Рішення

від 02.07.2013 по справі 905/3652/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.2013р. Справа № 905/3652/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого

верстатобудування», ЄДРПОУ 00222999, м.Краматорськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма

Атторней», ЄДРПОУ 31875018, м.Артемівськ

про стягнення 11547 грн. 44 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Сініцина А.О.-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма Атторней», м.Артемівськ, про стягнення заборгованості в сумі 11547 грн. 44 коп., у тому числі заборгованість в сумі 11000 грн. 00 коп., штраф в сумі 391 грн. 03 коп., три проценти річних в сумі 156 грн. 41 коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на здійснення аудиту фінансової звітності від 07.11.2011р. №22, акт приймання-передачі виконаних робіт від 23.04.2012р., рахунок №22 від 23.04.2012р., платіжні доручення №6880 від 29.12.2011р., №8850 від 25.04.2012р., №10112 від 09.07.2012р., вимогу №14/1606 від 22.11.2012р., розрахунок суми позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив. На адресу суду надійшли поштові повернення з позначкою „зі спливом терміну зберігання".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.06.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма Атторней» зареєстроване за адресою: 84500 м.Артемівськ, вул.Чайковського, буд.24, кв.26, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.42, 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Виходячи зі змісту позовної заяви, 07.11.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма Атторней», м.Артемівськ (виконавцем) було укладено договір №22 на здійснення аудиту фінансової звітності, відповідно до умов якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (відповідач) приймає на себе зобов`язання в період з 07.11.2011р. - 30.03.2012р. здійснити аудит фінансової звітності замовника за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

Згідно вказаного договору сторонами було узгоджено, що вартість робіт дорівнює 22000 грн. 00 коп. без ПДВ.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, ним відповідно до платіжних доручень №6880 від 29.12.2011р., №8850 від 25.04.2012р. було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 22000 грн. 00 коп.

Згідно з наданим до матеріалів справи актом приймання-передачі виконаних робіт від 23.04.2012р. за договором на здійснення аудиту фінансової звітності №22 від 07.11.2011р. зобов`язання за цим договором виконані у повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають. Акт скріплений печатками та підписаний обома сторонами без будь-яких зауважень.

09.07.2012р. Публічним акціонерним товариством «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ платіжним дорученням №10112, на підставі рахунку №22 від 23.04.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма Атторней», м.Артемівськ було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 11000 грн. 00 коп.

Як вказує позивач, він звернувся до відповідача з вимогою №14/1606 від 22.11.2012р. щодо повернення помилково перерахованих відповідачу коштів згідно платіжного доручення №10112 від 09.07.2012р.

Проте, відповідачем вказана вимога позивача залишена без задоволення.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення безпідставно набутих відповідачем коштів в сумі 11000 грн. 00 коп.

Крім цього, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 391 грн. 03 коп. та трьох процентів річних в сумі 156 грн. 41 коп.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги частково правомірними, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

07.11.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма Атторней», м.Артемівськ (виконавець) був підписаний договір на здійснення аудиту фінансової звітності №22, згідно з умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання здійснити аудит фінансової звітності замовника за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. згідно вимог Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики й чинного законодавства. Початок робіт - 07.11.2011р., закінчення - 30.03.2012р.

Відповідно до п.3.2 договору №22 від 07.11.2011р. результат робіт за цим договором приймається замовником у формі висновку аудиторської фірми (у друкованому вигляді) згідно МСА 700 «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення», 701 «Модифікація висновку незаленого аудитора», 720 «Інша інформація в документах, що містять перевірені фінансові звіти». По закінченню терміну дії договору (або раніше) виконавець надає замовнику офіційний текст висновку у двох примірниках, скріплених печаткою виконавця (п.3.3 договору №22 від 07.11.2011р.).

Розділом 2 «Вартість робіт та порядок розрахунків» договору №22 від 07.11.2011р. встановлено, що за виконання робіт за цим договором замовник сплачує виконавцю винагороду у розмірі 22000 грн. 00 коп. без ПДВ. Замовник авансує виконавця у розмірі 100% вартості робіт за цим договором на протязі 3-х днів з дати підписання договору (п.2.3 договору №22 від 07.11.2011р.).

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, відповідно до наданого до матеріалів справи акту приймання-передачі виконаних робіт від 23.04.2012р. за договором на здійснення аудиту фінансової звітності №22 від 07.11.2011р., Товариством з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма Атторней», м.Артемівськ (виконавцем) на виконання умов договору було передано, а Публічним акціонерним товариством «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ (замовником) прийнято два екземпляри висновку.

