Ухвала

від 24.02.2009 по справі 2-а-7790/08/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

УХВАЛА

Іменем України

24 лютого 2009 р.                                                        справа

№ 2-а-7790/08/1270

   Колегія суддів Донецького апеляційного

адміністративного суду у складі:

головуючого

Сіваченка І.В.

суддів

Дяченко С.П., Нікуліна О.А.

при секретарі

Фаліні І.Ю.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у

Артемівському районі м. Луганську

на постанову

Луганського окружного адміністративного

суду

від

04 листопада 2008 року

у справі

№ 2-а-7790/08

за позовом  до

Державної податкової інспекції у

Артемівському районі м. Луганську 

Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Енергомонтаж»,  третя особа - Державний реєстратор

управління Державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради

про

припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И Л А:

08 квітня 2008 року Державна податкова інспекція у

Артемівському районі м. Луганська звернулась до суду з позовом до Товариства з

обмеженою відповідальністю «Луганськ-Енергомонтаж» ідентифікаційний код

34525797 про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення

юридичної особи.

У позовній заяві позивач просив суд визнати недійсним

запис №НОМЕР_1 від 08.08.2006 року про державну реєстрацію юридичної особи

Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Егнергомонтаж»

ідентифікаційний код 34525797, припинити юридичну особу, та накласти арешт на

рахунок ТОВ «Луганськ-Енергомонтаж» р/р 2600714928, МФО 304007, ОД «Райффайзен

банк Аваль» м. Луганськ.

   Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04

листопада 2008 року у задоволені позову було відмовлено за необґрунтованістю.

  Не погодившись з таким рішенням суду першої

інстанції, позивач подав апеляційну скаргу,

якою просить скасувати постанову Луганського

окружного адміністративного суду як таку, що прийнята з порушенням норм

матеріального та процесуального права.

Сторони

до апеляційного суду не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши

матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів

вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої

інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи,

що Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради

зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Енергомонтаж»

ідентифікаційний код 34525797, про що було зроблено запис №НОМЕР_1. Товариство

з обмеженою відповідальністю «Луганськ-Енергомонтаж» знаходиться на податковому

обліку у Державній податковій інспекції у Артемівському районі у м. Луганську

за №4689 від 10.08.2006р

У відповідності із п. 7 ст. 19 Закону України «Про

державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від

15.05.2003 року юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її

державної реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати або надіслати

рекомендованим листом державному реєстратору реєстраційну картку встановленого

зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно Статуту Товариства з обмеженою

відповідальністю «Луганськ-Енергомонтаж», його місцезнаходженням є:АДРЕСА_1,

засновником зареєстровано ОСОБА_1 який мешкає за адресою:АДРЕСА_1

Згідно пояснень засновника ОСОБА_1влітку 2006 року за

проханням малознайомого чоловіка він погодився за винагороду зареєструвати ТОВ

«Луганськ-Енергомонтаж». Для реєстрації товариства ОСОБА_1. давав цьому

малознайомому чоловіку свій паспорт та ідентифікаційний код. Ніяких документів

не підписував, про те, що являється директором та засновником ТОВ

«Луганськ-Енергомонтаж» він дізнався від співробітників податкової міліції. До

даного підприємства відношення він не має, довіреність на відкриття

підприємства він не підписував. Фінансово-господарську діяльність не здійснював,

договори, податкові накладні не підписував, розрахункові рахунки у банках не

відкривав. Податкові декларації не підписував та до ДПІ у Артемівському районі

м. Луганська не надавав.

Актом перевірки знаходження підприємства за юридичною

адресою від 14.02.2008 року встановлено, що ТОВ «Луганськ-Енергомонтаж» за

адресою, зазначеною в статутних документах, не знаходиться, керуючі органи за

вказаною адресою відсутні.

Судом першої інстанції на підставі матеріалів справи

правильно встановлено, що остання звітність ТОВ «Луганськ-Енергомонтаж»

надавалась до ДПІ в Артемівському районі м. Луганська 18.02.2008 року, що

підтверджується висновком Державної податкової інспекції в Артемівському районі

м. Луганська від 07.04.2008 року.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про систему

оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані

своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні

відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно ч.2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб

та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон №755-IV)

підставами для постановлення судового рішення

щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи,

зокрема, є:

-   визнання недійсним запису про проведення

державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної

особи, які не можна усунути:

1   неподання протягом року органам

державної податкової служби податкових декларацій, документів

фінансової звітності відповідно до закону;

2   наявність в Єдиному державному

реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її

місцезнаходженням.

Неподання податкових

декларацій та документів податкової звітності податковому органу є порушенням пунктів 1 і 2 частини 1 статті 9

Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1251-XII,

якими визначено, що платники податків

і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про

фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно

до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і

сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Оскільки відповідач надав звітність 18.02.2008 року,

тобто визначений законом як підстава припинення юридичної особи річний термін

неподання такої звітності ще не минув, місцевий суд дійшов правильного

висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в Артемівському

районі м. Луганська щодо припинення юридичної особи на цій підставі не

підлягає задоволенню.

Доказів наявності

в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням позивач суду не

надав, тобто і ця підстава для припинення юридичної особи на цей час відсутня.

Більш того, на виклик до апеляційного суду поштою повернулось повідомлення

про вручення уповноваженому ТОВ «Луганськенергомонтаж»

Шафоростовій судової повістки.

