cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/9571/13 01.07.13 За позовом Управління освіти Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Фільтр"
про стягнення 50 074,00 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача: Жуков В.М. по довіреності № б/н від 26.06.2013р.
Від відповідача: не з'явився
Обставини справи :
Управління освіти Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Фільтр" про стягнення 50 074,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 01/12(ПО) від 03.01.2012р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.06.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду).
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
У судовому засіданні 01.07.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
01.01.2010р. між Управлінням освіти Деснянської районної у міств Києві державної адміністрації (надалі орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Фільтр» (надалі орендар) було укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади Деснянського району міста Києва в оренду № 514/7.
Відповідно до умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове, платне користування нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Курчатова, 14-а, ДЗН № 514, загальною площею 47,7 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі будівлі, для розміщення офісу.
Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Деснянського райну і знаходиться на балансі управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (п. 2.4. договору).
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Строк оренди сторони визначили з дати підписання його сторонами і діє з 01.01.2010р. до 31.12.2010р. (п. 9.1 договору).
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 3.1. договору, за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати користування майном територіальної громади Деснянського району, затвердженої рішенням № 7 від 07 грудня 2006р. Деснянської райради. На дату підписання Договору: вартість одного кв.м. орендованої площі становить 55,00 грн. (без ПДВ), а місячний розмір орендної плати становить - 2623,50 грн. (без ПДВ).
Згідно з п. 3.2. договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. договору).
Пунктом 3.5. договору, сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання передачі об'єкта оренди (при укладенні договору вперше).
При поверненні об'єкта оренди орендодавцеві останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі.
Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря, щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.
Згідно з п 3.7. договору, вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж спільного користування не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі розрахунків вартості послуг, визначеному у додатку 2 до договору, або договорів, укладених орендарем безпосередньо з організаціями, що надають такі послуги.
При частковій оплаті орендної плати в першу чергу зараховується пеня, потім орендна плата (п. 3.8. договору).
Відповідно до п. 4.1.2. договору, орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
Згідно з п. 6.2. договору, за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар на користь орендодавця сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожен день прострочки, але не більше розміру встановленого законодавством України.
Пунктом 8.5. договору, визначено, що орендар відшкодовує орендодавцю фактичні видатки орендодавця по сплаті податку на землю, що сплачується орендодавцем у відповідності до вимог Закону України «Про сплату за землю».
На момент підписання договору місячний розмір відшкодування видатків по сплаті податку на землю становить - 463,99 грн. (без ПДВ) і підлягає щорічному коригуванню на річний індекс інфляції.
Додатком № 2 до договору № 514/7 від 01.01.2010р. по оплаті за комунальні послуги та витрат на утримання, визначено, що кошти за комунальні послуги сплачуються до двадцятого числа кожного місяця на рахунки виконавця (п. 1.1.); податок на додану вартість сплачується власниками окремо від комунальних послуг у розмірах і порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 1.2.).
Нарахування плати за теплову енергію виконується згідно розрахункового теплоспоживання на будівлю, пропорційно опалювальної орендованої або викупленої площі, у вигляді передоплати по тарифах встановлених КМДА з проведенням перерахунку в наступному місяці, згідно документам про спожиту теплову енергію, наданих АК «Київенерго» та по закінченню опалювального сезону з коригуванням нарахуванню за фактичну теплову енергію.
Розмір плати за водопостачання та водовідведення, при наявності лічильника, визначається за показаннями лічильника (п. 3.1. договору).
Розмір плати за електроенергію визначається згідно показань лічильників та тарифів, встановлених КМДА (п. 4.2. договору).
З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2011р. між сторонами був підписаний акт прийому-передачі приміщень (повернення), відповідно до якого орендар повертає, а орендодавець приймає з орендного користування приміщення, що є предметом оренди і знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Курчатова, 14-а, загальною площею 47.7. кв.м.
Матеріалами справи підтверджується, що орендодавцем було направлено на адресу орендаря ряд листів з вимогою погасити заборгованість по орендних та інших платежах. Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Фільтр» зазначені вимоги залишило без відповіді, заборгованість не погасило.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та відповідно до ст. 629 ЦК України договір, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині оплати орендних платежів в період з січня 2010 року по жовтень 2011 року, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 47 611,79 грн.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 47 611,79 грн.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату орендних платежів не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар на користь орендодавця сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочки, але не більше розміру, встановленого чинним законодавством України.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.
Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.
Враховуючи, що в силу умов п. 3.6. договору, відповідач зобов'язаний був вносити платежі щомісяця не пізніше 20 числа поточного місяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця наданих послуг, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг окремо.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендних платежів відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, відповідно до п. 6.2. договору, пеню розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 2 462,21 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 2 462,21 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору .
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.
Витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Фільтр» (02156, м. Київ, вул. Академіка Курчатова, 14-А, код ЄДРПОУ 36563635) на користь Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15-А, код ЄДРПОУ 37501684) 47 611 (сорок сім тисяч шістсот одинадцять) грн. 79 коп. основного боргу, пеню в розмірі 2 462 (дві тисячі чотириста шістдесят дві) грн.. 21 коп. та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 04.07.2013р.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2013 |
Оприлюднено | 04.07.2013 |
Номер документу | 32183070 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Трофименко Т.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні