Рішення

від 19.06.2013 по справі 905/3449/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.06.2013р. Справа № 905/3449/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Буд-Фактор», м.Донецьк (ідентифікаційний код 32270329)

до відповідача Колективного підприємства «Трест Донецькметалургбуд», м.Донецьк (ідентифікаційний код 01236710)

про стягнення заборгованості за договором №10-11-03 від 10.10.2011р. в сумі 42206,29грн., пеню в сумі 6039,30грн., 3% річних у розмірі 1816,98грн.

за участю представників:

від позивача: Тіщенко Д.А. за довіреністю №15 від 24.01.2013р.,

від відповідача: Малюта І.І. за довіреністю №10 від 06.06.2013р.

Позивач, Приватне підприємство «Буд-Фактор», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Колективного підприємства «Трест Донецькметалургбуд», м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором №10-11-03 від 10.10.2011р. в сумі 42206,29грн., пеню в сумі 6039,30грн., 3% річних у розмірі 1816,98грн.

Ухвалою від 20.05.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/3449/13.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт за договором №10-11-03 від 10.10.2011р., внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 42206,29грн. та підстави для нарахування пені у розмірі 6039,30грн., 3% річних у розмірі 1816,98грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №10-11-03 від 10.10.2011р., договірної ціни, локального кошторису №7-1-1, підсумкової відомості ресурсів до локального кошторису №7-1-1, розрахунків загальновиробничих видатків до локального кошторису №7-1-1, акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011р., підсумкової відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2011р., довідку про відрахування витрат за надані послуги ген підряду за листопад 2011р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, ч.1 ст.530, 549, 550, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

19.06.2013р. позивачем надано заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення суми боргу у розмірі 20000,00грн. у зв'язку із оплатою відповідачем позивачу вказаної суми, на підтвердження чого надав для долучення до матеріалів справи копію платіжного доручення №346 від 18.06.2013р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

10.10.2011р. між Будівельним управлінням «Доменбуд» Колективного підприємства «Трест «Донецькметалургбуд» (генпідрядник) та Приватним підприємством «Буд-Фактор» (субпідрядник) укладено договір №10-11-03 (далі - Договір), за умовами якого субпідрядник зобов'язується виконати за завданням генпідрядника, а генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити роботи з відвантаження чорнозему на об'єкті: «Реконструкція благоустрою парку «Енергетик» в Будьонівському районі м.Донецька (далі - Роботи) (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов Договору, крім тих що додані до позовної заяви.

Доказів визнання в судовому порядку вказаного Договору недійсним сторонами суду не представлено.

За п.10.7. Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п.1.2. Договору обсяг, вартість та характер робіт, передбачених п.1.1. цього договору, визначається кошторисом з розрахунком договірної ціни, узгодженої та затвердженої сторонами, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами узгоджено договірну ціну, про що свідчать підписи представників сторін, скріплені відбитками печаток підприємств, копія якої долучена до матеріалів справи.

Згідно з п.3.1. Договору загальна сума договору складає - 43511,64грн. в тому числі ПДВ - 7251,94грн.

Оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок субпідрядника в наступному порядку: розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання генпідрядником акту про виконані роботи (форми КБ-2В). Оплата послуг з організації та координації виконання робіт (послуг генерального підряду) у розмірі 3% здійснюється субпідрядником шляхом зменшення генпідрядником суми грошових коштів, які належать до сплати субпідряднику за виконані роботи, на суму грошових коштів, які належать йому за надані послуги генерального підряду (п.3.2. Договору).

Так, сторонами 30.11.2011р. складено акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011р. на суму 43511,64грн., який підписаний з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті генпідрядником без заперечень.

Відповідно до довідки про відрахування витрат за надані послуги генпідряду за листопад 2011р. розмір вказаного відрахування становить 1305,35грн. з ПДВ.

Таким чином, кінцевий термін здійснення розрахунків генпідрядником з субпідрядником за виконанні роботи за листопад 2011р. у розмірі 42206,29грн. становить 07.12.2011р.

Проте, генпідрядник не здійснив розрахунок за надані послуги у розмірі та строки, встановлені Договором, внаслідок чого з 08.12.2011р. виникла заборгованість у розмірі 42206,29грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до платіжного доручення №346 від 18.06.2013р., копія якого міститься в матеріалах справи, відповідачем сплачено суму основного боргу за Договором у розмірі 20000,00грн.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем частково оплачено спірну заборгованість за Договором.

Заперечень сторін щодо помилкового зарахування грошових коштів чи надходження цих коштів в погашення іншого боргу, ніж той, що виник в рамках даної позовної заяви суду не представлено.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем частково перераховано суму заборгованості у розмірі 20000,00грн.

За приписами п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищенаведеного, з огляду на часткову сплату заборгованості у розмірі 20000,00грн., провадження у справі в частині стягнення суму основного боргу у розмірі 20000,00грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Доказів сплати боргу у розмірі 22206,29грн. відповідачем суду не представлено.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 22206,29грн., у зв'язку із чим зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також відповідно до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 6039,30грн. за період з 01.06.2012р. по 15.05.2013р. на суму 42206,29грн., 3% річних у розмірі 1816,98грн. за період з 08.12.2011р. по 15.05.2013р. на суму 42206,29грн.

За п.6.1. Договору за порушення сторонами строків виконання зобов'язань за договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення. Сплата неустойки не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що пеня нараховується за весь період прострочення зобов'язання з моменту настання права вимоги до фактичного виконання зобов'язань.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність застосування позивачем до відповідача міри відповідальності у вигляді пені.

Перевіривши розрахунок пені за зазначений позивачем період, який не суперечить приписам законодавства, господарський суд дійшов висновку, що визначена позивачем сума є вірною, у зв'язку із чим, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 6039,30 підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період, визначений позивачем та який не суперечить приписам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що визначена позивачем сума є вірною, у зв'язку із чим, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 1816,98грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №905/3449/13 в частині стягнення суми боргу у розмірі 20000,00грн.

Позов Приватного підприємства «Буд-Фактор», м.Донецьк до відповідача, Колективного підприємства «Трест Донецькметалургбуд», м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором №10-11-03 від 10.10.2011р. в сумі 42206,29грн., пеню в сумі 6039,30грн., 3% річних у розмірі 1816,98грн. задовольнити.

Стягнути з Колективного підприємства «Трест Донецькметалургбуд» (83103, м.Донецьк, вул.Кобозєва, б.3, ідентифікаційний код 01236710) на користь Приватного підприємства «Буд-Фактор» (83076, м.Донецьк, вул.Ярослава Галана, б.3, ідентифікаційний код 32270329) суму заборгованості в сумі 22206,29грн., пені в сумі 6039,30грн., 3% річних у розмірі 1816,98грн., судовий збір у розмірі 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2013р.

Суддя Ю.В. Сич