cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2013 р.Справа № 922/1891/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Кролівець М.О.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Компанія Субос", м. Київ до ТОВ "Еталон-Харків", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:
позивача - Кураєва К.А., за дов.
відповідача - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Розглядається вимога ТОВ "Компанія Субос" про стягнення з ТОВ "Еталон-Харків" заборгованості у розмірі 175 190,73 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, до суду повернулась ухвала про порушення провадження у справі, направлена на адресу відповідача, з відміткою пошти: "організація вибула".
Відповідно до роз'яснень, викладених Вищим господарським судом у інформаційному листі №01-8/482 від 13.08.2008р. до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Крім того, в зазначеному інформаційному листі викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СУБОС» (Продавець, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТАЛОН-ХАРКІВ» (Покупець, відповідач по справі) було укладено дилерську угоду № 3 від «02» січня 2009 року.
Згідно дилерської угоди № 3 від «02» січня 2009 року (надалі - Договір) позивач зобов'язався виготовити і передати воду питну артезіанську ТМ «Еталон» з відповідною супровідною документацією, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити Товар на умовах даного Договору.
Згідно п. 2.2. Договору ціна за одиницю Товару визначається згідно протоколів узгодження договірної ціни, оформлених у вигляді Додатків № 1 від «02» січня 2009 p., № 2 від «02» січня 2009 p., № 3 від «01» березня 2009 p., № 4 від «15» жовтня 2009 р. до дилерської угоди № 3 від «02» січня 2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач виготовив і передав Товар в асортименті, на загальну суму 192 271,90 грн.
Порядок розрахунків за переданий Товар встановлений пп. 2.3.2. Договору, відповідно до якого оплата здійснюється протягом 10 банківських днів з дня переходу права власності на Товар. Передача Товару, Тари та етикеток підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
Однак, відповідач свої зобов'язання за умовами Договору в частині сплати грошових коштів за поставлений Товар, виконав невчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим станом на 25.04.2013 року за ним рахується заборгованість за переданий Товар в сумі 164 271,90 грн.
Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за поставлений Товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.
Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 164 271,90 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.2 Договору передбачено відповідальність відповідача за прострочення розрахунків у розмірі 0,1 % від не перерахованої суми за кожен календарний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Перевіривши нарахування пені за несвоєчасну сплату грошових коштів за поставлений товар у розмірі 1 989,49 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 589,24 грн., в частині стягнення 1 400,25 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми. За таких обставин, позовні вимоги позивача в розмірі 6465,15 грн. 3% річних та 2 464,19 грн. інфляційних обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТАЛОН-ХАРКІВ» (місцезнаходження: 61001, м. Харків, пр-т Гагаріна, буд. 1, п/р 26000060384644 в відділенні №72 ХГРУ «Приватбанку», м. Харків, МФО 351533, код ЄДРПОУ 31942210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СУБОС» (місцезнаходження: 03164, м. Київ, вулиця Генерала Наумова, буд. 23-Б, поштова адреса: 03067, м. Київ, вул. Виборзька, б. 78, п/р 26005000909673 в ПАТ «Універсал Банк», МФО 322001, код ЄДРПОУ 34482654) суму основного боргу у розмірі 164271,90 грн., пеню в сумі 589,24 грн., 6465,15 грн. 3% річних, 2 464,19 грн. інфляційних, судовий збір в сумі 3 431,45 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення пені в сумі 1 400,25 грн. - відмовити.
Повне рішення складено 21.06.2013 р.
Суддя Прохоров С.А.
справа №922/1891/13
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2013 |
Оприлюднено | 04.07.2013 |
Номер документу | 32157874 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Прохоров С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні