Постанова

від 18.06.2013 по справі 802/2594/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 червня 2013 р. Справа № 802/2594/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Державна податкова інспекція у Тульчинському районі Вінницької області Державної податкової служби

до: приватного підприємства "Сохо Вуд"

про: зупинення видаткових операцій на рахунках

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулася Державна податкова інспекція у Тульчинському районі Вінницької області Державної податкової служби з позовом зупинення видаткових операцій на рахунках приватного підприємства "Сохо Вуд".

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість. Дана заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем грошових зобов'язань, визначених в податкових повідомленнях-рішеннях. 10.04.2013 відповідачу було виставлено податкову вимогу № 7 із зазначенням податкового боргу 72914,26 грн., у зв'язку із несплатою у визначені строки якого, призначено податкового керуючого. З метою опису майна ПП "Сохо Вуд" у податкову заставу 28.05.2013р. податковий керуючий прибув до підприємства, за місцем його реєстрації, однак у проведені зазначених дій відповідачем було відмовлено, про що складено акт відмови платника податків від опису майна в податкову заставу № 98/22/-206.

На підставі викладеного, позивач просить, у відповідності до п.п. 20.1.16 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, накласти арешт на кошти та інші цінності ПП "Сохо Вуд", що знаходяться в банківських установах, та допустити судове рішення до негайного виконання.

Представник позивача в судове засідання з`явився та підтримав позовні вимоги, однак, після оголошення технічної перерви у судовому засіданні, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, за наявними у ній матеріалами, та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі та призначення судового засідання на 18.06.2013 року, яка направлялась відповідачу за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 7), повернулась до суду з відміткою об`єкту поштового зв'язку на конверті - "за зазначеною адресою не значиться" (а.с. 31).

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана обов'язковою, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що ПП "Сохо Вуд" зареєстровано Тульчинською районною державною адміністрацією 09.10.2009 року (а.с.5) та узято на обліку у ДПІ у Тульчинському районі 12.10.2009р. за № 8320 (а.с. 10).

06.03.2013р. ДПІ у Тульчинському районі прийнятті податкові повідомлення-рішення № 0000032200, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію в розмірі 77404,26 грн. за порушення вимог ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (а.с. 12), та № 0000042200, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію в розмірі 510,00 грн. за порушення п. 2.7 Постанови правління Національного банку України «Про затвердження Положення про валютний контроль» № 49 від 08.02.2000р. (а.с. 11).

Дані податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак, не були вручені останньому у зв`язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, про що свідчить копія конверту з довідкою відділення поштового зв`язку ф. 20 від 28.03.2013р.: «за зазначеною адресою не значиться» (а.с. 13).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Вказані рішення відповідачем не оскарженні та залишенні без виконання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

10.04.2013р. позивачем виставлено податкову вимогу № 7 (а.с. 15), відповідно до якої ПП "Сохо Вуд" доведено про існування податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 10.04.2013р. у розмірі 72914,26 грн.

Вказана вимога направлялись на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак, не була вручена останньому у зв`язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою, про що свідчить копія конверту з довідкою відділення поштового зв`язку ф. 20: «за зазначеною адресою не значиться» (а.с. 16).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У зв'язку з несплатою податкового боргу, у визначені строки, та на підставі податкової вимоги № 7 від 10.04.2013р., ДПІ у Тульчинському районі 10.04.2013 року прийнято Рішення № 1659/10/19-36532130 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ПП "Сохо Вуд" (а.с. 19).

28.05.2013р. податковим керуючим - Кононовим В.М., складений акт № 98/22/-206, у якому зафіксовано факт відмови ПП "Сохо Вуд" за наявності законодавчих підстав у здійснені опису майна в податкову заставу та/або ненадання документів, необхідних для такого опису (а.с. 21).

Відповідно до пункту 87.2. статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку та у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Так, за приписами пункту 91.3 статті 91 Податкового кодексу України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Крім того, відповідно до пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Також, пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Згідно підпункту 20.1.16. пункту 20.1. статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що законодавцем встановлені дві підстави для складання податковим керуючим акту відмови платника податків від опису майна у податкову заставу та які у подальшому можуть слугувати підставами для звернення контролюючого органу до суду із позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, а саме: платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу; та/або платник податків не подає документів, необхідних для такого опису.

Суд зауважує, що вказані підстави можуть існувати одночасно або окремо і для складання вказаного акту або звернення до суду із відповідним позовом достатньо наявності хоча б однієї з них.

З огляду на вищевказані норми права у сукупності з обставинами справи, судом встановлено наявність законодавчо встановлених підстав для зупинення видаткових операцій платника податку, зокрема, неподання відповідачем документів, необхідних для опису майна.

З аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що зупинення видаткових операцій платника податку є виключним засобом забезпечення виконання обов'язків податковим керуючим щодо опису майна такого платника у податкову заставу з метою забезпечення погашення податкового боргу в повному обсязі.

Водночас суд зауважує, що у відповідності до пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України, зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

При цьому, згідно абзаців 2, 3 пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України, строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

З огляду на викладене, суд погоджується щодо обґрунтованості позовних вимог за вказаних дій платника податків щодо не допуску до опису майна в податкову заставу.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що накладення арешту на кошти на рахунках платника податків є необхідною передумовою для зупинення видаткових операцій на таких рахунках.

До таких висновків суд прийшов з огляду на таке.

Так, відповідно до частини 2 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму".

Таким чином, з урахуванням змісту статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зупинити видаткові операції з підстав, передбачених Податковим кодексом України, можна не інакше, як шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках платника податків.

Отже, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності ПП "Сохо Вуд", що знаходяться у банках, на суму податкового боргу 72914,26 грн.

Щодо вимоги допустити судове рішення до негайного виконання, то вона задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Так, ст. 256 КАС України визначено перелік постанов, які виконуються негайно.

Зі змісту вказаної статті слідує, що до цього переліку не відносяться постанови про задоволення вимог які, в даному випадку, просить задовольнити позивач, а отже у суду відсутні підстави для звернення зазначеної постанови до негайного виконання.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості. В силу положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що докази, надані позивачем на підтвердження існування у відповідача податкового боргу, а також не надання відповідачем на вимогу податкового органу документів, необхідних для опису майна та виконання податковим керуючим його обов'язків, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства "Сохо Вуд" (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Максима Кривоноса, 117, код ЄДРПОУ 36532130, р/р: № 26005001087388 ПАТ "КБ "Хрещатик" МФО 300670; №№ 26001194021, 26003194081 АТ "Райффайзен банк Аваль" у м. Києві МФО 380805) що знаходяться у банках, на суму податкового боргу 72914,26 грн. (сімдесят дві тисячі дев`ятсот чотирнадцять гривень 26 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна