Постанова

від 20.06.2013 по справі 812/4643/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2013 року Справа № 812/4643/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі судового засідання: Білоконі Д.І.,

за участю сторін:

представника позивача: Вірченко М.К. (довіреність від 02.01.2012 №48/09-10),

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства "Лисичанська ритуальна служба" про стягнення несплаченої суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 24563,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Лисичанська ритуальна служба" про стягнення несплаченої суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 24563,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований в УПФУ в м.Лисичанську Луганської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зобов'язаний сплачувати такі внески до ПФУ відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але всупереч цього відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.03.2010 по 30.04.2013 у сумі 24563,80 грн., яку в добровільному порядку не сплатив.

У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача несплачену суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний базовий період з лютого 2010 року по грудень 2010 року у сумі 24563,80 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, до суду надав заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі та просив справу розглядати без його участі (а.с.22).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464, яким внесено зміни до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В той же час, відповідно до п.7 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, застосуванню підлягають зазначені вище Закони в редакції, що діяли до 01 січня 2011 року.

Відповідач - Комунальне підприємство "Лисичанська ритуальна служба" зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 15.06.1992 (а.с. 6) та як платник страхових внесків зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області (а.с. 4).

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно ст.ст.14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками та відповідно, платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць; для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід). У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду. У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 01 квітня 2013 року за Комунальним підприємством «Лисичанська ритуальна служба» утворилась заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний базовий період з лютого 2010 року по грудень 2010 року у сумі 24 563,80 грн., що підтверджується розрахунком нарахування та сплати страхових внесків (а.с. 24), карткою особового рахунку страхувальника (а.с. 7-11), звітами про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень 2010 року, квітень 2010 року, травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року, жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року (а.с. 25-54).

Таким чином, несплачена сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягає стягненню з відповідача, складає 24563,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що управлінням Пенсійного фонду України в мЛисичанську Луганської області було винесено вимогу про сплату боргу №Ю - 666.14 від 01 березня 2013 року, яка отримана уповноваженою особою відповідача 07 березня 2013 року (а.с. 17). Вимога про сплату боргу №Ю - 666.14 від 01 березня 2013 року добровільно відповідачем не виконана, з органом Пенсійного фонду не узгоджена та у судовому порядку не оскаржена.

На час розгляду справи сума заборгованість в розмірі 24563,80 грн. відповідачем не сплачена.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового засідання, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Дії відповідача з визнання адміністративного позову не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси, тому суд приймає визнання адміністративного позову відповідачем.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 20 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 25 червня 2013 року.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 136, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов позовом управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства "Лисичанська ритуальна служба" про стягнення несплаченої суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 24563,80 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Лисичанська ритуальна служба" (код ЄДРПОУ 03339807) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області борг зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 24563,80 грн. (двадцять чотири тисячі п'ятсот шістдесят три гривні 80 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений і підписаний 25 червня 2013 року.

Суддя О.В. Захарова