Щодо вимоги позивача про

визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Луганськенергомонтаж» від

08.08.2006 року, що є предметом апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного

суду погоджується з висновками Луганського окружного адміністративного суду, що

такі позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 5 ст. 111 Цивільного кодексу

України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного

реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною 7 ст. 59 Господарського кодексу України

суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного

реєстру запису про припинення його діяльності.

Водночас, частиною 2 ст. 104 Цивільного кодексу України

встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до

єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до частини 2

статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до

Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної

особи.

Таким чином, як Господарський кодекс України, так і

Цивільний кодекс України та Закон України «Про державну реєстрацію юридичних

осіб та фізичних осіб-підприємців» пов'язують момент ліквідації юридичної особи

(суб'єкта господарювання), а так само момент її припинення з однією і тією

самою подією, а саме внесенням до державного реєстру запису про припинення

такої особи (суб'єкта господарювання).

При цьому, як випливає з частини 4 статті 91 Цивільного

кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня

внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, з моменту втрати юридичною особою цивільної

правоздатності ця юридична особа є такою, що припинилася.

За таких обставин, поняття «припинення юридичної особи»

означає правовий наслідок втрати такою особою цивільної правоздатності. При

цьому всі інші поняття, які використовуються для визначення правового

результату втрати юридичною особою цивільної правоздатності, є синонімічними

поняттю «припинення юридичної особи».

Отже, будь-які вимоги, спрямовані на втрату юридичною

особою цивільної правоздатності, слід визнати різновидами вимог про припинення

такої юридичної особи.

Зокрема, позовні вимоги про скасування державної

реєстрації суб'єктів господарювання спрямовані на ліквідацію такого суб'єкту як

юридичної особи, а отже, на її припинення. Це випливає зі змісту вимог частини

6 ст. 59 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкт господарювання

ліквідується, зокрема, в разі скасування його державної реєстрації у випадках,

передбачених законом.

Таким чином, особливості формулювання позовних вимог, наслідком

задоволення яких може бути припинення юридичної особи, не повинні впливати на

прийняття судами зазначених вимог до розгляду і на їх розгляд по суті.

Визнання недійсним запису про проведення державної

реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які

не можна усунути, є лише однією з підстав для постановлення судового рішення

щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної

особи, визначених частиною другою статті 38 Закону України «Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Відтак, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через

порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути,

не може бути самостійним предметом позову, а лише підставою для постановлення

судового рішення про припинення юридичної особи.

У зв'язку з цим

апеляційний суд приходить до висновку, що самостійні позовні вимоги позивача

щодо визнання недійсним запису

про державну реєстрацію відповідача не обґрунтовані чинним законодавством України і в цій частині задоволенню не підлягають.

Якщо розглядати це як підставу для припинення юридичної

особи, колегія суддів наголошує наступне.

Згідно з пунктом 3 частини 1 ст. 10 Закону України «Про

державну податкову службу в Україні» до функцій органів державної податкової

служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових

звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням

податків, інших платежів. Вказана норма кореспондує з нормами Закону України

«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якими

визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної

особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

внаслідок неподання податкової звітності. В свою чергу, державні органи згідно

з частиною 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в

межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в

сфері оподаткування.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби

можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх

випадках, визначених статтями 38 та 46 Закону України «Про державну реєстрацію

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих, коли податкові

органи діють на реалізацію своєї владної компетенції. Тому органи державної

податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів

господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом

протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій,

документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Також не виключено звернення органів державної податкової

служби з позовами про припинення юридичної особи на підставі здійснення такою

особою діяльності, що заборонена законом. Однак у цьому разі податковий орган

повинен обґрунтувати, що заборонена законом діяльність юридичної особи спрямована

саме на порушення правил оподаткування, зокрема, на навмисну несплату податків,

конвертаційні послуги тощо.

Що стосується припинення юридичної особи з інших підстав,

то відповідні позовні вимоги можуть пред'являтися не органами державної податкової

служби, а іншими державними органами, уповноваженими здійснювати контроль за

відповідними видами господарської діяльності.

В даній справі позивачем не доведено, що відповідачем

здійснюється діяльність, безпосередньо спрямована на ухилення від оподаткування.

При цьому письмові пояснення засновника ОСОБА_1не можуть

бути прийняті до уваги з огляду на те, що, наприклад, справжність підпису

останнього на Статуті ТОВ

«Луганськенергомонтаж» посвідчена нотаріально. Підстави для відмови в

проведенні державної реєстрації ТОВ «Луганськенергомонтаж» на час здійснення

державним реєстратором відповідного запису були відсутні, принаймні, будь-яких

доводів з цього приводу позивач не навів.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини

справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і

процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду

першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування

постанови суду не вбачається.

Керуючись

ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                               У

Х В А Л И Л А :

Апеляційну

скаргу Державної податкової інспекції у Артемівському

районі м. Луганську - залишити без задоволення.

Постанову

Луганського окружного адміністративного суду від 04

листопада 2008 року у справі № 2-а-7790/08 за позовом Державної податкової

інспекції у Артемівському районі м. Луганську до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Луганськ-Енергомонтаж», третя особа - Державний реєстратор

управління Державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради

«про припинення юридичної особи» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути

оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом

одного місяця після набрання законної сили.

            Головуючий:                                                           І.В.Сіваченко

            Судді:                                                             С.П.Дяченко

                                                                                              О.А.Нікулін