Постанова

від 16.11.2006 по справі 28/176а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/176а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

16.11.06 р.                                                                             Справа № 28/176а

16 год. 20 хв.                     Зала судових засідань – кабінет № 213

                                                                               м. Донецьк вул. Артема, 157

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді  Кониченка  О. М.

при секретарі судового засідання Трубачовій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду адміністративну               справу

за позовом: Приватного підприємства “ЄВВА” м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

про скасування рішень ДПІ в Київському районі м. Донецька від 15.02.2006 р. № 1982/10/23-213 та № 1984/10/23-213

за участю представників сторін:

від позивача: Клименко Ю.В. – за довір.

від відповідача: Сігідіна О.В. – за довір.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство “ЄВВА” м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом  до  Державної податкової інспекції у Київському районі  м. Донецька про скасування рішень ДПІ в Київському районі м. Донецька від 15.02.2006 р.  № 1982/10/23-213 та № 1984/10/23-213.

Позивач в обґрунтування  своїх  позовних  вимог посилається на те, що відповідачем перевірка здійснена не законно з наступних підстав.

Відповідно до  ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в України” перевірки щодо дотримання вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” вважаються позаплановими. В супереч вимог даної статті позивачу до початку перевірки не були вручені під розписку направлення на перевірки та копія наказу податкового органу про проведення перевірки. Акт перевірки не відповідає Порядку оформлення результатів перевірок. Також порушений порядок складання акту відмови від підпису. Рішенням про застосування фінансових санкцій згідно ст. 8 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності ” до позивача засновані фінансові санкції у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єкта підприємницької діяльності із зазначеним порушенням, тобто санкція застосовна за 36 місяців. Позивач вважає, що відповідачем не обгрунтовуюється наявність та тривалість такого порушення, як викладено в акті перевірки.

Відповідач явку свого представника у судове засідання забезпечив, проти задоволення  позову заперечує надавши заперечення.

В запереченнях відповідач зазначив, що фінансові санкції за порушення норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” не відноситься до податків і зборів (обов'язкових платежів)  тому норми статті 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” не поширюються на перевірки щодо контролю за проведенням готівкових розрахунків за товари (послуги). Посилався на ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" . Вважає, що умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, визначених статтею 11 -2 Закону № 509, стосуються перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

16.11.2006 р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просить скасувати рішення відповідача  про застосування фінансових санкцій                                                   № 0000302343/0/1982/10/23-213 від 15.02.2006 р. та № 0000302343/0/1984/10/23-213 від 15.02.2006 р.

Приватне підприємство “ЄВВА” м. Донецьк зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності Рішенням Київського райвиконкому м. Донецька, включене до ЄДРПОУ за № 13513630, та перебуває на обліку в ДПІ в Київському районі м. Донецька.

Як вбачається із матеріалів справи  відповідачем у відповідності із  планом перевірок на грудень 2005 року, який затверджений начальником відповідача та на підставі посвідчень на перевірку від 02.12.2005 року № 4500, 4501 виданих відповідачем, відповідачем проведена перевірка господарської одиниці відповідача  “Павільйону”, що розташована за адресою             м. Донецьк, пл. Шахтарська та складений Акт № 05640713/2343.

Актом перевірки встановлені наступні порушення:

-          здійснення підприємницької діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі алкогольними та безалкогольними напоями без придбання відповідного торгового патенту за період з 05.12.2002 р. по 05.12.2005 р. (1) згідно даних (відомостей) які були отримані з книги обліку розрахункових операцій та звітів із фіскальної пам'яті РРО діяльність за адресою: м. Донецьк, Шахтарська площа, павільйон  - здійснюється з 19.05.05 р.; 2) згідно даних, які були отримані при попередній перевірці звітів по використанню РРО, які надавалися до ДПІ у Київському районі, реєстраційних даних попередніх РРО, які належали ПП “ЕВВА” – діяльність за вказаною адресою м. Донецьк, Шахтарська площа, павільйон здійснюється з 1998 р.);

-          проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів, замість назви горілка “Medoff “Дикий мед” у фіскальному касовому чеку вказано “Водка”, замість назви “Шампанське “Крим” та “Шампанське “Raffael” напівсолодке біле вказано “шампанське”;

-          незабезпечення щоденного друкування та незбереження у КОРО фіскальних звітних чеків РРО, не зберігання у КОРО фіскальних звітних чеків РРО  не зберігання у КОРО фіскальних звітних чеків (Z- звітів) від 24.11.2005 р. № 165 та від 23.11.2005 р. № 164;

-          не забезпечення зберігання у господарський одиниці останньої довідки про опломбування РРО.  

