Рішення

від 25.06.2013 по справі 905/3521/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.06.2013р. Справа № 905/3521/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОС-ТОРГ», м.Донецьк

до відповідача Приватного підприємства «Торгівельно-виробничого підприємства «Авангард», м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 22194,47грн., інфляційних витрат у сумі 22,19грн., 3% річних у розмірі 73,20грн. та пені у сумі 365,98грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Вангородський Д.О., який діє на підставі довіреності №81 від 12.06.2013р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОС-ТОРГ», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Приватного підприємства «Торгівельно-виробничого підприємства «Авангард», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 22194,47грн., інфляційних витрат у сумі 22,19грн., 3% річних у розмірі 73,20грн. та пені у сумі 365,98грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки № 3 від 04.01.2013р. щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії договору поставки №3 від 04.01.2013р., податкових накладних, видаткової накладної №44 від 06.03.2013р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №880/1 від 06.03.2013р., видаткової накладної №45 від 11.03.2013р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №885/1 від 11.03.2013р., видаткової накладної №49 від 11.03.2013р., довіреності №885/2 від 11.03.2013р., видаткової накладної №52 від 13.03.2013р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №886/1 від 13.03.2013р., видаткової накладної №57 від 15.03.2013р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №889/1 від 15.03.2013р., видаткової накладної №60 від 18.03.2013р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №891 від 18.03.2013р., видаткової накладної №67 від 19.03.2013р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №892 від 19.03.2013р., видаткової накладної №70 від 20.03.2013р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №893 від 20.03.2013р., акту звірки взаємних розрахунків.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.188, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 22, 28, 49 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.611, 625, 651, 653 Цивільного кодексу України.

Відповідач жодного разу до судових засідань не з`явився, про причини не явки суд не повідомляв, ніяких документів суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про час, та місце розгляду справи про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (а.с.63).

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

04.01.2013 року між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Покупцем) укладено договір поставки №3 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю, а Покупець приймати і оплачувати наступну продукцію - ПВХ-підвіконник ТМ «Данке» ламінований, у подальшому «Товар» на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно п.1.2. договору асортимент, кількість і ціна Товару погоджуються сторонами і вказуються в рахунках-фактурах і видаткових накладних на кожну партію Товару.

Умовами п.3.2. договору порядок оплати встановлений наступним чином: на умовах 100%-ної передоплати або за фактом поставки.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що у випадку не оплати Постачальнику товару по факту, Покупець сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочки до моменту належного виконання.

Даний договір вступає в силу з моменту (дати) його підписання обома Сторонами і діє до 31.12.2013р. і може бути продовжений на наступний рік на тих же умовах.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем за видатковими накладними №44 від 06.03.2013р., №45 від 11.03.2013р., №49 від 11.03.2013р., №52 від 13.03.2013р., №57 від 15.03.2013р., №60 від 18.03.2013р., №67 від 19.03.2013р., №70 від 20.03.2013р. було поставлено відповідачу Товар на загальну суму 22194,47грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи в зазначених накладних та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Також позивачем на підтвердження проведення господарських операцій та постачання товару на адресу відповідача надані податкові накладні №3 від 11.03.2013р., №2 від 06.03.2013р., №4 від 11.03.2013р., №6 від 13.03.2013р., №9 від 15.03.2013р., №11 від 18.03.2013р., №16 від 19.03.2013р., №17 від 20.03.2013р.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень, на момент фактичної його передачі, відповідачем суду не представлено. Письмові повідомлення стосовно відмови від прийняття або оплати продукції Відповідачем Позивачу не надавались.

Як встановлено матеріалами справи та підтверджено представником позивача, відповідачем не було внесено 100% передплату від вартості товару, тому відповідно до умов Договору, відповідач повинен був оплатити товар по факту його поставки.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов Договору Відповідачем отримана від позивача Продукція у встановлений Договором строк оплачена не була. На підтвердження наявної заборгованості між сторонами було складено акт звірки взаєморозрахунків, яким встановлено, що за відповідачем наявна заборгованість у сумі 22194,47грн. Даний акт підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

У зв`язку з несплатою боргу, позивачем на адресу відповідача було направлено лист №03/04-2013-1 від 03.04.2013р. з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 22194,47грн.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищезазначеного, факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним Договором перед позивачем підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, на підставі чого суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 22194,47грн. за спірним Договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись вищенаведеною нормою закону, позивачем було здійснено нарахування інфляційних витрат у сумі 22,19грн. та 3% річних у розмірі 73,20грн. по квітень 2013р. та пред`явлено до стягнення зазначені суми.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних приймаючи до уваги межі позовних вимог, дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд відмовляє повністю у задоволені вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 22,19грн., оскільки сукупний індекс інфляції за визначений Позивачем період з березня по квітень становить 100,0% - тобто інфляційних процесів в державі не відбувалось, тому інфляційна індексація за цей період взагалі не може бути нарахована.

Керуючись п.4.3. договору позивачем була нарахована пеня на суму боргу за період з 06.03.2013р. по 22.04.2013р. у сумі 365,98грн. Перевіривши наданий розрахунок, суд вважає що зазначені вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на правову допомогу пов»язану з розглядом справи у сумі 3000грн.

В якості доказів понесених витрат на правову допомогу позивачем наданий договір №1 від 11.04.2013р. про надання юридичних послуг, відповідно до умов якого, фізична особа підприємець Вангородський О.О. зобов»язується надати позивачу юридичні послуги: підготовку позовної заяви, представлення інтересів Замовника під час розгляду справи у господарському суді Донецької області за позовом до ПП «Торгівельно-виробниче підприємство «Авангард» про стягнення заборгованості.

Відповідно до приписів ст.44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з сум, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій надавались послуги, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Пунктом 5 Листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004 №01-8/1270 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» (в редакції від 12.03.2009р.) передбачено, що судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, Вангородський О.О. не є адвокатом, а представляв інтереси позивача як фізична особа підприємець за довіреністю.

Отже матеріалами справи не підтверджено понесення позивачем витрат по оплаті послуг адвоката, тому вимоги про стягнення витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОС-ТОРГ», м.Донецьк до Приватного підприємства «Торгівельно-виробничого підприємства «Авангард», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 22194,47грн., інфляційних витрат у сумі 22,19грн., 3% річних у розмірі 73,20грн., пені у сумі 365,98грн., витрат на правову допомогу у розмірі 3000грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Торгівельно-виробничого підприємства «Авангард», м.Донецьк (83048, м.Донецьк, вул.Університетська, 97, ЄДРПОУ 33728696) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОС-ТОРГ», м.Донецьк (83030, м.Донецьк, вул.Багратіона, 7 «а»-36, ЄДРПОУ 37603041) заборгованість у розмірі 22194,47грн., 3% річних у розмірі 73,20грн. та пені у сумі 365,98грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Торгівельно-виробничого підприємства «Авангард», м.Донецьк (83048, м.Донецьк, вул.Університетська, 97, ЄДРПОУ 33728696) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОС-ТОРГ», м.Донецьк (83030, м.Донецьк, вул.Багратіона, 7 «а»-36, ЄДРПОУ 37603041) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1718,81грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 26.06.2013р.

Суддя Ю.С. Нестеренко