Рішення

від 31.05.2013 по справі 389/2013/13-ц

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.05.2013

ЄУН 389/2013/13-ц

провадження № 2/389/552/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 року Знам'янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,

при секретарі Чукановій О.А.,

за участю прокурора Федорової С.М.

представника позивача Яценко Ю.Г.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом Знам'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Знам'янської центральної районної лікарні до ОСОБА_2 про стягнення вартості витрат на лікування у розмірі 3359,70 гривен,-

В С Т А Н О В И В :

Знам'янський міжрайонний прокурор звернувся до суду із позовною заявою, в інтересах держави в особі Знам'янської центральної районної лікарні і, просить стягнути із кучеренка І.Ю. витрати на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину в розмірі 3359,70 грн.

Свої вимоги обґрунтував наступним.

21 вересня 2012 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, ОСОБА_2, керуючи власним мопедом "Соrrаdо", на якому в якості пасажира знаходилась ОСОБА_4 та рухаючись в денну пору доби по вулиці Леніна в селі Іванківці Знам'янського району Кіровоградської області, під'їжджав до перехрестя з вулицею Нагорною. В цей же момент, по вулиці Нагорній, в напрямку того-ж перехрестя, керуючи автомобілем "УАЗ 31519", державний номер НОМЕР_1, рухався ОСОБА_5 В момент проїзду перехрестя рівнозначних доріг, ОСОБА_2, в порушення вимог п.2.3.д Правил дорожнього руху України, маючи змогу об'єктивно виявити рух автомобіля "УАЗ 31519", продовжив свій рух, тим самим створив загрозу безпеці дорожнього руху і в подальшому, в порушення вимог п.16.12. Правил дорожнього руху України, не надав перевагу в русі водію ОСОБА_5 який рухався з правого боку, по відношенню до водія ОСОБА_2, в наслідок чого між ними відбулось зіткнення.

У результаті данного зіткнення пассажир мопеду ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді: відкритого перелому середньої третини правої великогомілкової кістки зі зміщенням, переламу малої гомілкової кістки, рваної рани правої кісті, які згідно з виксновками №271 від 28 грудня 2012 року та №134 від 14 січня 2013 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як такі щр небезпечні для життя в момент спричинення.

Відповідно до висновку авто - технічної експертизи №3498/18 від 22 листопада 2012 року порушення та не виконання водієм ОСОБА_2 п.2.3.д та п.16.12 ПДР україни призвели до настання ДТП.

Вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 5 березня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у видіі 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України останнього звільнено від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки.

При цьому, у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями потерпіла ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Знам'янської центральної районної лікарні з 21 вересня 2012 року по 6 жовтня 2012 року, тобто 15 ліжко - дні. Вартість одного ліжко -дня на момент лікування потерпілого від злочину становила 223,98 грн. Таким чином, на лікування потерпілого медичним закладом за вказаний період витрачено 3359,70 грн.

Представник органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб - старший помічник Знам'янського міжрайонного прокурора, ОСОБА_6 вимоги позову підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник Знам'янської районної центральної лікарні Яценко Ю. Г., що діє на підставі довіреності №4 від 4 січня 2012 року, позовні вимоги також підтримала, пояснила що потерпіла від злочину ОСОБА_4 дійсно перебувала на лікування Знам'янської центральної районної лікарні 15 ліжко-днів і медичним закладом у зв'язку із чим витрачено 3359, 70 гривен. Оскільки винним у спричинені тілесних ушкоджень потерпілій визнаний відповідач, останній повинен відшкодувати витрати понесені Знам'янською ЦРЛ.

Відповідач, як і його представник - адвокат ОСОБА_3, що діє на підставі договору про надання правової допомоги №78 від 27 травня 2013 року, позовні вимоги пред'явлені до ОСОБА_2, не визнали, пояснивши що потерпіла претензій до відповідача не має. При цьому зауважили, що у лікарні остання не харчувалась, оскільки продукти їй надавались родичами, електричною енергією та іншими комунальними послугами ОСОБА_4 також не користувалась, а медичні препарати купувались особисто відповідачем або рідними потерпілої.

Вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, відповідача та його представника, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини.

Згідно вироку Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 5 березня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України останнього звільнено від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки. (а.с. 4-5).

У наслідок спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, остання знаходилася на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Знам'янської центральної районної лікарні з 21 вересня 2012 року по 6 жовтня 2012 року, тобто 15 ліжко - дні, що підтверджується довідкою вищезазначеного медичного закладу (а.с.6). При цьому вартість одного ліжко-дня, на момент лікування становила 223,98 грн. Загальна сума коштів витрачених ЦРЛ за час перебування у лікувальному закладі ОСОБА_4 становить 3359, 70 гривен.

Відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 року № 545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебуває на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та вартості витрат на його лікування. Згідно зі ст. 1206 ЦК України, яка закріплює порядок відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, особа, що вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину,

При цьому особа, вчиняючи злочинне діяння, яким завдає шкоду каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, не тільки порушує сферу особистого інтересу потерпілого, а й заподіює збитки закладу охорони здоров'я, чим змушує його здійснювати відповідні непередбачені витрати на лікування особи, що постраждала від злочину, яких можна було б уникнути.

За змістом ст. 93-1 КПК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 17 липня 1995 року „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" кошти, витрачені на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, може покладатися на засуджених при заподіянні шкоди як умисними, так і необережними діями, при цьому відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого у лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі, і зазначене відшкодування можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебування потерпілого на такому лікуванні.

Враховуючи вищевикладене, те що прокурор, а також представник позивача просять позов задовольнити, а сам відповідач та його представник заперечують проти стягнення 3359,70 грн., те що вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. ст. 286 КК України, а також те що у наслідок спричинення відповідачем тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, вона перебувала 15 ліжко-дні на стаціонарному лікуванні і, доведений причинний зв'язок між злочинними діяннями відповідача та перебуванням потерпілої на лікуванні, вартість якого становить 3359,70 грн., суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

Керуючись ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 88, 213-215, 217 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Знам'янського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Знам'янської центральної районної лікарні до ОСОБА_2 про стягнення вартості витрат на лікування у розмірі 3359,70 гривен, задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Іванківці Знам'янського району Кіровоградської області, на користь Знам'янської центральної районної лікарні, р/р 35422005001985 МФО 823016 код 01995060 УДК м. Кіровоград витрати на лікування особи, яка потерпіла від злочину в сумі 3359 (три тисячі триста п'ятдесят дев'ять) грн.70 коп.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Іванківці Знам'янського району Кіровоградської області, на користь держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) 40 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області у десятиденний строк з дня її проголошення, через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області І.А. Павловська