Постанова

від 12.06.2013 по справі 340/263/13-а

ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 340/263/13-а

Номер провадження №2-а/340/26/13

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючий суддя Данилюк М. П.

секретаря Фурманюк В.М.

позивачки ОСОБА_1

представника відповідача Аксюка В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина Верховинського району Івано-Франківської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі про визнання протиправними дії , скасування рішення комісії управління ПФУ у Верховинському районі, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, виплатити та продовжувати виплачувати перераховану пенсію, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом до відповідача.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до протоколу управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі № 50345 від 20.07.2004 р. їй призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи від загального захворювання.

Розмір нарахованої пенсії збільшувався відповідно до проведених управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі індексацій та перерахунків.

При подачі документів на призначення пенсії нею до управління було надано довідку про заробітну плату за період роботи з 01 січня 1982 р. по 31 грудня 1984 р. у Верховинському ССТ, де вона працювала продавцем. Довідка видана правонаступником - кооперативним торговим підприємством "Говерла" (код 30155663), на підставі якої було встановлено розмір пенсії.

10.08.2011 р. у зв'язку із досягненням 55-річного віку за заявою позивачки її було переведено на пенсію за віком на загальних підставах. Розмір пенсії обчислено за документами, наявними в пенсійній справі та за роботу після призначення пенсії по інвалідності (червень, липень 2011 р.).

Щомісячний розмір призначеної їй пенсії з 01.10.2012 р. становив 2487,57 грн. (відповідно до розпорядження про перерахунок пенсії).

Листом від 25.10.2012 р. року № 4401/03 управління ПФУ у Верховинському районі їй повідомлено, що у зв'язку із поданими нею документами на призначення пенсії 19.07.2004 р. у позивачки виникла переплата пенсії. Після проведення зустрічної перевірки нарахування заробітньої плати головним спеціалістом по контролю за призначенням пенсій управління ПФУ у Верховинському районі у Верховинському районному споживчому товаристві відповідно до наказу управління №194 від 31.08.2012 р. було встановлено, що видані позивачці довідки про заробітню плату № 18 від 12.07.2004 р. та № 66 від 27.02.2006 р. не відповідають дійсності.

У зв'язку із вищенаведеним, розпорядженням управління ПФУ у Верховинському районі від 05.10.2012 р. позивачці перераховано розмір пенсії - зменшено з 2487,57 грн до 1383,40 грн.

Крім цього, на піставі рішення управління ПФУ у Верховинському районі від 11.12.2012 р. №22/5 (а.с.11) їй повідомлено, що за пенсійною справою № 109852 утворилася переплата пенсії в розмірі 46367,62 грн. і з пенсії позивачки здійснюватиметься стягнення у розмірі 20 відсотків щомісячно до повного погашення переплати у зв'язку із наданням фіктивних довідок про заробітню плату.

Такі дії і рішення відповідача вважає незаконними з наступних причин. Призначення пенсії згідно протоколу управління ПФУ у Верховинському районі від 20.07.2004 р. позивачці проведено відповідно до виданої КТП "Говерла" в установленому законом порядку та відповідної форми довідки про заробітню плату у Верховинському ССТ. Акт зустрічної перевірки нарахування заробітньої плати підписаний керівником Верховинського районного споживчого товариства Бощуком О. А. та головним бухгалтером Бойчук М.В., що вказує на те, що Верховинське районне споживче товариство є правонаступником КТП "Говерла" та Верховинського хлібозаводу.

Фактично вона працювала продавцем Верховинського ОРТП і крім заробітної плати продавця "Гастроному" згідно наказу № 92 по Верховинському ОРТП від 28.12.1982 року отримувала доплату за купівлю мішків і приведення їх в належний стан. Видана КТП "Говерла" довідка про заробітну плату від 12.07.2004 року за № 66 для призначення пенсії відповідає дійсності, будь-якої арефметичної помилки не встановлено та недобросовісність з її боку не доведена, тому правових підстав для перерахунку пенсії та утримання пенсії в сумі 46367,62 грн. в управлінні Пенсійного фонду України у Верховинському районі не було.

З актом зустрічної перевірки позивачку не було ознайомлено, її доводи до уваги не взято.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч вимогам цієї норми Конституції, законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про пенсійне забезпечення", Положенння про Пенсійний фонд України, затвердженого наказом Президента України від 06.04.2011 р. № 384/2011, комісією по розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) пенсій управління ПФУ у Верховинському районі від 11.12.2012 р. № 22/5 зроблено висновок про фіктивність наданих позивачкою довідок про заробітню плату, оскільки Пенсійний фонд України та його територіальні управління не наділені такими повноваженнями. На комісію позивачка не запрошувалась, її доводи до уваги не взято, чим грубо порушено її конституційні права.

Позивачка просить визнати неправомірними дії управління ПФУ у Верховинському районі, скасувати рішення комісії, зобов'язати здійснити перерахунок пенсії , виплатити та продовжити виплачувати перераховану пенсію.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, суду пояснгила, що згідно акту перевірки її довідок для призначення пенсії працівниками Пенсійного фонду України у Верховинському районі теж підтверджено, що розбіжностей у поданих довідках немає, а також згідно представлених відомостей про заробітку плату Верховинським РайСТ довідки відповідають дійсності. Вона не працювала по сумісництву, а працювала за основним місцем роботи, про що мається запис в трудовій книжці. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача Аксюк В.Г. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що ним проводилась перевірка поданих довідок позивачкою для нарахування пенсії і на його погляд в довідках є неточності, тому що позивачка не могла отримувати більшу заробітну плату ніж керівник організації, а також на деяких сторінках книг нарахування заробітної плати робітникам та службовцям по Верховинському районному споживчому товариству маються виправлення в сумах, хоча в основному представлені довідки позивачкою відповідають сумам в книгах, про що він і відмітив в акті перевірки. Вважає, що підстав для задоволення позову немає, так як Пенсійний фонд зменшив розмір пенсії на законних підставах, тому просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

З 20.07.2004 року позивачці було призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи від загального захворювання. 10.08.2011 року в зв'язку із досягненням 55-річного віку за її заявою позивачку було переведено на пенсію за віком на загальних підставах. Розмір пенсії обчислено за документами, наявними в пенсійній справі та за роботу після призначення пенсії по інвалідності (червень, липень 2011). Щомісячний розмір пенсії з 01.10.2012 року становив 2487,57 грн.

Листом від 25.10.2012 року № 4401/03 управління ПФУ у Верховинському районі позивачку повідомлено про виникнення переплати пенсії у зв'язку із поданими нею документами для призначення пенсії. (а.с.7).

За результатами проведення зустрічної перевірки нарахування заробітньої плати у Верховинськму районному споживчому товаристві головним спеціалістом по контролю за призначенням пенсій управління ПФУ у Верховинському районі Аксюком В.Г., проведеної відповідно до наказу управління №194 від 31.08.2012 р. виявлено, що видана позивачці довідка про заробітну плату від 12.07.2004 р. № 18 та від 27.02.2006 р. № 66 не відповідає дійсності.

У зв'язку з вищенаведеним управлінням ПФУ у Верховинсьому районі від 05.10.2012 р. позивачці було перераховано пенсію - зменшено з 2487,57 грн до 1383,40 грн.

Також відповідачем прийнято рішення №22/5 від 11.12.2012 року про щомісячне утримання у розмірі 20% із пенсії позивачки до повного погашення переплати , яка складає 46367,62 грн.

Суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає до часткового задоволення враховуючи наступне.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Виходячи зі змісту вищенаведених норм, суд зазначає, що обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування, яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються з страхувальника.

Судом встановлено, а з боку відповідача не спростовано той факт, що жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку ОСОБА_1 не допущено, а отже й підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера, у суб'єкта владних повноважень не було.

