Постанова

від 19.06.2013 по справі 809/1826/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа № 809/1826/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

до приватного підприємства «Приватне підприємство рекламно-комерційне агентство «Почин»

про стягнення податкового боргу в сумі 8840,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

06.06.2013 року державна податкова інспекції у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до приватного підприємства «Приватне підприємство рекламно-комерційне агентство «Почин» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 8840,00 грн.

Ухвалою суду від 19.06.2013 року в порядку статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, замінено позивача в даній справі на його правонаступника - ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог Податкового кодексу України, заборгував до бюджету сплату грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства на загальну суму 8840,00 грн.

Представник позивача на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Направлена на адресу відповідача поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою «підприємство відсутнє». Відповідно до частини 11 статті 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Тому, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що приватне підприємство «Приватне підприємство рекламно-комерційне агентство «Почин» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31262925) 14.03.2001 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради за адресою: вул. Галицька, буд. 130, кв. 94, м. Івано-Франківськ, 76018, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців наданим головним управління статистики в Івано-Франківській області від 15.04.2013 року за №04/2-03/1-174/1119 та витягом з ЄДР від 19.06.2013 року (а.с. 7, 42-43).

Податковим органом проведені перевірки податкової звітності відповідача, за результатами яких складені акти від 16.03.2012 року за №484/15-1/31262925, від 11.03.2013 року за №1724/15-1/31262925, від 13.05.2011 року №2999/15-1/31262925 та від 21.09.2011 року за №7689/15-1/31262925 (а.с. 15-16, 19, 21).

На підставі вказаних актів ДПІ у м. Івано-Франківську винесені податкові повідомлення-рішення від 16.03.2012 року за №0005101591, від 13.03.2013 року за №0002201501, від 13.05.2011 року за №0003531501/0 та від 21.09.2011 року за №0014641501, відповідно, котрими на відповідача покладені податкові зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за І, ІІІ квартали, півріччя 2010 року, 2010 рік, І, ІІ, ІІ-ІІІ, ІІ-ІV квартали 2011 року, І, ІІІ квартали, півріччя 2012 року та 2012 рік на суми: 2040,00 грн., 4080,00 грн., 680,00 грн. та 2040,00 грн., відповідно (а.с. 12, 18, 20, 23).

Вказані податкові повідомлення рішення були направлені відповідачу, однак повернулися з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 11, 17, 22, 25).

Крім того, у попередні податкові звітні періоди за відповідачем був облікований борг, тому ДПІ у м. Івано-Франківську на виконання вимог податкового законодавства направила відповідачу першу та другу податкові вимоги форми «Ю1» від 29.09.2004 року за №1/2081 та форми «Ю2» від 04.11.2004 року за №2/2363 на суму 220,00 грн. Вказані вимоги отримані відповідачем, однак виконані ним не були (а.с. 13, 14).

Податковий борг відповідача перед бюджетом на загальну суму 8840,00 грн. підтверджується дослідженими судом обліковою карткою платника податку, довідками ДПІ у м. Івано-Франківську від 22.05.2013 року, 10.06.2013 року (а.с. 8-10, 6, 41).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III (надалі - Закон №2181-III), що діяв на момент спірних правовідносин, які мали місце до 31.12.2010 року, установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг - податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно з підпунктом 5.2.2 пункту 5 статті 5 Закону №2181, при апеляційному узгодженні моментом узгодження податкового зобов'язання є день отримання платником податків повідомлення, якщо платник не оскаржив рішення податкового органу протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4. статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

У відповідності до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих протягом зайняття такої посади, штраф застосовується у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-III у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац 2 підпункту 6.2.2).

З 01.01.2011 року Податковий кодекс України, введений в дію Законом від 02.12.2010 року за 2755-VI, із змінами та доповненнями (надалі - Кодекс), регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно підпункту 54.3 статті 54 Кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 120.1 статті 120 кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача з податку на прибуток підприємства в сумі 8840,00 грн., які ним не сплачені, являються його податковим боргом.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати податку на прибуток підприємства станом на момент розгляду справи судом, становить 8840,00 грн .

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані та правомірні, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 122, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь бюджету з приватного підприємства «Приватне підприємство рекламно-комерційне агентство «Почин» (ідентифікаційний код 31262925) податковий борг в сумі 8840 (вісім тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова складена в повному обсязі о 09:35 год. 19.06.2013 року.