Рішення

від 18.06.2013 по справі 910/8068/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8068/13 18.06.13 За позовом Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіс»;

про стягнення 70 480,34 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Кушнір В. М., представник, довіреність №б/н від 14.06.2013 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 р. порушено провадження у справі №910/8068/13, розгляд справи призначено на 21.05.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2013 року відкладено розгляд справи на 04.06.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року відкладено розгляд справи на 18.06.2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 70 480,34 грн. заборгованості по сплаті орендних платежів, а також 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 105 731,33 грн.

В постанові пленуму Вищого господарського суду Україна №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується поверненими поштовими відправленнями господарського суду, які направлялися на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ та у позовній заяві, а також клопотанням відповідача від 04.06.2013 року про відкладення розгляду справи.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги по суті не заперечив, повноважних представників в судове засідання не направив.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Комунальним підприємством Дніпровського району міста Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Равіс» (орендар) 01.11.2007 року було укладено договір №41/1 оренди нерухомого майна, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення №129 від 26.06.2007 року Дніпровської районної у місті Києві ради, та виданого у встановленому порядку розпорядження №1078 від 28.09.2007 року Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, Русанівська набережна, 8.

У квітні 2012 року внаслідок реорганізації в комунальній сфері міста Києва, на підставі рішення Київської міської ради від 01.12.2011 року за №758/6994, діяльність ФРЦ була припинена шляхом ліквідації підприємства. Цим же законодавчим актом утворювалося Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва». Розпорядженнями Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №236 від 30.05.2012 року і №340 від 06.08.2012 року призначено позивача правонаступником прав та обов'язків Комунального підприємства Дніпровського району міста Києва «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» за договорами оренди нерухомого майна.

Відповідно до п. 2.1. договору, об'єктом оренди є нежиле приміщення (будівля, споруда) загальною площею 502,50 кв. м., в т. ч. підвальне приміщення 502,50 кв. м.

Згідно з п. 3.1. договору, орендна плата за користування об'єктом оренди визначається на підставі Методики розрахунку і використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради №42 від 27 жовтня 2006 року.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата згідно цього договору сплачується згідно розрахунку викладеного в додатку №2, що є невід'ємною частиною цього договору.

У п. 3.3. договору зазначено, що податок на додану вартість орендар сплачує в розмірі та порядку, встановленому чинним законодавством України.

Орендна плата з урахуванням індексу інфляції та ПДВ щомісячно сплачується орендарем, незалежно від наслідків його господарської діяльності, не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок КП «ФРЦ «Дніпрвоський». Платіжна вимога повинна бути виставлена орендодавцем за три банківські дні до моменту оплати. Орендар отримує платіжні вимоги орендодавця під розписку (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 3.8. договору, орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату у разі порушення орендарем строку внесення орендної плати, він сплачує пеню, на розрахунковий рахунок КП «ФРЦ «Дніпровський», в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п. 7.1. договору, він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01 жовтня 2007 року до 01 жовтня 2010 року.

Додатковим договором від 27.10.2011 року до договору оренди продовжено термін дії договору до 31 березня 2012 року включно.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

На підтвердження виконання свого зобов'язання за договором позивач надав суду акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, Русанівська набережна, 8 від 01.11.2007 року, який підтверджує факт передачі орендодавцем орендареві орендованого майна.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Матеріали справи не містять доказів повернення об'єкта оренди позивачеві.

Згідно з п. 3.1. договору, орендна плата за користування об'єктом оренди визначається на підставі Методики розрахунку і використання орендної плати, затвердженої рішенням Дніпровської районної у місті Києві ради №42 від 27 жовтня 2006 року.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата згідно цього договору сплачується згідно розрахунку викладеного в додатку №2, що є невід'ємною частиною цього договору.

У п. 3.3. договору зазначено, що податок на додану вартість орендар сплачує в розмірі та порядку, встановленому чинним законодавством України.

Орендна плата з урахуванням індексу інфляції та ПДВ щомісячно сплачується орендарем, незалежно від наслідків його господарської діяльності, не пізніше 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок КП «ФРЦ «Дніпрвоський». Платіжна вимога повинна бути виставлена орендодавцем за три банківські дні до моменту оплати. Орендар отримує платіжні вимоги орендодавця під розписку (п. 3.4. договору).

Матеріали справи містять наступні рахунки-фактури:

- №48 від 10.12.2012 року на суму 17 571,52 грн.;

- №226 від 08.01.2013 року на суму 17 614,69 грн.;

- №262 від 11.02.2013 року на суму 17 647,07 грн.;

- №47 від 11.03.2013 року на суму 17 625,48 грн.;

- №47 від 09.04.2013 року на суму 17 625,48 грн.;

- №432 від 08.05.2013 року на суму 17 625,48 грн.

Вказані рахунки містять розмір орендної плати із врахування коригування розміру орендної плати на індекс інфляції.

Отже, за вказаний період відповідач повинен був сплатити 105 709,72 грн. Як видно із розрахунку позивача, за вказаний період позивач сплатив лише 17 593,11 грн., тому заборгованість відповідача станом на день звернення позивача до господарського суду з позовною завою становить 88 116,61 грн.

Позивач надав суду лише рахунки за період з грудня 2012 року по травень 2013 року включно, однак у розрахунку зазначив про стягнення з відповідача заборгованості згідно рахунку №372 від 20.11.2012 року, який не додано до матеріалів справи, а тому сума у розмірі 17 614,72 грн. не вважається судом підтвердженою як заборгованість і в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник позивача також надав суду лист відповідача вих. №25 від 21.05.2013 року, у якому зазначалося, що відповідач зобов'язується сплатити заборгованість за оренду приміщення до 31.12.2013 року, тобто, фактично у цьому листі не заперечується наявність боргу перед позивачем.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва» такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так як позивач недоплатив судовий збір при подачі заяви про збільшення розміру позовних вимог, часткова сума коштів підлягає стягненню з позивача у дохід державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіс» (інд. 02222, м. Київ, проспект Маяковського, 26, код ЄДРПОУ 21561949) на користь Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва» (інд. 02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, код ЄДРПОУ 38133008) 88 116 (вісімдесят вісім тисяч сто шістнадцять тисяч) грн. 61 коп. заборгованості, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіс» (інд. 02222, м. Київ, проспект Маяковського, 26, код ЄДРПОУ 21561949) в дохід Державного бюджету України 41 (сорок одна) грн. 84 коп. судового збору. Видати наказ.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району міста Києва» (інд. 02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-г, код ЄДРПОУ 38133008) в дохід Державного бюджету України 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 29 коп. судового збору. Видати наказ.

5. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 25.06.2013 р.