Більше того, представником відповідача не подано доказів, які б підтверджували фіктивність виданих довідок в цілому. Та обставина, що окремі відомості зазначені в довідках не підтвердились при проведенні перевірки не може бути беззаперечною підставою для формування висновку щодо їх недостовірності та слугувати підставою для припинення виплати пенсії в такому розмірі (згідно статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"). Факт допущення зловживань з боку позивача ОСОБА_1 не підтверджено.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Відповідно до приписів ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, у тому числі щодо відшкодування збитків, є зобов'язання, яке виникає з угод або внаслідок заподіяної шкоди.

У ст. 1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення. Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювача шкоди; 3) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; 4) вина. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст.1166 ЦК України, саме відповідач повинен був довести факт протиправної поведінки позивача, настання шкоди ( її розмір) та причинний зв'язок між ними.

З урахуванням того, що довідки про роботу та заробітну плату ОСОБА_1 №№18,66 від 12.07.2004 р. та від 27.02.2006 р. відповідно, видані правонаступникм Верховинського ССТ коперативним торговим підприємством "Говерла" та за умови доведення відповідачем факту внесення до них недостовірних даних, суми надміру виплачених пенсій ОСОБА_1 повинно відшкодовувати підприємство, яке видало довідки.

Також, відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Судом в судовому засіданні оглянуті книги нарахування заробітної плати робітникам та службовцям Верховинського районного споживчого товариства за період з 1982 по 1986 роки включно, однак будьяких виправлень в книгах по виплаті заробітної плати позивачці не встановлено. Домисли перевіряючого Аксюка В.Г., про те, що у позивачки не могла на той час бути більша заробітна плата, ніж у керівника організації, не заслуговують на увагу суду, адже ним у акті перевірки вказані недоліки ведення книг, які велися із помарками та виправленнями, однак це не вина позивачки, так як вона не вела книги обліку та нарахування, кожна із сторінок книг відповідає загальному підсумку нарахованої заробітної плати та до видачі, суми вказані в довідках відповідають сумам внесеним в книгах по заробітній платі, тому суд приймає до відома, що будь-яких дописувань в книгах по заробітній платі ОСОБА_1 немає.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що рішення комісії управління ПФУ у Верховинському районі від 11.12.2012 р. № 22/5 щодо утримання 20% із пенсії ОСОБА_1 до повного погашення переплати в сумі 46367,62 грн слід визнати протиправним та скасувати, а також зобов'язати відповідача виплатити позивачу суму утриманих коштів із її пенсії.

Крім цього в судовому засіданні доведено належними доказами факт роботи ОСОБА_1 в Верховинському ССТ в період з 01 січня 1982 р. по 31 грудня 1984 р. та нарахування їй протягом цього періоду заробітної плати , а тому суд вважає неправомірною відмову відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача. Також підлягає скасуванню рішення відповідача № 22/5 від 11.12.2012 року, відповідного до якого зменшено розмір пенсії позивачки, оскільки при визначенні цього розміру пенсії не враховано фактичний період роботи та заробітну плату ОСОБА_1 у Верховинському ССТ з 01 січня 1982 р. по 31 грудня 1984 р.

В частині позовних вимог позивачки про зобов'язання відповідача продовжувати виплачувати пенсії в частині її первинного нарахування є передчасними і з цих підстав не підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 8, 19, 22, 124 Конституції України, ст.ст. 101,103, 104 ЗУ "Про пенсійне забезпечення", ст. ст. 17,49, 50 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 1166, 1215 ЦК України, ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково. Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області №22/5 від 11.12.2012 р. про щомісячне утримання 20 відсотків із пенсії ОСОБА_1 до повного погашення переплати в сумі 46367,62 грн.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі виплатити ОСОБА_1 суму утриманих коштів із її пенсії на підставі рішення комісії №22/5 від 11.12.2012 р.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2012 року із врахуванням періоду роботи в Верховинському ССТ з 01 січня 1982 р. по 31 грудня 1984 р.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 34,41 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Верховинський районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий:

---

М.П. Данилюк

Повний текст судового рішення виготовлено 19.06.2013 р.