Відповідно до наданих до матеріалів справи платіжних доручень №6880 від 29.12.2011р., №8850 від 25.04.2012р., позивачем проведено оплату за договором №22 від 07.11.2011р. в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи складання сторонами 23.04.2012р. акту приймання-передачі виконаних робіт за договором на здійснення аудиту фінансової звітності №22 від 07.11.2011р. без будь-яких зауважень, а також здійснення позивачем оплат за вказаним договором в повній сумі, суд дійшов висновку, що зобов`язання сторін за договором №22 від 07.11.2011р. припинились.

09.07.2012р. згідно платіжного доручення №10112 від 09.07.2012р позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 11000 грн. 00 коп.

В графі «Призначення платежу» вказаного платіжного документу підставою для проведення платежу визначено: «Часткова оплата за аудит згідно рахунку 22 від 23.04.2012р. за договором 22 від 07.11.2011р.».

Проте, враховуючи припинення зобов'язань між сторонами за договором №22 від 07.11.2011р. внаслідок їх виконання, відсутні й підстави для знаходження грошових коштів позивача в сумі 11000,00 грн. у відповідача.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно із ст.400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна.

За приписом ст.190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майном згідно із ст.139 Господарського кодексу України визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

При цьому, коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

22.11.2012р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №14/1606 від 22.11.2012р. щодо повернення перерахованих коштів згідно платіжного доручення №10112 від 09.07.2012р. Направлення вказаної вимоги відповідачу підтверджується копією фіскального чеку №2886 від 22.11.2012р.

Проте, відповідачем вказана вимога залишена без задоволення.

За таких обставин, враховуючи відсутність підстав для знаходження у відповідача грошових коштів позивача в сумі 11000,00 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 11000,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 156 грн. 41 коп. за період з 29.11.2012р. по 20.05.2013р.

Виходячи з того, що розрахунок суми трьох процентів річних є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, враховуючи, що відповідач заперечень проти вказаних позовних вимог не надав, позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Крім суми боргу та трьох процентів річних, позивачем на підставі ст.611 Цивільного кодексу України, ст.ст.230, 232 Господарського кодексу України також нараховано до стягнення з відповідача штрафні санкції за час користування чужими коштами в розмірі 391,03 грн. за період з 29.11.2012р. по 20.05.2013р.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З урахуванням викладеного, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Таким чином, саме позивач повинен довести та обґрунтувати, відповідними нормами, правомірність нарахованих ним штрафних санкцій.

За приписом ст.54 Господарського процесуального кодексу України зміст позовних вимог викладається у позовній заяві.

Як встановлено судом, позивачем у позові заявлені вимоги про стягнення штрафних санкцій, передбачених ст.611 Цивільного кодексу України, ст.ст.230, 232 Господарського кодексу України.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.

Згідно ч.ч.1 і 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як встановлено, доказів наявності узгоджень сторонами можливості нарахування штрафних санкцій позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Одночасно, стаття 230 Господарського кодексу України не встановлює певного обов'язкового для сторін розміру штрафу, а лише передбачає, що штрафні санкції мають визначатися у відсотках, розмір яких визначається, проте, не дорівнює, обліковій ставці НБУ.

За таких обставин, враховуючи відсутність узгодження сторонами можливості нарахування штрафних санкцій за час користування чужими коштами, не визначення позивачем акту цивільного законодавства, яким передбачено конкретний розмір санкцій за вчинення зазначеного правопорушення, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій в сумі 391,03 грн. підлягають залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма Атторней», м.Артемівськ про стягнення заборгованості в сумі 11547 грн. 44 коп., у тому числі заборгованість в сумі 11000 грн. 00 коп., штраф в сумі 391 грн. 03 коп. та три проценти річних в сумі 156 грн. 41 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма Атторней» (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул.Чайковського, 24/26, ЄДРПОУ 31875018, р/р 26005980106361 у Донбаській філії ПАТ «Кредитпромбанк», м.Донецьк, МФО 335593) на користь Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» (84205, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 6, ЄДРПОУ 00222999, р/р 2600110995 в ПАТ «Мегабанк», МФО 351629) грошові кошти в сумі 11000 грн. 00 коп. та три проценти річних в сумі 156 грн. 41 коп., судовий збір в сумі 1662 грн. 18 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування», м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма Атторней», м.Артемівськ відмовити.

В судовому засіданні 02.07.2013р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина