3 31.08.2008 року близько

11.00 год. у групі осіб з 11 громадянами В'єтнаму вчинив спробу незаконного

перетину державного кордону з України в Республіку Польща поза пунктом пропуску

через державний кордон. Наміру до кінця не довів, був затриманий прикордонним

нарядом від відділу прикордонної служби «Мігово» Мостиського прикордонного

загону на відстані близько 300 м. від лінії державного кордону на напрямку 449

прикордонного знаку, що на території Старосамбірського району Львівської

області, під час руху в напрямку кордону. 03.09.2008 року вказаного громадянина

було передано у пункт тимчасового тримання Львівського прикордонного загону для

утримання на термін до 10 діб з метою встановлення особи та припинення

правопорушення. Вважає, що ОСОБА_3порушує законодавство України з прикордонних

питань і підлягає примусовому видворенню з України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов

підтримав, уточнив його вимогою про продовження терміну утримання громадянина

В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, на період необхідний для видворення за межі

території України в примусовому порядку на термін до шести місяців з дня

затримання та помістити до пункту тимчасового

перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в

Україні, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі,

посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач проти позову не заперечив, про що подав

письмову заяву.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані

докази та матеріали справи, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних

вимог виходячи з наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України,

іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за

адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення

іноземця чи особи без громадянства.

Судом встановлено, що громадянин В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, 31.08.2008 року близько 11.00 год. у групі осіб з 11

громадянами В'єтнаму вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з

України в Республіку Польща поза пунктом пропуску через державний кордон. Наміру

до кінця не довів, був затриманий прикордонним нарядом від відділу прикордонної

служби «Мігово» Мостиського прикордонного загону на відстані близько 300 м. від

лінії державного кордону на напрямку 449 прикордонного знаку, що на території

Старосамбірського району Львівської області, під час руху в напрямку кордону.

03.09.2008 року вказаного громадянина було передано у пункт тимчасового

тримання Львівського прикордонного загону для утримання на термін до 10 діб з

метою встановлення особи та припинення правопорушення.

Судом встановлено, що у відповідача не має

документів, котрі посвідчують його особу, у нього відсутні кошти для виїзду з

території України, працевлаштуватись па території України не має змоги, родичів

на території Україні не має, до міграційної служби з заявою про набуття

статусу біженця не звертався.

 Представлені позивачем документи та пояснення

відповідача. Як письмові, так і в судовому засіданні, свідчать про те, що реалізуючи свої права та свободи,

відповідач міг встановленим порядком іммігрувати в Україну або іншу

Європейську країну на постійне місце проживання, не завдавши шкоди національним

інтересам України. Проте, знаючи про можливість легально в'їхати до

Європейських країн, відповідач вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб,

використовуючи при цьому міжнародні злочинні угруповання.

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про правовий

статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства,

затримані за незаконне перебування на території України, розміщуються в пунктах

тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно

перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період,

необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку,

але не більше ніж шість місяців.

Аналогічна норма міститься в п.

3.1.1, 3.І.3 Положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без

громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого наказом МВС

України 16.10.2007 року № 390.

Встановлені судом обставини, а саме: відсутність у громадянина ОСОБА_3близьких

родичів, власного житла, постійного джерела існування та законних представників

на території України, незаконне перетинання ним державного кордону з метою

подальшого транзитного пересування без належним чином оформлених проїзних

документів по території України з метою 

виїзду до Республіки Польща, свідчать про те, що ним порушені вимоги ст.

25, ст. 28 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без і громадянства»,

тому згідно вимог ч.2, ч.5 ст.32 Закону України «Про правовий статус іноземців

та осіб без громадянства» він підлягає примусовому видворенню за межі  України.

Крім того, відповідач визнає факт

незаконного  перетинання кордону держави

України без відповідного дозволу та порушення норм чинного законодавства

України.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про правовий

статус іноземців та осіб без громадянства» затримання і примусове видворення з

України іноземця може бути здійснене 

органом охорони державного кордону тільки на підставі постанови

адміністративного суду, яка приймається судом, якщо є обґрунтовані

підстави  вважати,  що  він  буде ухилятися від виїзду.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд

прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які відповідають

дійсним обставинам та матеріалам справи, а позов таким, що підлягає

задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких

позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична

особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

            Керуючись ст. 32 Закону України

«Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Постановою Кабінету

Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 р. «Про правила в'їзду іноземців та

осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду

через її територію», Постановою Кабінету Міністрів України № 1110 від

17.07.2003 року «Про затвердження Типового положення

про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно

перебувають в Україні», ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143,  158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

              Позов задовольнити.

              Примусово видворити громадянина

В'єтнаму ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України.

Продовжити термін утримання на період необхідний для видворення за межі

території України в примусовому порядку, але не більше шести місяців з дня

затримання, з 31 серпня 2008 року по 28 лютого 2009 року. Помістити громадянина

ОСОБА_3до пункту тимчасового перебування іноземців та

осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

              Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного

адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом

подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне

оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або

в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

              Постанова набирає законної сили в строк та в

порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

              Суддя                                            

Хома О.П.

              Повний текст постанови виготовлений 11 вересня 2008 року.