Крім того, відповідачем 08.02.2006 року складений Акт відмови від підписання матеріалів перевірки.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій:

- № 0000302343/0/1982/10/23-213 від 15.02.2006 р., яким  до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23040 грн. Відповідно до зазначеного Рішення встановлено порушення п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Зазначена  санкція застосована до позивача за здійснення торгівельної діяльності без придбання відповідного торгового патенту у подвійному розмірі вартості торгового патенту відповідно до абзацу 4 ч. 1 ст. 8 Закону України “Патентування деяких видів підприємницької діяльності”  (320 х 36 х 2 = 23040 грн.).  

- № 0000302343/0/1984/10/23-213 від 15.02.2006 р., яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 425 грн. Відповідно до зазначеного Рішення встановлено порушення п. 9, 11 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Зазначена санкція застосована до позивача за проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів на суму 17 грн., застосовується штраф в розмірі п”ять неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 х 5 = 85 грн.) та не забезпечення друкування та зберігання фіскальних звітних чеків РРО на суму 17 грн., застосовується штраф в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (20 х 5 = 340 грн.). Фінансові санкції застосовані на підставі п.4,6 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.   

Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 19  Конституції  України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 10 КАСУ встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу” передбачено, що  плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проведення планових виїзних перевірок здійснюється органами державної податкової служби одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів). Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), визначається Кабінетом Міністрів України.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин). Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем проведена перевірка дотримання позивачем вимог Закону України  "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яка відповідно до приписів зазначеного Закону є позаплановою. Крім того, здійснена перевірка перевірка порядку використання торгового патенту відповідно до Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Вищезазначене підтверджується копіями посвідчень на перевірку, преамбулою Акту перевірки.     

Пунктом 19) ч. 1 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності віднесена до  загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак, доказів того, що у відношенні позивача проведена планова перевірка сторонами суду не надано (не надано  доказів надіслання позивачу не  пізніше ніж за десять днів до дня проведення  перевірки письмового повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення та/або  прийняття керівником відповідача наказу про проведення планової перевірки позивача).

Підстав для проведення позапланової  перевірки з питань дотримання вимог Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” також не надано.

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”(в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) було передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Доказів оформлення  направлення на перевірку та прийняття наказу керівником відповідача про проведення позапланової перевірки, а також їх  вручення під розписку  позивачу  відповідачем суду не надано.

Згідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу Адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З наведеного вбачається, що ДПІ не дотриманий порядок  встановлений Законом України “Про державну податкову службу в Україні” проведення перевірок в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” .

Частиною 3  ст. 70 КАСУ передбачено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.   

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що фінансова санкція за порушення  Закону України „ Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” застосована за 36 місяців. Відповідачем суду надані докази, що під час проведення  попередніх перевірок також було встановлені  порушення використання торгового патенту та докази того, що відповідач здійснює діяльність з торгівлі алкогольними напоями, що підтверджується копіями документів, долучених  до матеріалів справи.

Однак, з урахуванням приписів ч. 1  ст. 70 КАСУ зазначені докази не підтверджують того факту, що на протязі 36 місяців позивач здійснював торгівельну діяльність без торгового патенту . Так, відповідно до копій Актів відповідача від 25.02.2005 року, від 09.06.2004 року, від 20.02.2004 року позивач здійснював торгівельну діяльність з копією торгового патенту.             

Суд  бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

5) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи ту обставину, що перевірка здійснена з не дотриманням  чинного законодавства України, без надання документів, які б підтверджували дотримання порядку проведення перевірки та отримання доказів, то суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000302343/0/1982/10/23-213 від 15.02.2006 р., яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23040 грн., рішення про застосування фінансових санкцій № 0000302343/0/1984/10/23-213 від 15.02.2006 р., яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 425 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ст. 70 КАС України, суд не приймає акт перевірки у якості належного та допустимого доказу встановлення порушення позивачем зазначеної норми.

Враховуючи викладене та, керуючись Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”,  ст.ст. 2-15, 17, 18, 33-35, 45-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 103-107, 110, 111, 122-143, 151-154, 158, 160, 163, 167, 185, 186, 254, п. 6, 7 розділу 7 “Прикінцевих та перехідних положень” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд    

                                                  ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства “ЄВВА” м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька  про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0000302343/0/1982/10/23-213 від 15.02.2006 р. та № 0000302343/0/1984/10/23-213 від 15.02.2006 р., задовольнити.

Скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій № 0000302343/0/1982/10/23-213 від 15.02.2006 р., яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 23040 грн.

Скасувати рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька про застосування фінансових санкцій № 0000302343/0/1984/10/23-213 від 15.02.2006 р., яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 425 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “ЄВВА” м. Донецьк (83121, м. Донецьк, пр. Київський, 1 „б”, ІНН  13513630)   витрати по сплаті державного мита  у сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 16 листопада  2006 року в присутності представників сторін.

Повний текст  постанови складено 21.11.2006 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини  5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                              Кониченко О.М.