Рішення

від 10.06.2013 по справі 922/1741/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2013 р.Справа № 922/1741/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Спецукрпостачання", м. Дніпропетровськ до ДП "Південна Залізниця" м. Харків простягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Ращупкіна О.Ю., за дов.

відповідача - Суходубова І.В., за дов.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "Спецукрпостачання" про стягнення з ДП "Південна Залізниця" загальної суми заборгованості у розмірі 550 882,56 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

10.06.2013 року позивач звернувся до суду з заявою про зменшення суми позовних вимог, в зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми заборгованості у розмірі 200 000,00 грн., а тому просить суд стягнути з ДП "Південна Залізниця" основний борг в сумі 339 400,00 грн., пеню в сумі 8 201,83 грн., 3% річних в сумі 3280,73 грн.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд приймає заяву позивача про зменшення суми позовних вимог до розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечував, звернувся до суду з клопотанням про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

21 грудня 2012 року між ТОВ „СПЕЦУКРПОСТАЧАННЯ" (постачальник, позивач по справі) та ДП «ПІВДЕННА ЗАЛІЗНИЦЯ» (покупець, відповідач по справі) було укладено договір поставки № П/НХ-122088/НЮ.

Згідно умов договору постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця певну продукцію, відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п.3.4. договору загальна ціна договору становить 539 400,00 грн. з ПДВ.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору, видаткової накладної № 118 від 25.12.2012 року, акту приймання-передачі від 25.12.2012 року, рахунку-фактури № 118 від 25.12.2012р., обумовлений сторонами товар був поставлений постачальником на загальну суму 539 400,00 грн. з ПДВ та отриманий представником покупця згідно довіреності № 747 від 24.12.2012 року.

Відповідно до п. 4.2. договору покупець оплачує постачальнику кожну прийняту партію товару не пізніше 30 банківських днів з дати поставки товару покупцю, при умові своєчасного надання постачальником рахунку-фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар.

Так, відповідачем були отримані всі необхідні документи, передбачені п. 4.2. договору, для здійснення оплати за отриманий товар, однак відповідач свої зобов'язання за умовами договору не виконав, грошові кошти за отриманий товар не перерахував, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 539 400,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією №44 від 11.02.2013 р. та листом № 73 від 15.03.2013 р. з вимогами погасити заборгованість у сумі 539 400,00грн. за договором поставки П/НХ-122088/НЮ від 21.12.2012 року, але останній залишив їх без розгляду та задоволення.

В процесі розгляду справи відповідач частково сплатив суму заборгованості у розмірі 200 000,00 грн., в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з заявою про зменшення суми позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду.

Так, на момент винесення рішення по справі, борг відповідача перед позивачем за договором поставки № П/НХ-122088/НЮ від 21.12.2012 року складає 339400,00 грн.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 339 400,00 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати постачальник має право вимагати від покупця пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченої вартості Товару.

Так, позивачем за несвоєчасну оплату поставленого товару була нарахована пеня в сумі 8 201,83 грн.

10.06.2013 року відповідач звернувся до суду з клопотанням про зменшення суми нарахованих штрафних санкцій, посилаючись на скрутне матеріальне становище підприємства.

Відповідно до п.3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи, що відповідачем не надано жодних обґрунтованих доказів, що свідчать про наявність виняткових обставин необхідних для зменшення розміру нарахованої пені, а тому у суду відсутні правові підстави для задоволення вказаного клопотання.

За таких обставин, враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 8 201,83 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 3280,73 грн. 3% річних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Південна Залізниця» (61052, м.Харків, вул. Червоноармійська, б. 7, код за ЄДРПОУ 01072609) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецукрпостачання" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Мечникова, б. 11, р/р 26003962507762 в ПАТ «ПУМБ», м. Донецька, МФО 334851, код за ЄДРПОУ 37895878) основний борг у сумі - 339 400,00 грн., пеню у сумі 8 201,83 грн., три проценти річних у сумі 3 280,73 грн., судовий збір в сумі 11 017,65 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.06.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №922/1741/13-г