Постанова

від 25.06.2013 по справі 823/2004/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року справа № 823/2004/13-а

м. Черкаси

14 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Ільченку С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка Черкаської області про визнання дій протиправними та стягнення витрат,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області (далі-позивач) звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка Черкаської області (далі-відповідач) про визнання дій протиправними та стягнення витрат на виплату пенсій громадянам держав учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну за період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року на загальну суму 607 грн. 06 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 року № 2272-ІІІ та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних в виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за № 5-4/4 зобов'язаний відшкодовувати за період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року витрати на виплату пенсій громадянам держав учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну на загальну суму 607 грн. 06 коп.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не прибули. Позивач просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач до суду також не прибув, проте надав суду заперечення на адміністративний позов та клопотання щодо розгляду справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо всіма особами, які беруть участь у справі, буде заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Пунктом 10 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, письмовим провадженням у справі є розгляд і вирішення адміністративної справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом , за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону № 1105-XIV , яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону № 1105-XIV , відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Статтею 16 Закону № 1105-XIV визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом статті 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Згідно з пунктом 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 (чинного на час виникнення спірних відносин) ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління ПФУ в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління ПФУ в районах, містах і районах у містах.

З огляду на викладене вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв'язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.

Ураховуючи наведене, позовні вимоги управління ПФУ про відшкодування витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві підлягають до задоволення.

Дана позиція суду підтверджується постановою Верховного Суду України від 21 травня 2013 року по справі № 21-129а13.

Відповідно до ст. 244 2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка Черкаської області щодо відмови у прийнятті до відшкодування суми коштів на виплату пенсії по інвалідності громадянам, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД сплаченої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року на загальну суму 607 грн. 06 коп.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Звенигородка Черкаської області: 20200, Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. С. Терещенко, буд. 28 (ідентифікаційний код 25875099) на користь управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області: 20200, Черкаська обл., м. Звенигородка, вул. С. Терещенко, буд. 28 (ідентифікаційний код 21366484) кошти виплачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року на загальну суму 607 (шістсот сім) грн. 06 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко