Рішення

від 25.06.2013 по справі 910/9693/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9693/13 25.06.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне мале науково-виробниче

підприємство «ТРІАДА-В»

До Фізичної особи підприємця Коротченко Віталій Миколайович

про стягнення 56 689, 83 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача - Кормушина О.І. - представник за довіреністю від 22.05.2013

від відповідача - не з'явився

В судовому засіданні 25.06.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 56 689,83 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду містаКиєвавід 24.05.2013 було порушено провадження у справі №910/9693/13, розгляд справи було призначено на 11.06.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013, розгляд справи №910/9693/13було відкладено до 18.06.2013.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 справу №910/9693/13 було передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу №910/9693/13до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.06.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 25.06.2013, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу №910/9693/13 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу №910/9693/13 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.06.2013.

В судовому засіданні 25.06.2013 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що внаслідок несанкціонованого доступу невідомих осіб до поточного рахунку позивача в ПАТ «ФІНБАНК», через електронну систему «банк-клієнт» були переказані на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 56 200, 00 грн., які відповідач безпідставно отримав та не повернув позивачу. Нормативно позивач посилався на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України. Крім того, позивач у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 138, 58 грн. а також інфляційні збитки в сумі 351, 25 грн.

Відповідач своїх представників у судове засідання 25.06.2013 - не направив, вимоги ухвал суду, щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не надав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження зазначеного у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши оригінали документів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що внаслідок несанкціонованого доступу невідомих осіб до поточного рахунку позивача, №260053014611 в ПАТ «ФІНБАНК», через електронну систему «банк-клієнт» були переказані на рахунок відповідача,№26004086401 в ПАТ КБ «ЦЕНТР», грошові кошти в розмірі 56 200, 00 грн., які відповідач безпідставно отримав та не повернув позивачу.

Відповідно до платіжного доручення №137 від 24.04.2013, ТОВ «КМНВП «ТРІАДА-В» перерахувало на рахунок ФОП Коротченко В.М. грошові кошти у сумі 56 200, 00 грн. як оплата за водонагрівачі згідно договору поставки №3 від 19.04.2013.

Згідно з випискою за період з 23.04.2013 по 24.04.2013 про рух коштів по рахунку позивача, наданою ПАТ «ФІНБАНК», яка подана до суду позивачем, 24.04.2013 з розрахункового рахунка позивача №260053014611 в ПАТ «ФІНБАНК», на розрахунковий рахунок відповідача №26004086401 в ПАТ КБ «ЦЕНТР», було перераховано грошові кошти в розмірі 56 200, 00 грн. (документ - платіжне доручення №137) як оплата за водонагрівачі згідно договору поставки №3 від 19.04.2013.

Проте, як зазначає позивач у позові, у відповідача станом на 19.04.2013 були відсутні будь-які договірні або зобов'язальні відносини з позивачем.

Відповідно до листа №1.03 від 24.04.2013, позивач звернувся до ПАТ «ФІНБАНК» з повідомленням про випадок несанкціонованого доступу до розрахункового рахунку через систему «банк-кліент» та просив заблокувати роботу в системі «банк-кліент». Направлення листа підтверджується товарно-транспортною накладною «Нова Пошта» №59000011973464 від 03.05.2013.

Згідно з листом №1.04 від 24.04.2013, позивач звернувся до ПАТ «ФІНБАНК» з проханням заблокувати рахунок відповідача, №26004086401 ФОП Коротченко В.М.

Відповідно до листа №1.06 від 25.04.2013, позивач повторно звернувся до ПАТ «ФІНБАНК» з проханням звернутися до НБУ та ПАТ КБ «ЦЕНТР» щодо повернення коштів з рахунку ФОП Коротченко В.М. на рахунок ТОВ «КМНВП «ТРІАДА-В» а також вжити всіх необхідних дій та визнати переказ недійсним. Отримання даного листа підтверджується відміткою ПАТ «ФІНБАНК» №9000/1284 від 25.04.2013.

Відповідно до листа №01.08 від 24.04.2013, позивач звернувся до відповідача з прохання на протязі трьох банківських днів з моменту отримання листа, повернути грошові кошти в розмірі 56 200, 00 грн., які були перераховані через систему «банк-кліент», внаслідок несанкціонованого доступу до розрахункового рахунку позивача. Направлення вищевказаного листа підтверджується описом вкладення у цінний лист від 23.05.2013 та квитанцією «Укрпошти» №2732 від 23.05.2013.

Згідно з довідкою №9003/11-271 від 11.06.2013 про рух коштів по рахунку за період 24.04.2013 по 11.06.2013, ПАТ «ФІНБАНК» повідомляє, що з рахунку ТОВ «ТРІАДА-В» №260053014611, 24.04.2013 було перераховано 56 200, 00 грн. на користь ФОП Коротченко В.М. та повідомляє, що надходжень від ФОП Коротченко В.М. на рахунок ТОВ «ТРІАДА-В» за вказаний період часу не було.

