Рішення

від 20.06.2013 по справі 905/3429/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.06.2013р. Справа № 905/3429/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія», м.Київ (ідентифікаційний код 31732873)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дета Сервіс ЛТД», м.Донецьк (ідентифікаційний код 19377894)

про стягнення заборгованості за договором №31/10-11 від 31.10.2011р. в сумі 6300,00грн.

за участю представників:

від позивача: Козир А.О. за довіреністю від 17.06.2013р.,

від відповідача: Собінова О.Ю. за довіреністю №1305/20-01 від 20.05.2013р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дета Сервіс ЛТД», м.Донецьк стягнення заборгованості за договором №31/10-11 від 31.10.2011р. в сумі 6300,00грн.

Ухвалою від 20.05.2013р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №905/3429/13 та призначив до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт за договором №31/10-11 від 31.10.2011р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 6300,00грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №31/10-11 від 31.10.2011р., протоколу №1 узгодження технічних характеристик та вартості замовлення (додаток №1 до договору), додатку №2 до договору, видаткової накладної №РН-001459 від 06.12.2011р., довіреності №126 від 30.11.2011р., банківської виписки, претензій №310 від 17.05.2012р., б/н від 22.06.2012, відповіді на претензію №30 від 08.06.2012р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 12, 15, 21, 22, 32, 33, 36, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, умови договору від 31.10.2011р. №31/10-11.

28.05.2013р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким останній заперечує проти позовних вимог та зазначає, що строк виготовлення та поставки продукції був порушений, якість наданої продукції не відповідала параметрам, які передбачені протоколом, а саме: в порядку розміщення самоклеючого паперу бланку (1-й лист) не відповідає кольору, заявленому в протоколі, тобто не білий, штрих код 128 не відповідає базі, наданої відповідачем, не підлягає скануванню в нормальному режимі, склейка комплектів продукції по лівому краю повністю проігнорована, що приводило до розпадання бланків при їх використанні. Також відповідач зазначає, що у відповідності з п.6.2. договору відповідач спробував вирішити всі суперечності про те, що відвантажена продукція не відповідала виготовленню за умовами договору, шляхом мирних переговорів, проте позивач не відреагував на зауваження та вимоги відповідача. Крім того, послався на те, що в силу обставин, що склалися, а саме: прострочку доставки виготовленої продукції, як наслідок, відсутності у відповідача необхідних бланків квитанцій для подальшої роботи, та відмову переробляти тираж по наданому раніше зразку макету, відповідач був змушений прийняти виготовлені бланки в тому вигляді, в якому вони були виготовлені, без подальшої оплати.

19.06.2013р. позивачем надано заперечення на відзив на позовну заяву, за яким зазначено, що під час приймання поліграфічної продукції представник відповідача Ткаченко О.А. не мав зауважень до її якості та підписав відповідну видаткову накладну, як це передбачено п.4.5. договору, більш того, відповідачем не було викликано представника позивача для складання акту про невідповідність продукції. Крім того, зазначено, що наявні у відповідача претензії щодо якості бланків з не зрозумілих причин виникли лише 08.06.2012р. при складанні відповіді на претензію, тобто через 7 місяців після отримання бланків квитанцій про доставку, до цього часу якість поліграфічної продукції відповідача повністю влаштовувала і продукція використовувалась ним у його виробничому процесі.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

31.10.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дета Сервіс ЛТД» (замовник) укладено договір №31/10-11 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виготовити замовнику поліграфічну продукцію. Найменування та кількість продукції встановлюється в протоколі, який є невід'ємною частиною цього договору. Протоколи узгодження вартості замовлення оформлюються сторонами як додатки до даного договору (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов Договору, крім тих, що додані до позовної заяви.

Доказів визнання в судовому порядку вказаного Договору недійсним сторонами суду не представлено.

За п.8.5. Договору цей договір укладений строком до 31.12.2011р. Строк дії цього договору автоматично продовжується у випадку, якщо не менше ніж на 30 днів до закінчення його строку дії будь-яка сторона не повідомить іншу сторону у письмовій формі про свій намір змінити його чи припинити його дію.

Враховуючи, що ні однією із сторін не було повідомлено іншу про припинення дії Договору, суд дійшов висновку, що останній на теперішній час є діючим.

Відповідно до п.5.1.1. Договору розрахунки здійснюються за умовами: замовник здійснює оплату за даним договором в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця по кожному індивідуальному замовленню наступного робочого дня з моменту підписання уповноваженим представником замовника видаткової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавець передав, а замовник прийняв виготовлену продукцію на суму 12600,00грн. без зауважень та заперечень, про що свідчить видаткова накладна №РН-001459 від 06.12.2011р., яка з боку замовника підписана Ткаченко О.А., повноваження якого підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №126 від 30.11.2011р.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Проте, доказів негайного заявлення про наявні недоліки та зауваження відповідачем суду не представлено.

Наявний в матеріалах справи лист №30 від 08.06.2012р. в якому зазначається про невідповідність виготовленої продукції відповідному зразку, в якості доказу заявлення замовником про недоліки в порядку ст. 853 Цивільного кодексу України судом до уваги не приймається з огляду на той факт, що претензія щодо якості виготовленої продукції була виставлена замовником лише через 6 місяців від дати приймання вказаної продукції.

З урахуванням того факту, що замовником негайно не виставлено претензій щодо якості виконаних робіт, суд дійшов висновку, що останній повинен був здійснити оплату вказаних робіт у строки, встановлені Договором.

Враховуючи всі обставини справи, кінцевий термін оплати виконаних робіт становить 01.12.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2011р. замовником було здійснено передплату за Договором у розмірі 6300,00грн.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, зобов'язання замовника щодо повної оплати суми вартості виконаних робіт за Договором залишилось не виконаним у повному обсязі, у зв'язку із чим у останнього перед підрядником виникла заборгованість у розмірі 6300,00грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 6300,00грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст. 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія», м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Дета Сервіс ЛТД», м.Донецьк стягнення заборгованості за договором №31/10-11 від 31.10.2011р. в сумі 6300,00грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дета Сервіс ЛТД» (83086, м.Донецьк, вул.Червоноармійська, буд.19, ідентифікаційний код 19377894) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецполіграфія» (02094, м.Київ, вул.Магнітогорська, буд.1Е, ідентифікаційний код 31732873) суму заборгованості у розмірі 6300,00грн., судовий збір у розмірі 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 20.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2013р.

Суддя Ю.В. Сич