Рішення

від 17.06.2013 по справі 922/1796/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р.Справа № 922/1796/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Т.Б.М.-Україна", м. Київ до ТОВ "Грінта", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 38 922,87 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "Т.Б.М.-Україна" про стягнення з ТОВ "Грінта" загальної суми заборгованості у розмірі 38 922,87 грн.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив. В попередньому судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна" (Постачальник, позивач по справі) та ТОВ "Грінта" (Покупець, відповідач по справі) 12.01.2012 року укладений договір поставки №11/12.

У відповідності до умов п. 1.1. договору Постачальник зобов'язався постачати Покупцеві товари, що входять у складську програму Постачальника.

Згідно з п. 1.2. договору Постачальник зобов'язався поставляти Покупцеві товар відповідно до виставленого рахунку й у встановлені цим договором строки, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати поставлений товар.

Пунктом 1.3. договору визначено, що оплата рахунку Постачальника або отримання Покупцем товару є узгодженням сторонами асортименту, кількості і ціни товару, що підтверджується платіжним документом Покупця або товарною накладною.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за умовами договору виконав в повному обсязі, поставив відповідачеві на загальну суму 29 174,48 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно додатку №1 від 01.06.2012 року до Договору Постачальник надав Покупцю товарний кредит - відстрочку оплати за відвантажений товар на 7 календарних днів. Покупець зобов'язався своєчасно проводити оплату за отриманий товар та виконувати інші умови договору.

Проте, відповідач порушив виконання свого зобов'язання і не сплатив вартість отриманого товару у повній сумі у передбачені договором строки, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 29 174,48 грн.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 29 174,48 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7 додатку №1 до Договору передбачено, що при порушення терміну оплати товару, отриманий з відстрочкою платежу, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

У разі несвоєчасного погашення оплати товару, поставленого з відстрочкою платежу, постачальник має право нарахувати плату, у вигляді відсотків за користування товарним кредитом, в розмірі 0,1% за кожний календарний день від суми заборгованості (згідно ст. 536 ЦК України.).

Враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені та відсотків відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2 152,18 грн. та відсотків в сумі 7049,10 грн. обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 574,11 грн. 3% річних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінта" (61052, м.Харків, вул.Кацарська, буд. 15, р/р 26008052287279 в ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 32674708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Б.М.-Україна" (юридична адреса: 03000, м. Київ. вул. Червонопрапорна, 26, поштова адреса: 07400, м. Бровари Київської область, б-р Незалежності, 23, поточних рахунок 26008697144012 в КРД "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 322904, код ЄДРПОУ 31111213) суму основного боргу у розмірі 29 174,48 грн., пеню в сумі 2 152,18 грн., відсотки в сумі 7 049,10 грн. , 3% річних в сумі 574,11 грн., судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.06.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа № 922/1796/13