Як зазначав позивач у позові, відповідач відповіді на лист №01.08 від 24.04.2013 - не надав, кошти у сумі 56 200, 00 грн. - не повернув, вказані кошти отримані відповідачем без будь-яких правових підстав, у зв'язку з чим позивач і звернувся до суду з відповідним позовом.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995р. № 227 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» підприємства, незалежно від форми власності, мають повертати в 5-денний термін помилково зараховані кошти.

Згідно з п.2.35 Постанови Національного банку України № 22 від 21.01.2004р. «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк, повернення їх здійснюється у судовому порядку.

Згідно з статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що через електронну систему «банк-клієнт» з розрахункового рахунка позивача були переказані на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 56 200,00 грн., що підтверджується випискою за період з 23.04.2013 по 24.04.2013 про рух коштів по рахунку позивача, а також платіжним дорученням №137 від 24.04.2013, з призначенням платежу «оплата за водонагрівачі згідно договору поставки №3 від 19.04.2013».

Однак, будь-яких договірних відносин між позивачем та відповідачем станом на 19.04.2013 - не існувало, доказів протилежного станом на момент вирішення спору - суду надано не було.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання ним зобов'язання щодо повернення безпідставно отриманих коштів - не надав.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що оскільки відповідачу було перераховано грошові кошти в сумі 56 200, 00 грн. без достатньої правової підстави, грошові кошти у сумі 56 200, 00 грн. відповідачем не повернені, а тому з урахуванням приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України, вимога позивача про стягнення з відповідача суми у розмірі 56 200, 00 грн. - є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 138, 58 грн. а також інфляційні збитки в сумі 351, 25 грн.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частиною. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України визначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем 24.04.2013 було безпідставно отримано грошові кошти в розмірі 56 200, 00 грн. Проте, свій обов'язок, щодо повернення безпідставно перерахованих коштів, в 5-денний термін, встановлений п. 6 Указом Президента України від 16.03.1995р. № 227 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» - не повернув. Оскільки, відповідач отримав кошти 24.04.2013, на протязі п'яти днів безпідставно перераховані кошти не повернув, перебіг строку для нарахування 3% річних та інфляційних збитків починається з 30.04.2013 а закінчується 23.05.2013, як самостійно визначена кінцева дата позивачем.

Судом було перевірено наданий Позивачем розрахунок пені, та встановлено, що при нарахуванні такої позивачем було допущено помилку у визначені періодів, у зв'язку з чим судом проведено власний розрахунок 3% річних в період з 30.04.2013 по 23.05.2013, який має наступний вигляд:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 56200.00 30.04.2013 - 23.05.2013 24 3 % 110.86 Отже, згідно розрахунку суду, загальна сума 3% річних складає 110, 86 грн., враховуючи, що позивачем у позовній заяві до стягнення заявлена сума 3% річних у розмірі 138, 58 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 110, 86 грн. за період з 30.04.2013 по 23.05.2013.

Також судом було проведено перевірку розрахунку інфляційних збитків та встановлено, що при нарахуванні таких було допущено помилку в методиці розрахунку та у визначені періодів, у зв'язку з чим суд провів власний розрахунок інфляційних збитків в період з 30.04.2013 по 23.05.2013, який має наступний вигляд:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 30.04.2013 - 23.05.2013 56200.00 1.001 56.20 Отже, згідно розрахунку суду, загальна сума інфляційних збитків складає 56, 20 грн., враховуючи, що позивачем у позовній заяві заявлена до стягнення сума інфляційних збитків у розмірі 351, 25 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних збитків підлягають частковому задоволенню в розмірі 56, 20 грн. за період з 30.04.2013 по 23.05.2013.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання щодо повернення безпідставно отриманих коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків у відповідності статей 549 та 625 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України - є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, однак частково, а саме: 3% річних - 110, 86 грн. та інфляційні збитки - 56,20 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, однак частково, а саме: основний борг - 56 200, 00 грн., 3% річних - 110, 56 грн. та інфляційні збитки - 56,20 грн.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Коротченко Віталія Миколайовича (код 2757313792, індекс 02105, м. Київ, проспект Миру, буд. 5, кв. 9; р/р № 26004086401 в ПАТ КБ «Центр», МФО 380742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колективне мале науково-виробниче підприємство «ТРІАДА-В» (ЄДРПОУ 19201540, індекс 65000, Одеська обл., м. Одеса, вул. Кінна, буд. 12; р/р 260053014611 в ПАТ «Фінбанк», МФО 328685) безпідставно перераховані кошти - 56 200 (п'ятдесят шість тисяч двісті) грн. 00 коп., 3% річних - 110 (сто десять) грн. 56 коп., інфляційні збитки - 56 (п'ятдесят шість) грн. 20 коп. а також судовий збір - 1 710 (одна тисяча сімсот десять) грн. 70коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення - 01.07.2013