Рішення

від 06.06.2013 по справі 910/6282/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6282/13 06.06.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер»

до 1) приватного підприємства «Сладік-Супер»

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вест-Експедиція»

про стягнення 157 447,20 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Лімонтов В.Б. (за довіреністю)

від відповідача-1 не з'явились

від відповідача-2 не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» (далі - ТОВ «Петрус-Кондитер») до приватного підприємства «Сладік-Супер» (далі - ПП «Сладік-Супер») та товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вест-Експедиція» (далі - ТОВ «Транс-Вест-Експедиція») про стягнення 157 447,20 грн, а саме: з ПП «Сладік-Супер» за дистриб'юторським договором № 12/8 від 08.08.2012 р. 146 203,38 грн. основного боргу, 1 437,56 грн. трьох процентів річних, 7 306,26 грн. пені, з ТОВ «Транс-Вест-Експедиція» за договором поруки № 02/12-11 від 24.01.2013 р. - 500 грн. боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами порушені умови дистриб'юторського договору № 12/8 від 08.08.2012 р. та договору поруки № 02/12-11 від 24.01.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/6282/13 та призначено її до розгляду на 23.04.2013 р.

23.04.2013 р. через канцелярію суду відповідача-2 подав клопотання, в якому визнав позовні вимоги позивача.

У зв'язку з неявкою представників відповідачів розгляд справи відкладався 23.04.2013 р. та 21.05.2013 р.

21.05.2013 р. представник позивача заявив клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України, яке суд задовольнив та виніс ухвалу про продовження строку вирішення спору.

Відповідач-1 відзив на позов не надав, представника в судове засідання втретє не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

08.08.2012 р. між ТОВ «Петрус-Кодитер» (постачальником) та ПП «Сладік-Супер» (дистриб'ютором) було укладено дистриб'юторський договір № 12/8 (далі - Договір).

Згідно з п. 2.1. Договору постачальник на умовах, передбачених цим Договором, передає товар дистриб'ютору в розмірі, необхідному для підтримання товарного запасу, а дистриб'ютор виконує дії, необхідні для підтримання товарного запасу товару на своєму складі, а також здійснює його продаж клієнтам за цінами, зазначеними у прайс-листах постачальника та здійснює своєчасну оплату отриманого від постачальника товару.

Пунктом 2.4. Договору передбачено, що постачальник постачає дистриб'ютору товар за ціною, передбаченою для дистриб'ютора в офіційному прайс-листі постачальника з урахуванням п. 12.2. даного Договору.

Відповідно до п. 2.8. Договору постачальник зобов'язується при поставці кожної партії товару надавати дистриб'ютору наступні документи: накладну, податкову накладну, документи, підтверджуючі якість товару, а саме: сертифікати якості, гігієнічні висновки та інші, встановлені чинним законодавством для даного виду товару.

Згідно з п. 5.2. Договору прийом товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до товарної накладної постачальника. Датою одержання товару вважається дата, зазначена у видатковій накладній.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що оплата кожної отриманої партії товару здійснюється дистриб'ютором в безготівковій формі протягом 30 (тридцяти) днів з моменту відвантаження товару зі складу постачальника.

У період з 29.09.2012 р. по 15.11.2012 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 247 473,67 грн. Даний факт підтверджується видатковими накладними, які підписали сторони, а саме: № ЧСЛ-03712 від 29.09.2012 р. на суму 58 719,49 грн., № ЧСЛ-03885 від 13.10.2012 р. на суму 64 333,94 грн., № ЧСЛ-04072 від 27.10.2012 р. на суму 70 037,38 грн. та № ЧСЛ-04404 від 15.11.2012 р. на суму 54 382,92 грн.

Відповідач, в свою чергу, виконав свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару частково, перерахувавши позивачу лише 98 770,29 грн. Даний факт підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи, а саме: довідкою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» № 56-3-1-00/426 від 18.05.2013 р. та банківським реєстром розрахункових документів.

