Рішення

від 10.06.2013 по справі 922/1822/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2013 р.Справа № 922/1822/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "КНГ", м. Харків до ТОВ "Синтез ЛД", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Єршов Ю.В., за дов., Кручина М.Г., за дов.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "КНГ" про стягнення з ТОВ "Синтез ЛТД" загальної суми заборгованості у розмірі 30 965,52 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, надав витребувані ухвалою суду документи, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

07 травня 2012 року між ТОВ «КНГ» (позивач по справі, постачальник) ТОВ «Синтез ЛД» (відповідач по справі, покупець) було укладено договір поставки № 3.

Відповідно до умов договору (п. 1.1, 5.2) постачальник зобов'язався поставляти та передавати в обумовлені строки у власність покупцю полімерні матеріали: поліпропілен, полістирол, поліетилен, а покупець - прийняти цей товар та сплачувати кожну прийняту партію товару не пізніше 3 календарних днів з моменту поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання та передав у власність відповідача замовлений товар відповідно до умов договору на загальну суму 33 515,54 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000025 від 05.02.2013 р. на суму 11 215,50 грн., № РН-0000027 від 06.02.2013 року на суму 8 300,04 грн., № РН-0000033 від 13.02.2013 року на суму 9900,00 грн. та № РН-0000049 від 28.02.2013 року на суму 4 100,00 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно умов договору, а саме п.п. 5.1., 5.2., розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у вигляді 100% оплати. Покупець сплачує постачальнику кожну прийняту партію товару не пізніше 3 календарних днів з моменту поставки товару.

Проте відповідач виконав взяті на себе зобов'язання за умовами договору несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв*язку з чим виникла заборгованість по договору поставки в сумі 26 690,04 грн., яка до теперішнього часу залишається не сплаченою.

Позивачем неоднарозово на адресу відповідача направлялись вимоги про сплату заборгованості у розмірі 26 690,04 грн. за договором поставки (вимога від 14.03.2013 року та від 01.04.2013 року, копії долучено до матеріалів справи), але останній залишив їх без відповіді та задоволення.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 26 690,04 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до розділу 8 Договору (пункти 8.1, 8.2) покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, крім того, у разі затримки оплати отриманого товару більше двадцяти днів покупець додатково сплачує штраф в розмірі 10 відсотків від суми поставленого товару.

Враховуючи, що сума боргу в частині стягнення пені та штрафу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення суми боргу, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 769,97 грн. та штрафу в сумі 3 351,55 грн., обґрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 153,93 грн. 3% річних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтез ЛД" (код ЄДРПОУ 37998755; адреса: 61004, м. Харків, вул. Примакова, 46; банківські реквізити: р/р 26009382178100 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КНГ» (код ЄДРПОУ 36371092; адреса: 61010, м. Харків, пр-т Гагаріна, 2-А, кв. 33; банківські реквізити: р/р 26009010294224 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) суму заборгованості по договору поставки у розмірі 26 690,04 грн., пеню в сумі 769,97 грн., три проценти річних в сумі 153,96 грн., штраф в сумі 3 351,55 грн., судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.06.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №922/1822/13-г