Постанова

від 03.07.2013 по справі 905/2447/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.07.2013 р. справа №905/2447/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Марченко О.А., Принцевська Н.М.,

за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Асоціація впровадження інвестицій», м. Єнакієве Донецька область на рішення господарського судуДонецької області від 22.05.2013р по справі№ 905/2447/13 (суддя: Захарченко Г.В.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Асоціація впровадження інвестицій», м. Єнакієве Донецька область простягнення 34' 589,48грн.

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», м. Київ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Асоціація впровадження інвестицій», м. Єнакієве Донецька область (далі - «Відповідач») 38414,40грн., яка складається з 6' 080,00 грн. - основного боргу, 3' 617,60 грн. - пені, 163,91 грн. - 3% річних, 522,89 грн. - індексу інфляції, 28' 000,00 грн. - штрафу.

14.05.13р. позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка відповідно до ст..22 ГПК України була прийнята судом першої інстанції, у зв'язку з чим у подальшому справа розглядалася у межах суми 34' 589,48грн., де сума основного боргу -6' 080,00грн., пеня - 60,08грн., 3% річних - 302,25грн., індекс інфляції -147,15 грн., штраф - 28' 000,00грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.05.2013 року у справі № 905/2447/13 позов був задоволений у повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з обґрунтованості позовних вимог та правомірності заявлених сум.

Не погодившись в частині задоволених вимог у прийнятому рішенні, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення в частині стягнення штрафу змінити, а саме: стягнути штраф у розмірі 1' 000,00 грн..

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, а також не в повній мірі дослідженні матеріали, докази по справі та невірно зроблені висновки. В апеляційній скарзі звертає увагу, що судом першої інстанції при розгляді справи не вірно був розтлумачений зміст п.п.6.7 п.6 договору № Д-166 від 04.09.2009р.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, поважність причин не явки не повідомили.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, які вже досліджувались судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України, у випадку не явки у судове засідання всіх учасників судового процесу, фіксація судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з частковим порушенням встановлених до нього вимог, відтак - частково незаконним та необґрунтованим; а апеляційну скаргу - такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 04.09.09р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", як зберігачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Асоціація Впровадження Інвестицій", як депонент, укладений договір про відкриття рахунку у цінних паперах № Д-166, за яким депонент доручає, а зберігач зобов'язується надавати депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами на викладених в договорі умовах відповідно до чинного законодавства України, внутрішніх документів зберігача та на підставі розпоряджень депонента (п.1.1 договору); також між сторонами був підписаний додаток №1 до договору, в якому вказані тарифи на послуги зберігача Промінвестбанку.

Відповідно до п.3.1 договору депонент оплачує послуги зберігача згідно з цим договором відповідно до затверджених тарифів зберігача та відповідно до виставленого зберігачем рахунку.

Абонентська плата за обслуговування рахунку у цінних паперах та плата за зберігання цінних паперів на рахунку депонента за поточний місяць нараховується зберігачем останнього робочого дня поточного місяця та сплачується депонентом щомісячно до 15 числа наступного місяця (п.3.2 договору).

Відповідно до п.6.6 договору, за порушення умов та терміну оплати, що передбачені розділом 3 договору, депонент виплачує за вимогою зберігача пеню у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за яким сплачується пеня.

Відповідно до п.6.7 договору прострочення платежу більш ніж на 20 календарних днів вважається односторонньою відмовою від виконання умов договору, у зв'язку з чим сторона, що не виконала умови цього договору, крім пені, за вимогою іншої сторони повинна сплатити іншій стороні штраф у розмірі 1'000,00грн.

Договір про відкриття рахунку у цінних паперах № Д-166 від 04.09.09р. набуває чинності з моменту підписання і діє протягом невизначеного строку (п.9.1 договору).

Згідно наданих позивачем актів-рахунків приймання-передачі виконаних послуг за період з червня 2010 року по грудень 2012 року вбачається, що позивачем відповідачу надавались послуги зі зберігання цінних паперів, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором утворилась заборгованість на суму 6' 080,00 грн.

Заборгованість у розмірі 6' 080,00 грн., як і нараховану суму пені в сумі 60,08 грн., 3% річних у сумі 302,25грн., індекс інфляційних у сумі 103,92грн. відповідач у судовому засіданні визнав у повному обсязі, в частині стягнення штрафу - заперечував.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.202 ГК України, яка кореспондується зі ст.. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки, між сторонами існували договірні зобов'язання, які відповідач за період з червня 2010 року по грудень 2012 року не виконував, що підтверджується матеріалами справи, то цілком обґрунтованим є висновок місцевого суду, що за відповідачем існує заборгованість у розмірі 6' 080,00 грн..

Оскільки матеріалами справи підтверджується існування заборгованості на момент пред'явлння позову, то є підстави для настання правових наслідків невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Положеннями ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина шоста статті 232 ГК України визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як свідчать надані до суду документи, у відповідача перед позивачем виникли саме грошові зобов'язання, які регулюються нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання".

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова ВСУ від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

Отже, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції у відношенні стягнення з відповідача 6' 080,00 грн. - основного боргу, суму пені - 60,08грн., 3% річних - 302,25грн., індекс інфляційних - 103,92грн.

Що стосується нарахованого позивачем штрафу у розмірі 28' 000,00 грн., з посиланням на умови п.6.7 договору, то колегія суддів наголошує на наступному.

Пункт 6.7 договору зазначає, що прострочення платежу більш ніж на 20 календарних днів вважається односторонньою відмовою від виконання умов договору, у зв'язку з чим сторона, що не виконала умови цього договору, крім пені, за вимогою іншої сторони повинна сплатити іншій стороні штраф у розмірі 1' 000,00грн.

Цей пункт договору чітко встановив, як підстави, так і наслідки його порушення.

Як обгрунтовано зазначає скаржник - сторони укладаючи договір погодили можливість однократного стягнення штрафу (п. 6.7.) наявність згоди сторін про можливість нарахування штрафу за кожний місяць прострочення оплати сторонами та наявними у матеріалами справи доказами не доведена. Відтак правомірним у розумінні п.6.7 договору, є стягнення з відповідача 1' 000,00 грн., яка була визначена сторонами при укладанні та підписанні договору № Д-166 від 04.09.2009р..

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Компаній «Асоціація впровадження інвестицій», м. Єнакієве Донецька область - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 22.05.2013 року по справі № 905/2447/13 - змінити в частині стягнення штрафу та судового збору за звернення з позовом. У зв'язку з чим абзац другий резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

«…Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Асоціація Впровадження Інвестицій", м. Єнакієве (ЄДРПОУ 36596152) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ (ЄДРПОУ 00039002) основний борг в сумі 6' 080,00грн., пеню в сумі 60,08грн., 3% річних в сумі 302,25грн.; інфляційні в сумі 103,92грн., штраф у сумі 1' 000,00 грн.; судовий збір у сумі 375,35 грн…».

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ (ЄДРПОУ 00039002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Асоціація Впровадження Інвестицій", м. Єнакієве (ЄДРПОУ 36596152) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 860,25 грн

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази, оформивши їх згідно приписів Закону України «Про виконавче провадження».

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: О.А. Марченко Н.М.Принцевська

Надруковано примірників: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-у справу; 1-ГСДО; 1-ДАГС