Таким чином, відповідач залишив за собою заборгованість перед позивачем за отриманий товар в розмірі 148 703,38 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Факт наявності боргу у відповідача-1 перед позивачем в сумі 148 703,38 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 7 306,26 грн.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 12.1. Договору у випадку, якщо дистриб'ютор у термін, зазначений у п. 6.2. даного договору не оплатив або оплатив не в повному обсязі отриманий товар, він зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсної на момент виникнення заборгованості від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення оплати.

На підставі викладеного вище, суд визнає за позивачем право вимагати стягнення пені з відповідача за несвоєчасну оплату товару. При перевірці розрахунку пені позивача, судом було встановлено, що останній відповідає вимоги чинного законодавства Україна.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги до відповідача-1 пені в розмірі 7 306,26 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача-1 три проценти річних в розмірі 1 437,56 грн.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При перевірці розрахунку трьох процентів річних суд встановив, що останній є вірним.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення трьох процентів річних з відповідача-1 в розмірі 1 437,56 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог до відповідача-2 про стягнення з останнього на користь позивача грошових коштів в розмірі 500 грн., суд зазначає наступне.

24.01.2013 р. між ТОВ «Транс-Вест-Експедиція» (поручитель) та ТОВ «Петрус-Кондитер» (кредитор) було укладено договір поруки № 24/01-13 (далі - Договір поруки).

Пунктом 1.1. Договору поруки передбачено, що відповідно до умов цього договору поручитель частково поручається перед кредитором за виконання приватним підприємством «Сладік-Супер» (14032, м. Чернігівська область, місто Чернігів, деснянський район, вул. Пухова, будинок 140, кв. 25, код ЄДРПОУ 35884230), надалі іменується «Боржник», обов'язку щодо сплати боржником на користь кредитора грошових коштів за отримання за Основним договором, передбачених п. 2.1. цього договору, товар.

Згідно з п. 2.1. Договору поруки під основним договором в цьому договорі сторони розуміють дистриб'юторський договір № 12/8 від 08.08.2012 р., укладений між Кредитором (в основному договорі іменується «Постачальник») та Боржником (в основному договорі іменується «Дистриб'ютор»).

Відповідно до п. 3.1. Договору поруки розмір грошового зобов'язання (відповідальності) поручителя за цим договором поруки складає 500 (п'ятсот) гривень.

Пунктом 3.2. Договору поруки передбачено, що поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором виконати обов'язок перед кредитором щодо сплати грошових коштів в розмірі свого зобов'язання, передбаченого цим Договором, на підставі аргументованої письмової вимоги (повідомлення) Кредитора протягом 7 календарних днів з дня отримання такої вимоги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитора.

20.03.2013 р. позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою про виконання грошового зобов'язання поручителем (вих. 20/01 від 20.03.2013 р.).

У відповіді на дану вимогу (№ 2 від 25.03.2013 р.) відповідач-2 зазначив, що не має можливості виконати свої зобов'язання ПП «Сладік-Супер» перед ТОВ «Петрус-Кодитер» за дистриб'юторським договором № 12/8 від 08.08.2012 р., у зв'язку з відсутністю грошових коштів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, відсутність грошових коштів у відповідача-2 не звільняє його від обов'язку виконання умов договору поруки № 24/01-13 від 24.01.2013 р.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-2 грошових коштів в розмірі 500 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з ПП «Сладік-Супер» за дистриб'юторським договором № 12/8 від 08.08.2012 р. 146 203,38 грн. основного боргу, 1 437,56 грн. трьох процентів річних, 7 306,26 грн. пені, а також з ТОВ «Транс-Вест-Експедиція» за договором поруки № 02/12-11 від 24.01.2013 р. 500 грн. боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов до відповідача-1 та відповідача-2 задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Сладік-Супер» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 37, кв. 623, код 35884230) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кодитер» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32, код 34999908) 148 203 (сто сорок вісім тисяч двісті три) грн. 30 коп. основного боргу, 7 306 (сім тисяч триста шість) грн. 26 коп. пені, 1 437 (одна тисяча чотириста тридцять сім) грн. 56 коп. та 3 138 (три тисячі сто тридцять вісім) грн. 95 коп. витрат по сплаті судового збору.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Вест-Експедиція» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32, код 33943979) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кодитер» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 32, код 34999908) 500 (п'ятсот) грн. боргу та 10 (десять) грн. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 03.07.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова